15.1. Бразилія
Бразилія є найбільшою країною Південної Америки. У світі за площею території вона поступається лише чотирьом країнам. Бразилія володіє величезним природно-ресурсним і людським потенціалом. У перспективі вона стане однією з провідних держав планети. Найбільший у неї в макрорегіоні і рекреаційний потенціал.
Чудові і різноманітні природні умови, таємнича і небезпечна Амазонія, тисячі кілометрів пляжів, серед яких знаменита на весь світ Копа-Кабана, славнозвісні щорічні карнавали, багата культурна спадщина, екзотичні місцева кухня і спосіб життя, мальовничі пейзажі і ландшафти, футбол та інші спортивні змагання не е повним списком туристичних принад Бразилії.
Однак є й чинники, які обмежують розвиток рекреації. Соціально-економічна і політична нестабільність, вражаючий рівень злочинності, наркотики, бідність тощо відлякують туристів. Тому Бразилія все ще не може повною мірою задіяти багатющі рекреаційні ресурси і перетворити рекреаційно-туристичне господарств на один із головних факторів процвітання країни.
У Бразилії рекреаційно-туристичне господарство належить до відносно молодих галузей національної економіки, яка значно поступається за кількістю іноземних туристів США чи країнам Карибського басейну. Але це тимчасове явище. Усвідомлюючи значення рекреації та туризму в сучасному житті, уряд країни вкладає великі кошти у їх розвиток. Активно залучаються і гроші іноземних інвесторів.
Бразилія намагається інтенсивно - розбудовувати інфраструктуру індустрії розваг. Збільшується кількість різноманітних атракціонів, нічних клубів, дискотек, диверсифікується ця галузь і на знаменитих бразильських пляжах. Нічне життя Бразилії особливо барвисте і запальне. Попереду всіх міст країни перебуває Ріо-де-Жанейро, яке іноді називають "заповідником земних утіх". Безпосередньо на пляжі Копа-Кабани знаходиться найпопулярніший клуб "Міраж". На площі Лана — три найкращих клуби. Тут можна побачити бразильський карнавал у мініатюрі. Чудові фольклорні шоу мулаток перемежовуються ритуальними сценами з історії різних народів країни.
Найбільше приваблюють туристів знамениті бразильські карнавали, які зазвичай проходять наприкінці лютого або на початку березня і тривають чотири дні і чотири ночі. Найграндіозніший у світі карнавал відбувається у Ріо-де-Жанейро. Всі центральні вулиці міста перетворюються на один велетенський танцмайданчик. Карнавал повільно рухається вулицями повз спеціально збудовані для глядачів трибуни. Всі засоби масової інформації, всі люди говорять у цей час лише про карнавал. Стихія самби, національного бразильського танцю, заполоняє не лише міста країни, а й свідомість людей.
Проте не всім місцевим жителям до смаку масова істерія карнавалу. В цей час є велика кількість бажаючих виїхати з великих міст подалі від шуму і тисняви. Туристичні агентства пропонують на час карнавалу путівки до гірських курортів. Вони гарантують, що самба туди не добереться і можна буде насолодитися тишею.
В Бразилії перед самим карнавалом виникає два потужні протилежні зустрічні туристичні потоки. Одні рвуться до Сан-Паулу, Ріо-де-Жанейро, Сальвадора й інших великих міст з провінції та інших країн, щоб побачити бразильський карнавал, а інші — цілими родинами виїжджають із цих же міст у провінцію.
Туристи з інших країн часто не знають, що в Бразилії паралельно проходять два карнавали. Один з них є суто імпровізованим, народним. Він супроводжується нестримними і неконтрольованими веселощами. Інший карнавал, так би мовити офіційний, відбувається за жорсткими правилами комерційного заходу. Його організатори вкладають у карнавали великі гроші і хочуть сторицею їх відшкодувати. Кожна школа самби отримує від місцевої влади і туристичних фірм до мільйона доларів на підготовку і проведення виступу. Центральною подією грандіозного офіційного карнавалу завжди є парад самби вищої ліги, саме він принаджує найбільшу кількість туристів. У виступах кожної напівпрофесійної школи бере участь від 3,6 до 5 тис. осіб.
