Міжнародний туризм і сфера послуг - Мальська М.П. - Види турпродукту

Туристичний продукт складається з багатьох компонентів, які можуть бути як відчутними, так і невловимими (рис. 12.1). До відчутних належать, зокрема, продукти харчування, одяг, різне туристичне спорядження. До невловимих відносять послуги, наприклад, розміщення в готелі, бронювання квитків, розважання туристів. Безліч продуктів, які потрібні туристу для задоволення своїх потреб і бажань, створені самою природою, тобто природним шляхом, наприклад, сонячне світло, повітря і вода. Ці продукти звичайно характеризуються як вільні ресурси і не є предметом спеціального вивчення Й аналізу в економіці туризму, оскільки вони, як правило, споживаються безкоштовно. Саме тому їх іноді називають вільними, чи безкоштовними, хоча, насправді, вони не зовсім безкоштовні. Усі інші ресурси, які надаються за плату, називаються економічними.

Для вивчення й аналізу економіки туризму чималий інтерес становлять нематеріальні туристичні продукти, які також використовуються для задоволення туристичних потреб і бажань, тобто їх можна характеризувати як економічні товари. На відміну від відчутних турпродуктів, невловимі кількісно не обмежені, їх не можна складати чи накопичувати. їхнє виробництво і споживання відбуваються одночасно і виключно в тих місцях, де вони вироблені; їх використовують тільки ті туристи, яким вони необхідні. Такими турпродуктами є, наприклад, послуги гостинності, щ0 включають розміщення у визначеному місці призначення, послуги харчування, пропоновані ресторанами, розваги, які пропонують оперні, драматичні театри та інші організації у цих же місцях призначення.

Види турпродукту

На практиці продукцію туризму, яку пропонують на ринку, поділяють на три основних види:

1) комплексні туристичні послуги, які включають розміщення, харчування, транспортні, побутові, екскурсійні, спортивні й оздоровчі послуги, об'єднані спільною метою і програмою перебування;

2) окремі туристичні послуги, такі, як розміщення, харчування, а також транспортні, екскурсійні, спортивні, оздоровчі та побутові послуги;

3) товари туристичного призначення, до яких належать карти, намети, спальні мішки, рюкзаки та інше туристське та спортивне спорядження (індивідуальне та групове), а також сувенірна туристична продукція.

До перших двох видів належить основна продукція туризму, яка переважно позначається терміном "тур" (синоніми — "турне", "подорож", "поїздка"). Використовують ще термін "круїз" — подорож водою: морем, річкою, озером, яка також часто поєднується з відвідуванням різних країн.

Тур може бути внутрішнім, здійснюватися у межах національних державних кордонів, чи міжнародним — в одній чи декількох закордонних країнах, тобто поза межами країни постійного місця проживання мандрівника.

Економічна значущість туризму, його фінансові результати впливають на місцеві бюджети і бюджет країни (регіону). Причому туризм може сприяти як припливу додаткових засобів, так і їх відпливу з бюджету країни (регіону). За цією ознакою виокремлюють два види туризму: активний і пасивний. Приїзд іноземних громадян у країну є активним туризмом, що викликає приплив (ввезення) коштів у цю країну (регіон). Подорож громадян однієї країни (регіону) в інші держави (регіони) і відповідно відплив (вивезення) коштів з країни — ознаки пасивного туризму.

Ураховуючи можливі економічні наслідки, багато країн докладають значних зусиль для кращого розвитку в'їзного та внутрішнього туризму.

Важливе значення має розподіл турів на "незалежні" та "пакетні".

"Незалежний" тур — мандрівник через турагента чи самостійно вирішує з транспортною організацією всі питання свого переміщення до місця призначення, а також за допомогою турагента чи самостійно замовляє номер у готелі завчасно чи, в разі потреби, під час поїздки. Подібним способом можна домовитись про харчування і розваги.

При офюрмленні "пакетного" туру (пекідж-туру, чи інклюзив-туру) всі питання, які стосуються транспорту, розміщення, харчування, розваг й інші, відповідно до побажань клієнта, узгоджує туроператор, а туристу залишається тільки подбати про своєчасне прибуття в пункт початку подорожі (рис. 12.2).

Щоб запропонувати клієнтам "пакетний" тур за розумною ціною (звичайно нижчою порівняно з вартістю "незалежного" туру того ж рівня сервісу), туроператор повинен завчасно зарезервувати й оплатити значну кількість готельних номерів, транспортних засобів, інших послуг, які потім складаються в "пакети" й у формі турів пропонуються туристам (індивідуальним чи груповим) як безпосередньо, так і через турагентів. Інклюзив-тури та пекідж-тури бувають двох типів:

1) індивідуальні, коли людина подорожує самостійно;

2) групові, коли людина подорожує в складі групи, всі члени якої придбали рівноцінні пакети послуг.

Перелічимо загальні для всіх "пакетних" турів види послуг, які вимагають обов'язкової попередньої оплати.

Транспортне обслуговування (перевезення) від початкової точки маршруту, якою може бути, наприклад, аеропорт чи морський порт, автобусний термінал чи вокзал, до місця призначення (до першого місця призначення, якщо на маршруті передбачено відвідування декількох місць), а потім повернення до початкової точки маршруту чи в інше визначене місце. Перевезення може здійснюватися повітрям, морем, автодорогами та внутрішніми водними шляхам чи залізницею. В окремих випадках комбінують два і більше видів транспорту.

