Менеджмент туристичного підприємства - Кудла Н.Є. - 3.1.1.4. Природне оточення

Чинники природного оточення особливо важливі для функціонування туристичних підприємств, оскільки елементи цього оточення, приваблюючи туристів у певні регіони, стимулюють розвиток самого туризму. Природні цінності е складовою продукту туристичних підприємств, а отже, відповідна турбота і охорона їх стану впливає на можливості розвитку або занепаду певного суб'єкта діяльності. Дуже часто туристичний попит є обмеженим власне засобами довкілля. Однак існують певні способи, які дають змогу зарадити цьому завдяки охороні природи і культурно-історичної спадщини; модифікації природних засобів та інших натуральних туристичних благ (наприклад, регулювання річкових русел, зміцнення морського узбереясжя, створення штучних пляжів, укріплення крутих схилів, відбудова старих мостів); зміні потреб, переваг і смаків туристів (наприклад, заміна атракційних об'єктів природи надзвичайно привабливою пропозицією послуг)1, Застосування цих способів набуває особливого значення в туристичних підприємствах, які хочуть вирізнятися своєю пропозицією з-поміж конкурентів, що функціонують у регіонах з приблизно однаковими ознаками природного середовища.

Важливим елементом політики кожного підприємства має бути цілеспрямована діяльність на збереження й охорону природного середовища, яке становить інтегральну частину стратегії управління на підприємстві. Основним інструментом у цій сфері є аудит стану довкілля, який визначає цілі й методи контролю за результатами екологічної діяльності суб'єктів підприємницької діяльності.

Найпоширенішою формою управління навколишнім середовищем у туризмі є показники, які визначають межі використання природного середовища туристами2:

- показник природної абсорбції туристичної території - це відношення між величиною туристичного руху та можливостями прийняття певної кількості туристів територією так, щоби не здійснювати негативного впливу на природні об'єкти і не спричинити спаду їх привабливості;

- показник екологічної ємності у понятійному розумінні охоплює інвестиційну, територіального планування, будівельну те експлуатаційну проблематику туристичної індустрії стосовно природного середовища. Він визначається відношенням між інвестиційними й виробничими потребами господарюючих суб'єктів у туризмі та обсягом природних засобів так, аби їх зменшення внаслідок користування цими суб'єктами не спричинило спаду привабливості території;

- показник виробничої абсорбції території охоплює відношення конкурентного використання території між туризмом та іншими видами господарської діяльності й відносини кооперації між ними. Передумовою визначення цього показника є порівняння окупності туризму з іншими видами господарської діяльності на певній території методом з'ясування користі й втрат в екологічному, економічному та суспільному вимірах;

- показник підсумкової ємності ґрунтується на функціональній здатності існуючих об'єктів технічно-економічної інфраструктури певної території забезпечити потреби місцевого населення та приїжджих гостей;

- показник соціопсихологічної ємності з позиції туриста означає межу, за якою настає суб'єктивне відчуття спаду атракційності перебування на певній території, поєднане з відмовою приїзду на цю територію у майбутньому. З позиції місцевого населення це межа навантаження, поза якою з'являється суб'єктивне відчуття обтяжливості, що виникає внаслідок роз'їздів приїжджих гостей, а також спричинене незручностями і зниженням якості життя внаслідок переінвестування території в туристичні об'єкти і споруди;

- показник фізичної ємності визначає межі максимальної відкритості території з огляду на придатні до використання природні об'єкти;

- показник порівняльної економічної ефективності природоохоронних витрат визначає мінімум сукупних експлуатаційних витрат і капітальних вкладень, зведених до річного обсягу, з урахуванням чинника часу. Умовою проведення розрахунків порівняльної ефективності витрат на природоохоронні заходи є вибір їхніх варіантів у межах однієї й тієї ж території, де досягається однакова якість навколишнього середовища1.