Під час карнавалу туристи й учасники, відпочивши вдень, гуляють цілу ніч. Карнавальні костюми жінок важать до 15 кг, а чоловіків — іноді до 30 кг. Щоб годинами танцювати в такому одязі, потрібна велика витривалість. Врешті-решт жюрі підбиває підсумки, визначає переможців і всі чекають наступного року.
Все більшою популярністю в Ріо-де-Жанейро користуються його знамениті курорти Копа-Кабана, Лебнон і Іпанема. В останній час виникло кілька нових. Ріо-де-Жанейро успішно збільшує кількість туристичних об'єктів. У ботанічному саду міста нині зібрано понад 7000 рослин з усієї планети. Туристи в захваті від екзотичного парку птахів, національного парку Тіжука з вершиною Корковаду, увінчаною знаменитою велетенською скульптурою Христа Спасителя.
Неповторним природним туристичним об'єктом Бразилії є водоспади Ігуасу. Мовою індіанців гуарані ця назва означає "Великі води". Багато туристів вважає Ігуасу найгарнішим водоспадом світу. Він вдвічі ширший і на 20 м вищий за знаменитий Ніагарський. Майже трьомастами струменями спадає тут вода по природних сходах, шириною в 3 км. Найвідоміша частина водоспаду — жахлива Глотка диявола: чотирнадцять окремих струмків зливаються в один нестримний потік, шириною 100 м. Величезна хмара бризок зумовлює появу над Ігуасу величезної веселки. Вона, як міст, з'єднує обидва його береги.
З метою приваблення іноземних туристів, яких усе ще в Бразилії небагато, у країні весь рік проводять різні шоу за участю популярних естрадних виконавців. Концертні зали відкриваються вже не лише в Сан-Паулу і Ріо-де-Жанейро, а й інших великих містах Бразилії. Туристам пропонують навчання відомим бразильським танцям босанова, самба, чору і сереста. Кожен регіон намагається не наслідувати своїх сусідів, а запропонувати щось своє.
Нині Бразилія перетворилася на країну екстремальних видів туризму. Звичайно, на поїздку до екваторіальних лісів Амазонії не кожен зважиться. Місяць, наповнений пригодами життя, у сельві коштує для туристів 5 тис. доларів США. Зважаючи на різні потреби і можливості туристів, бразильці дуже підприємливо поділили поїздку в Амазонію на екстрим і псевдоекстрим.
Столицею туризму в сельві нині є місто Манаус. У цьому великому місті на Амазонці мешкає понад 1,5 млн осіб. Навколо міста в сельві набудували багато першокласних готелів. Щоб жити в такому готелі з кондиціонерами, гарячою водою і рестораном, не треба бути ні молодим, ні здоровим, ні витривалим. Але навколо готелів справжні джунглі. Досвідчені інструктори проводять екскурсії по лісу, знайомлять з місцевою флорою і фауною. Можна покататися на каное по річці, де немає піраній, чи познайомитися з життям і обрядами місцевих індіанців.
Якщо туристи хочуть відчути справжні пригоди і небезпеки, а таких немало, в Бразилії пропонують тури важкодоступними районами Амазонії. З Ріо-де-Жанейро чи Сан-Пауло туристи летять до Манауса, а звідти на літаку місцевих авіаліній їх доставляють у верхів'я якоїсь притоки Амазонки. Тут туристи винаймають катер і каное та починають спускатися вниз за течією, потім заглиблюються у сельву. За допомогою мачете вони прорубують собі шлях серед ліан.
Кількість бажаючих взяти участь в екстремальних турах до Амазонії, хоча і залишається незначною, однак продовжує зростати. Туристи тут справді потрапляють у місце, де не ступала нога людини. Хоча їх веде досвідчений інструктор, усі члени команди працюють нарівні з ним. Вони самі прорубують дорогу, здобувають дичину і рибу, готують їжу. Напевно, туристи ніколи не забудуть смак черепахи чи піранії, впольованих власними руками. Так само, як і смак диких ананасів чи молодих пагонів пальми на десерт.