Готельне обслуговування (розміщення в готелі). Залежно від характеру туру і його вартості пропонують безліч рівнів і класів готельного обслуговування. Клієнтам надається широкий вибір турів, які найбільше відповідають їхнім потребам і можливостям. Представництва турфірм повинні працювати на всіх етапах реалізації "пакетних" турів, щоб мандрівники мали можливість одержати необхідну інформацію і допомогу в початковій точці, у проміжних пунктах маршруту й у кінцевому його пункті. Крім того, представники турфірм зобов'язані регулярно відвідувати готелі, в яких зупиняються туристи, а туристи повинні мати можливість у разі потреби в будь-який момент зв'язатися з представниками турфірми по телефону. За бажанням туристів можуть бути також організовані додаткові екскурсії чи інші заходи.

До інших послуг, які можуть бути включені в "пакетні" тури, належать, зокрема, пересадки (трансфери). Це стосується всіх пересадок з одного виду транспорту на іншій від початкової точки шляху — аеропорту, морського порту чи поромної переправи — до обраного готелю, а потім від цього готелю до наступного місця відправлення. Умовами деяких "пакетних" турів передбачене доправляння людей похилого віку й інвалідів від місця проживання до початкової точки маршруту і до їхнього будинку на зворотному шляху.

Крім того, у вартість "пакетного" туру, за бажанням туриста, включають інші послуги.

Харчування — можуть бути передбачені тільки сніданок, континентальний чи повний (ВВ — bed & breakfast), половинне харчування (НВ — half board) сніданок і вечеря, а також повне (триразове) харчування (FB — full board). Однак не всі "пакетні" тури включають харчування; можливий варіант "самообслуговування", який є кращим для батьків із дітьми і людей, які не бажають бути обмежені визначеним часом надання харчування.

Екскурсії й ознайомлення з визначними пам'ятками. Такі поїздки переважно включають у вартість "пакетного" туру. Якщо ж вони не входять у вартість, то турист сам вирішує, в яких екскурсіях йому брати участь, але при цьому з нього стягується додаткова плата.

Можливим є відвідування музеїв, картинних галерей, тематичних парків, історичних місць, а також концертів і спортивних заходів, які можуть входити у вартість "пакетного" туру чи організовуватися за окрему плату, як і у випадку з додатковою екскурсією.

Послуги гідів, перекладачів і екскурсоводів звичайно включаються у вартість "пакетного" туру, а також у вартість організованих (запланованих) екскурсій і поїздок визначними місцями, але можуть й оплачуватися окремо.

Транспорт. У деяких "пакетних" турах передбачена оренда автомашин чи катерів (і навіть тварин, наприклад, коней). Таку послугу надають туристам за їхнім бажанням і за додаткову плату.

Додаткові послуги. Якщо потрібно, туроператори і турагенти можуть надати допомогу та рекомендації у таких випадках:

— при одержанні в'їзних туристичних віз, необхідних для відвідування країни (країн);

— у разі необхідності вакцинації і щеплень чи запобіжних заходів для уникнення захворювань малярією чи іншими тропічними хворобами при відвідуванні деяких країн;

— при обміні валюти та використанні чеків;

— при страхуванні подорожей з метою забезпечення компенсації при скасуванні туру, затримці на шляху, псуванні (втраті) багажу, у нещасний випадках та ін. Може бути передбачене спеціальне страхування використованого транспорту.

Відзначимо, що всі види податків (державні податки на проживання в готелі, на всі види обслуговування) здебільшого враховані у вартості "пакетного" туру.

Туристичний продукт як джерело доходу

Сумарний обсяг товарів і послуг, вироблених туріндустрією за визначений період часу (переважно за рік), визначається як валовий туристичний продукт. Валовий турпродукт може розглядатися в двох аспектах:

1) як сума всіх витрат на виробництво туристичних товарів і послуг за визначений період;

2) як сума всіх доходів від реалізації туристичних товарів і послуг за визначений період.

Розглянемо варіант визначення валового туристичного продукту як суми всіх витрат. Витрати на виробництво туристичних товарів і послуг можна класифікувати в такий спосіб:

1) витрати на туристичне споживання — всі туристичні витрати на купівлю товарів і послуг;

2) приватні туристичні інвестиції, які включають витрати на впровадження технологічних нововведень;

3) державні туристичні витрати, включаючи загальні, здійснені державою для купівлі туристичних товарів і послуг;

4) туристичний експорт мінус туристичний імпорт. У цій категорії сума витрат на експорт туризму з країни повинна бути додана до обсягу валового туристичного продукту, і навпаки, загальний обсяг імпорту турпродукту повинен відніматися від обсягу валового туристичного продукту.

Розглянемо валовий турпродукт як дохід. У цьому разі валовий турпродукт складається з різних доходів, одержуваних у період виробництва туристичних товарів і послуг з:

— доходів від продажу туристичних товарів і послуг;

— доходів, одержуваних від здавання в оренду кімнат, апартаментів тощо;

— відсотків, які одержує турбізнес за те, що надає засоби (кошти) у формі кредитів і позик.

Прибуток розраховується як різниця між виторгом від реалізації туристичних товарів та послуг і витратами на їх виробництво й реалізацію. Результат може виявитися негативним, оскільки таке виробництво може бути збитковим.

Необхідно враховувати те, що погашення заборгованості розглядається як виведення частини туристичного капіталу з обороту. Оплата боргів розглядається як частина витрат з формування туристичного капіталу.

Доходи і витрати як складові турпродукту зображені на рис. 12.3.

Формула туристичного доходу має такий вигляд:

Турпродукт - Непрямі податки + Державні субсидії = Туристичний дохід.

Для пожвавлення виробничої активності в туріндустрії капітал, витрачений на виробництво туристичного продукту в одному періоді, повинен бути поповнений у новому періоді.