Планування туристичної діяльності - Мальська М.П. - Принцип неперервності

Здійснення такого планування спирається на три основні принципи: принцип участі, принцип неперервності і принцип холізму.

Принцип участі

Більшість тих, хто використовує плани, вважають, що головну користь приносить продукт планування — план. Інтерактивізм не згідний з цим. Він стверджує, що важливим продуктом планування виступає сам процес. І тому головні вигоди дає участь у ньому [1, с. 100].

Завдяки участі в плануванні члени організації можуть розвивати себе. Крім цього, участь дозволяє їм отримати розуміння організації і служити її цілям більш ефективно. Це в свою чергу полегшує розвиток організації.

Принцип участі двояко впливає на методи інтерактивного планування. По-перше, він має на увазі, що ніхто не може планувати ефективно для когось іншого. Краще планувати для себе, не важливо, наскільки погано, ніж бути планованими іншими, — не важливо наскільки добре.

Причина цього визначається сутністю розвитку: збільшення своїх бажань і здатність задовольняти бажання, власні та чужі. Планування іншими не може збільшувати ці бажання і здібності, тільки власне планування дає таку можливість.

При інтерактивному плануванні плани не складаються внутрішніми чи зовнішніми підрозділами з подальшим представленням керівництву для затвердження. Скоріше, керівники безпосередньо залучаються в процес планування. Це — одна з найважливіших їх функцій.

У відомому розумінні участь у плануванні подібна на гру, в якій хтось повинен перемогти, але ця перемога не є головним виграшем. Основна вигода складається з усіх етапів гри. Коли перемога вважається важливішою саму гри, гру перетворюється в роботу. Планування повинно бути настільки радісним, наскільки корисним для виробництва. Тоді воно підвищує якість виробничого життя учасників і дає їм можливість розвиватись. Професійні плановики повинні стимулювати, полегшувати планування іншим, забезпечивши мотиви інформації, знання, розуміння.

Участь у плануванні діяльності цього підрозділу на будь - якому рівні повинна бути обов'язкова для керівників і факультативна для рядових працівників. Вона повинна бути можливістю, а не обов'язком. Якщо рядові працівники не візьмуть участі в плануванні, це буде означати, що вони вважають його марною тратою часу. Коли їм стане ясно, що планування може впливати на якість їх виробничого життя та їхній особистий розвиток, це стане можливістю, використання якої не треба буде просити два рази. Дякуючи участі, виконання стає невід'ємною частиною планування.

Принцип неперервності

Частіше планування буває небезперервним. Наприклад, більшість компаній розробляють п'ятирічні плани і поновляють їх раз на рік. План розробляється на визначену частину року, зазвичай на декілька місяців. Коли план затверджений, планування припиняється до наступного такого періоду через рік. Такий цикл повторюється кожного року.

Через невизначеність майбутнього ні один план, як би ретельно він не був підготовлений, не виконується так, як очікувалось. Тому результати, які очікувалися від виконання плану, і сподівання, на які опирались подібні очікування, постійно переглядаються. Коли такі сподівання та очікування відхиляються від реальності, знаходяться пояснення цьому, які використовуються для відповідної модифікації плану.

Причина для безперервного планування виникає з того факту, що коли ми намагаємося досягнути чогось цінного для себе, то по мірі наближення до цілі цінність її досягнення для нас так чи інакше міняється. У результаті наші цінності міняються безперервно, як і сама дійсність, і ці зміни також вимагають модифікації планів.

Переважно планування буває не неперервним. Наприклад, більшість компаній розробляють довгострокові плани й обновляють їх раз у рік. План розробляється тривалий час з урахуванням минулого досвіду і теперішньої ситуації на ринку, але неможливо спрогнозувати і запланувати все на 100 %. Тому результати, які прогнозувались від виконання плану, постійно переглядаються.

На туристичних фірмах принцип неперервності має широке застосування. Це пов'язано з тим, що кожна туристична фірма, яка планує свою діяльність, хоче досягти певних цілей, тобто отримання прибутку та забезпечення розвитку діяльності на ринку, а без неперервності планування це буде неможливо.

У туризмі існує такий важливий фактор, як сезонність, що значною мірою впливає на планування. Для того, щоб нейтралізувати вплив сезонності на прибутковість діяльності, керівництво туристичної фірми "Ікс" з допомогою всіх працівників безперервно планують виробничий процес. На цій туристичній фірмі планування проходить неперервно, тобто планують на один рік, а оновлення цього плану проходить кожного кварталу.

Основний прибуток ця фірма отримує в літній та зимовий сезони. При цьому виторг літнього сезону вищий. Це свідчить про те, що українські туристи звикли до того, що відпустку краще брати влітку. Невелика кількість українців ділять відпустку на дві частини і відпочивають взимку. Переважно зимовий відпочинок зводиться до зустрічі Нового року та Різдвяних канікул.

У не сезон основними джерелами для отримання прибутку є:

· продаж телефонних карток Загальних мереж;

· продаж ваучерів ПМС;

· допомога в оформленні Зеленої карти;

· страхові послуги;

· імміграційні послуги.

При неперервному плануванні визначають ринкову частку підприємства.

Якщо виторг цього підприємства прийняти за 100 %, то за місяцями її розподіл можна побачити в табл. 3.1.

Аналізуючи табл. 3.2, можна сказати, що туристична фірма отримує основний прибуток у літній та зимовий сезони, проте, завдяки неперервному плануванню туристичне підприємство підтримує оптимальний прибуток на протязі цілого року. І якщо туристична фірма не буде використовувати неперервне планування, вона може втратити значну частину прибутку, що призведе до не конкурентоспроможності. Тому використання принципу неперервності дуже важливе для туристичної фірми.

Таблиця 3.1. Розподіл виторгу туристичної фірми "Ікс* (2003—2004 рр.)

Таблиця 3.2. Розподіл виторгу туристичної фірми "Ікс* за порами року