Такі мандрівки туристичні фірми рекламують І в Україні. Поїздка до Амазонії є тим адреналіном, якого багатьом європейцям не вистачає в їхньому повсякденному житті.
Швидкий розвиток системи освіти в Бразилії, можливість життя у цій країні протягом декількох років навчання принаджують сюди все більше іноземних студентів. При цьому європейців, американців чи японців приваблює не стільки високий рівень викладання, скільки можливість вивчити португальську мову і відчути місцеву екзотику. Найпрестижнішими і найбільшими е Університет Сан-Паулу, Федеральний університет Ріо-де-Жанейро, Федеральний університет Мінас-Жерайс у Белу-Орізонті і Католицький університет у Кампінасі.
Намагається зацікавити Бразилія іноземних туристів і спортивним туризмом. Бразильський футбол, мабуть, найкращий у світі. У цю гру тут грають всі і скрізь. У суспільстві є певний культ футболу. Проводиться безліч змагань, у тому числі й чемпіонати світу й Америки. Сотні тисяч туристів намагаються потрапити на ці матчі.
Спортивний туризм у країні базується як на зростаючій інфраструктурі індустрії спорту, так і на наявних природних умовах і ресурсах. Інфраструктура індустрії спорту представлена автодромами, велотреками, гімнастичними залами, спортивними центрами, іподромами, футбольними стадіонами і клубами, яхт-клубами, альпіністськими клубами, серфінг — клубами, тенісними кортами і майданчиками для гольфу. Природні умови і ресурси сприяють вітрильним перегонам, віндсерфінгу, риболовлі, мисливству тощо.
Оздоровчий туризм базується на зростаючій мережі курортів. Найпривабливіші для туристів нині є оздоровчі курортні комплекси і пансіонати. Найвідомішими серед них є Ангра-дос-Рейс, Бузіос, Коста-де-Сауіпе. Зростає кількість оздоровчих курортів і на тропічних островах.
Рекреаційно-туристичне господарство Бразилії — це молода галузь економіки, яка швидко розвивається. Величезна територія країни, різні природні умови й історія розвитку привели до формування декількох туристичних районів. Північний район подібний до Амазонії. Дика природа, екзотика сельви, повноводні річки є основою для розвитку таких видів туризму, як екстремальний, екскурсійний, рафтинг, мисливський, риболовний. Північно-східний район в основному сільськогосподарський, але тут є місто Ресіфі, яке називають колоніальною перлиною країни. Місто самою історією призначене для розвитку пізнавального туризму. Не поступається йому і місто Сальвадор з його старовинною колоніальною архітектурою, а також чудовими пляжами Ітапан, Амараліна і Штуба. Сальвадор славиться своїми вуличними святами, які відбуваються щомісяця, ремісничими ринками, школами бойового мистецтва капуейра тощо.
Південно-східний район найбільш економічно розвинутий. Нині це головна туристична зона завдяки Ріо-де-Жанейро і Сан-Паулу. Тут найрозвинутішими видами туризму є пляжний, діловий, розважальний, екскурсійний, спортивний. Південний район славиться національними парками, екзотичним парком птахів і звичайно грандіозним водоспадом Ігуасу. Західний район привабливий тим, що тут знаходиться столиця країни з її ультрамодерною архітектурою.
Бразилія відома народними промислами і ремеслами. Народні умільці виробляють чудовий одяг, кераміку, кришталь, килими тощо. Особливо ціняться вироби зі шкіри, дерева, скла і декоративного каміння. Найбільшим ремісничим центром є місто Жуан-Песоа. Північно-східний район славиться відомим мереживом ручної роботи, а також плетеними браслетами. Південний район характеризується в'язаними і вовняними виробами.