У природному оточенні Ф. Котлер виокремлює чотири тренди, існування яких має бути усвідомлене суб'єктами, котрі надають туристичні послуги, а саме2:

1) нестача сировини;

2) зростання витрат на енергетичні ресурси;

3) зрослий рівень забруднення;

4) зміна ролі уряду в діяльності щодо охорони навколишнього середовища.

Нестача сировини стосується обмеження у використанні як невичерпних (наприклад, повітря внаслідок відмови від аерозолів, які знищують озоновий шар), так і вичерпних ресурсів (відновлюваних - сповільнення надмірної експлуатації лісів чи проблеми з пропозицією продуктів харчування через зменшення площ сільськогосподарських угідь внаслідок урбанізації територій та невідновлюваних - обмеження використання підприємствами таких матеріалів, як нафта, вугілля, цинк, срібло тощо). Прикладом екологічної діяльності підприємств може бути політика ощадливого використання води в об'єкті: інсталяція фільтрувальних приладів, які очищують воду із системи душових кабінок для повторного використання у системі туалетів; встановлення запірної арматури, яка за потреби автоматично перекриває доступ води; використання дощівки, наприклад, для догляду за рослинами.

Зростання витрат на енергетичні ресурси впливає на загальні витрати туристичних підприємств, а в підсумку і на ціни пропонованих продуктів. Це змушує шукати альтернативні джерела енергії та вести політику ощадливого використання енергії, яка полягає у впровадженні на туристичних об'єктах енергоощадних технологій - систем управління енергетичними засобами будинків у готельних об'єктах (Building Energy Management System, BEMS), де використанням енергії для опалення, освітлення і вентиляції будинків керують за допомогою електронного модуля, а також встановлення термостатів й вмикачів світла, які реагують на рух.

Зрослий рівень забруднення, пов'язаний з діяльністю туристичних підприємств і туристів1, часто призводить (з огляду хоча б на вищу екологічну свідомість суспільства) до обмеження туристичного руху. Підприємства змушені шукати нові способи ведення господарської діяльності, аби не спричинити незворотних явищ у навколишньому середовищі. Екологічний менеджмент полягає в пристосуванні цілей і функцій підприємства до вимог природного середовища з можливим їх коригуванням на основі екологічних критеріїв. Отже, це не може бути окремою ціллю фірми, а операційним завданням, яке реалізовується одночасно з досягненням усіх інших цілей і функцій підприємства.

У готельному підприємстві великого значення набувають заходи щодо мінімізації кількості відходів. До найважливіших із них належать2:

- обмеження туалетної тари мийних засобів;

- вживання дозаторів для мила у рідкому стані;

- використання багаторазових склянок і порцеляни;

- обмеження кількості рекламної продукції для клієнтів;

- встановлення у кімнатах смітників для роздільного збору відходів;

- надання гостям інформації щодо мети і способу реалізації на підприємстві екологічних заходів.

Екологічна діяльність стосується всіх функціональних структур об'єкта, а отже, не лише житлової частини, а й готельної пральні, господарського відділу чи гастрономічного виробництва.

В українському законодавстві зазначено, що туроператорська діяльність з надання туристичних послуг підлягає ліцензуванню, і однією з її складових є захист навколишнього природного середовища. У ст. 18 Закону України "Про туризм" передбачено здійснення сертифікації й стандартизації туристичної діяльності, де однією з цілей задекларовано забезпечення дотримання обов'язкових норм, правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та гарантування екологічної безпеки.

3.1.1.5. Технологічне оточення
3.1.1.6. Міжнародне оточення
3.1.2. Мікрооточення туристичного підприємства
3.2. Внутрішнє середовище туристичного підприємства та його елементи
Розділ 4. Управління туристичним підприємством в ринкових умовах
4.1. Основні поняття ринку туристичних послуг
4.2. Особливості пропозиції туристичних підприємств
4.2.1. Суть та ознаки пропозиції туристичних підприємств
4.2.2. Місце підприємств у системі туристичної пропозиції
4.2.3. Показники туристичної пропозиції
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru