Географія - Олійник Я.Б. - 37. ГЕОГРАФІЯ СВІТОВИХ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ

37.1. Світові природні ресурси

Розвиток людського суспільства пов'язаний з використанням різноманітних природних ресурсів, які являють собою компоненти природи, що використовуються або можуть бути використані у виробничій і невиробничій діяльності людини. Наявність тих чи інших природних ресурсів, а також корисних копалин може бути стимулом для розвитку економіки країни. Наприклад, чільним експортним товаром (а всередині країни — промисловим) є: мідь для Замбії (87 % від загального обсягу експорту), Чилі (46 % експорту); боксити для Ямайки (57 %), Суринаму (56 %); залізна руда для Мавританії (83%).

Багато країн, які мають природні ресурси, використовують їх для вдосконалення власної економіки. Наприклад: Кувейт, Бахрейн, Саудівська Аравія, Об'єднані Арабські Емірати. Джерелом їхнього процвітання стали родовища нафти і природного газу. Тепер там розвиваються Й інші галузі промисловості, як-от: нафтопереробна, енергомістка металургія, хімічна індустрія.

Основними природними ресурсами Швеції та Фінляндії є ліс. Завдяки йому ці країни стали провідними експортерами паперу, картону та інших продуктів переробки деревини.

Природні ресурси поділяються на: 1) мінеральні — це корисні копалини та мінерально-будівельна сировина. Мінеральні ресурси можуть поділятися на паливні, рудні й нерудні; 2) земельні, до яких належать ґрунти, а також різні типи господарського використання земель: рілля, сінокоси, пасовища, ліси й чагарники тощо; 3) водні, що поділяються на води Світового океану та суходолу. Води суходолу складаються з поверхневих вод (річки, озера, ставки, водосховища, болота, льодовики) і підземних (ґрунтові та артезіанські); 4) біологічні ресурси, до яких належить рослинний і тваринний світ; 5) ресурси Світового океану, що перебувають у воді у розчиненому стані, на морському дні й під ним — у товщі земної кори; б) рекреаційні, до яких належать природно-кліматичні, бальнеологічні й заповідні; 7) кліматичні — сонячна енергія, енергія вітру тощо; 8) генетичні — сукупність генів, які є в осіб даної популяції, групи популяцій або виду; 9) геотермальні — запаси внутрішнього тепла землі; 10) космічні — простори Космосу, космічна енергія; 11) територіальні — частина суходолу з притаманними йому природними, а також створеними в результаті людської діяльності антропогенними властивостями і ресурсами.

Всі ресурси прийнято поділяти на вичерпні і невичерпні. До останніх відносять, наприклад, кліматичні ресурси, енергію Сонця і вітру, текучих вод, а також припливів і відпливів. Майже всі інші природні ресурси є вичерпними, які, в свою чергу, ділять на відновні і невідновні. Відновними є ресурси біосфери, але і вони при нерозумному витрачанні можуть стати невідновними (наприклад, беззворотно зникають багато видів рослинного і тваринного світу). Руди і всі інші корисні копалини можна віднести до практично невідновних ресурсів.

Природні ресурси розмішені на планеті дуже нерівномірно. Це пояснюється відмінностями в кліматичних і тектонічних процесах на Землі, різними умовами утворення корисних копалин у минулі геологічні епохи і багатьма іншими факторами.

Світова ресурсна ситуація з 1970-х років після енергетичної кризи змінювалась у двох напрямах. По-перше, почали різко скорочуватись енерго- і ресурсомісткість світового господарства. По-друге, стали розроблятися нові джерела ресурсів, освоюватися нові ресурсні території та акваторії у важкодоступних районах (морські шельфи, території з екстремальними умовами тощо). За 10 років після енергетичної кризи енергомісткість національного доходу промислово розвинутих країн знизилася на 1/З.У США за 1972-1990 pp. споживання палива легкими автомобілями виросло на 5 %, в той час як автомобільний парк виріс на 58 %. Стали також згортатися ресурсномісткі галузі важкої промисловості.

У світі є декілька держав, які мають практично всі види природних ресурсів. Це США, КНР, Індія, Бразилія. Росія, Австралія і деякі інші, в яких немає повного асортименту природних багатств, але у порівнянні з іншими вони високозабезпечені. Багато країн мають великі запаси світового значення одного або декількох ресурсів. Так, Габон на одному з перших місць за запасами марганцю, Кувейт — нафти, Марокко — фосфоритів.