Бразилія має величезні об'єктивні передумови для перетворення на один зі світових центрів рекреації та туризму. Цьому будуть сприяти швидкі темпи економічного зростання і підвищення добробуту населення.
Запитання та завдання
1. Яке місце за площею посідає Бразилія у світі?
2. Назвіть чинники, які сприяють розвитку рекреації та туризму в Бразилії.
3. Що обмежує розвиток рекреаційно-туристичного комплексу Бразилії?
4. Яке місто має найдиверсифікованішу індустрію розваг?
5. Яке значення бразильських карнавалів у розвитку туризму?
6. Чи всі місцеві жителі прихильно ставляться до карнавалів?
7. Чим приваблює туристів водоспад Ігуасу?
8. Чому Бразилія перетворилася на країну екстремальних видів туризму?
9. Яке місто є столицею туризму в сельві?
10. Які є умови в Бразилії для поширення освітнього і спортивного туризму?
11. Які туристичні райони виокремлюються в Бразилії?
12. Які народні промисли і ремесла розвинуті в Бразилії?
Висновки
Бразилія є найбільшою за площею і чисельністю населення та економічно найпотужнішою країною Південної Америки. Чудові і різноманітні природні умови, таємнича і небезпечна Амазонія, тисячі кілометрів пляжів, серед яких знаменита на весь світ Копа-Кабана, славнозвісні карнавали, багата культурна спадщина, екзотичні місцева кухня і спосіб життя, мальовничі пейзажі та ландшафти, футбол та інші спортивні змагання не е повним переліком туристичних принад Бразилії.
Однак е чинники, що обмежують розвиток рекреації. Соціально-економічна і політична нестабільність, вражаючий рівень злочинності, наркотики, бідність тощо відлякують іноземних туристів. Тому Бразилія все ще не може повною мірою задіяти багатющі рекреаційні ресурси і перетворити рекреаційно-туристичне господарство на один з головних факторів процвітання країни.
Тестовий контроль
1. Яке місце у світі посідає Бразилія за площею:
а) 6-те;
б) 4-те;
в) 5-те?
2. До рекреаційних ресурсів Бразилії належить:
а) тропічне узбережжя;
б) політична нестабільність;
в) високий рівень злочинності.
3. Інвестиції у розвиток рекреаційно-туристичного господарства Бразилії:
а) зростають;
б) зменшуються;
в) залишаються без змін.
4. У який період відбуваються бразильські карнавали:
а) лютий — березень;
б) травень — червень;
в) вересень — жовтень?
5. Яка кількість людей бере участь у виступах шкіл самби на карнавалах:
а) 100—200;
б) 3,5—5 тис;
в) 300—400?
6. Скульптура Христа Спасителя знаходиться у: а)Сан-Пауло;
б) Ріо-де-Жанейро;
в) Рісіфі.
7. Водоспад Ігуасу ширший за Ніагарський у:
а) 2 рази;
б) 5 разів;
в) 1,1 раза.
8. Столицею екстремального туризму в сельві е місто:
а) Манаус;
б) Ріо-де-Жанейро;
в) Сальвадор.
9. Капуейра — це:
а) вид футболу;
б) кінні перегони;
в) національна боротьба.
10. Колоніальною перлиною Бразилії є місто:
а) Бразиліа;
б) Манаус;
в) Рісіфі.
11. Знамените бразильське мереживо ручної роботи виробляють у:
а) Південному районі;
б) Північно-східному районі;
в) столиці.
Розділ 16 АВСТРАЛІЙСЬКО-ОКЕАНІЙСЬКИЙ МАКРОРАЙОН
16.1. Нова Зеландія
Розділ 17 АНТАРКТИЧНИЙ МАКРОРАЙОН
ДОДАТКИ
Додаток 1 Перелік рекреаційно-туристичних ресурсів за регіонами України
Додаток 2 Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Державної програми розвитку туризму на 2002—2010 роки"
Додаток З Виставкова діяльність
Додаток 4 Кількість іноземних громадян, які в'їхали в Україну, 2006 р.
Додаток 5 Характеристика антарктичного туризму