Менеджмент туристичного підприємства - Кудла Н.Є. - 4.2. Особливості пропозиції туристичних підприємств

4.2.1. Суть та ознаки пропозиції туристичних підприємств

В економічній літературі пропозиція визначається як "прийняте відношення між кількістю благ, яку виробники можуть запропонувати у певному часовому періоді, та ціною, за умови, що інші процеси і явища на туристичному ринку не змінюються"¹. Цю категорію можна трактувати як кількість запропонованих благ на продаж у визначеному часі за певного рівня цін.

Туристична пропозиція є складеним поняттям. У вузькому значенні вона означає обсяг благ і послуг, запропонований туристам для купівлі; у широкому - сукупність дій суб'єктів господарювання, які провадять діяльність щодо задоволення попиту туристів¹. Пропозиція згідно з С. Водейко - це "кількість туристичного продукту, який запропонований для реалізації при визначеній ціні у даний період"².

Туристична пропозиція створює таку систему чинників місця призначення, як атракції та середовище, інфраструктура і послуги та доступність³.

Туристичну пропозицію можна сформувати як поєднання пропозиції первинної та вторинної. До первинної пропозиції належать природні блага (натуральні туристичні цінності), суспільно-культурні цінності (пам'ятки архітектури, народні традиції, мова, гостинність, досягнення технічної думки) і загальна інфраструктура (транспорт, комунальне господарство тощо). Натомість до вторинної пропозиції належать підприємства та інституції туристичної інфраструктури (заклади розміщення, харчування, відпочинкові та спортивні об'єкти, туристичне посередництво та організація подорожі), які становлять підґрунтя матеріально-організаційних засад надання туристичних послуг.

Основними детермінантами туристичної пропозиції є:

- доступність засобів виробництва (праця, земля, капітал, сучасні технології, підприємництво тощо);

- рівень продуктивності, який зумовлений зміною способу виробництва;

- зміни окупності виробництва інших благ і послуг.

Функціонування цих детермінант коригується державною туристичною політикою. Найважливішими чинниками, які впливають на формування пропозиції, є суспільно-політична система, політична стабільність, спрощена схема перетину кордону, курси валют, кредитна і податкова політика, яка створює умови для активізації інвестицій у туристичну сферу.

Особливість негнучкого характеру пропозиції в туризмі полягає в тому, що незважаючи на зниження ціни обсяг пропозиції туристичних послуг не може відповідно зменшитися. Це зумовлено насамперед ознаками послуг, передусім відсутністю можливості їх зберігання. Як наслідок, потенціал з надання послуг залишається у визначений час невикористаним, а виробники послуг змушені витрачати кошти на його утримання.

У ситуації, коли зростання рівня цін сигналізує суб'єктам ринку про можливість збільшення пропозиції, основною перешкодою можуть бути фінансові обмеження. За умов існування цих обмежень збільшення попиту на кінцеві продукти та підвищення цін не можуть спричинити зростання обсягу їх пропозиції, вирішальним чинником якого є не більший попит і вища ціна, а реальна сфера господарювання, що створює обмеження, які за короткий час не можна усунути.

Зміна туристичної пропозиції є більш залежною від змін у туристичному попиті й більшою мірою впливає на сучасний ринок туристичних послуг. Це пояснюється тим, що туризм розвивається за умов гострої конкурентної боротьби, що безпосередньо позначається на обсязі та характері пропозиції. Окрім цього, суттєвий вплив має технологічний та організаційний поступ. Завдяки цьому туристична пропозиція сама по собі є чинником, який активізує та видозмінює попит.

Розглянемо основні ознаки туристичної пропозиції¹:

- частина елементів туристичної пропозиції має негалузевий характер, тобто їх існування не пов'язано лише з обслуговуванням туризму; у вартісному розумінні вони становлять велику частку, яка має значний вплив на цінову еластичність пропозиції;

- у складі туристичного продукту є елементи, які належать до загальної інфраструктури країни (в основному транспорт), а отже, формування структури пропозиції значною мірою залежить від економічної ситуації у державі (особливо у тривалому часі);

- елементи туристичного продукту є комплементарними, тобто туристична пропозиція має узагальнений характер, оскільки виробництво одного компонента автоматично спричинює пропозицію іншого (або інших);

- значна частина суміжних елементів пропозиції, які використовуються для надання основних туристичних послуг, має характер капітальних інвестицій (наприклад, індустрія гостинності чи харчування);

- туристична пропозиція характеризується перевагою основних витрат над змінними, тому продаж додаткових послуг може відбуватися за відносно невеликих змінних витрат;

- туристична пропозиція є негнучкою у просторовому форматі, тобто вона виникає там, де розташовані туристичні об'єкти; негнучкий формат пропозиції виявляється в тому, що туристи завжди змушені вирушати до місця її виникнення, і лише деякі елементи туристичного продукту турист може придбати й користуватися ними у місці постійного проживання;

- загалом місця виявлення туристичної пропозиції мають низькі туристичні цінності з погляду матеріального виробництва;

- обсяг туристичної пропозиції залежить від абсорбції місць, які мають туристичні об'єкти;

- характер попиту, а також природні закономірності зумовлюють сезонне використання туристичної пропозиції, що спричинює негативні наслідки¹;

- існування і функціонування туристичної пропозиції залежить від діяльності практично всіх галузей народного господарства;

- туристична пропозиція відносно ціни є нееластичною, що випливає з її ознак, таких як велика частка основних витрат, сезонність туристичного руху, капіталомісткість туристичного продукту, негнучкість у просторовому вимірі;

- туристична пропозиція у короткому часі є величиною відносно сталою;

- у тривалому часі туристична пропозиція залежить від можливості інвестування на певній території; однак інвестиційний ризик у туристичній індустрії є значно вищим, ніж в інших сферах підприємницької діяльності, що пояснюється нестабільним туристичним попитом, місцем туризму в ієрархії суспільних потреб (належить до потреб вищого рангу), а також сезонних коливань попиту.

Предметом обміну на туристичному ринку є туристичний продукт, отже, за основу потрібно взяти віднесення туристичної пропозиції безпосередньо до цієї категорії.