Сучасні різновиди туризму - Кляп М.П. - 6.8. Класифікація туризму за формою організації подорожі та обслуговування

Стаціонарний туризм - різновид туризму, пов'язаний з постійним місцем розміщення туриста на увесь період, що спрямований на задоволення рекреаційних потреб. Інші експерти відносять до стаціонарного туризму групові або індивідуальні поїздки без активного пересування маршрутом із перебуванням в одному або двох місцях призначення (морському узбережжі, турбазі), насамперед з оздоровчими цілями або з метою відпочинку.

Рухомий туризм (кочовий туризм) - це туризм, пов'язаний з подорожуванням (круїзи, тури і т.д.). Рухомий туризм передбачає постійне переміщення, зміну місця перебування. Ступінь рухливості відображається на підходах до вивчення туризму, особливо до оцінки рекреаційних ресурсів. Наприклад, оцінка пейзажного різноманіття вздовж автотрас буде відрізнятися від оцінки ландшафтів пішохідним і, тим більше, стаціонарним туризмом.

Таймшер туризм - це різновид туризму, що передбачає придбання готельного номера, вілли, котеджу у власність на певний час.

Таймшер (англ. timeshare, "розподіл часу") найчастіше застосовується в бізнесі з нерухомістю, водночас це є і міжнародна система обміну відпочинком серед співвласників курортних готелів клубного типу. Таймшер поділяють на кілька категорій залежно від пори року: так, якщо ви купуєте тиждень в розпал сезону, у вас "червоний" таймшер, у міжсезоння - "білий"_f і в мертвий сезон - "синій", "Червоний" тиждень найбільш вигідний при обміні.

Система таймшер з'явилася в 1974 році у Франції, коли була зареєстрована компанія "Resort Condominiums International". Нині ця система дуже популярна в світі. За її умовами приймають гостей понад 3 тис. курортів у 80 країнах світу. Право на володіння можна передавати чи обмінюватися ним. Існують спеціальні біржі, де можна обміняти, скажімо, свій готельний номер на європейському курорті на такий самий в одній із країн Азії.

Переваги таймшер туризму:

o високий рівень проживання та обслуговування;

* можливість переносити тижні своєї відпустки на наступні роки і таким чином збільшувати період відпочинку;

o можливість передати за узгоджену суму свої тижні у тимчасове користування (оренду) маркетинговим компаніям;

o можливість подарувати свої тижні або передати в спадщину;

o можливість продати свої тижні в майбутньому;

o гарний спосіб для підприємств і організацій вирішити проблему придбання та утримання курорту для своїх співробітників та їхніх сімей;

o економічний спосіб проведення своєї відпустки при забезпеченні більш високого рівня комфорту та обслуговування у порівнянні з традиційними видами відпочинку.

Серед плюсів клубного відпочинку можна відзначити і його особливу перевагу для сімейного та молодіжного відпочинку, наявність укомплектованої кухні і відсутність необхідності підла-штовувати свій розпорядок під розклад прийомів їжі в звичайних готелях.

Недоліки таймшер туризму:

o істотним недоліком є ризик бути обдуреним через відсутність досвіду роботи з таймшер в певних країнах світу, де немає законодавчої бази щодо таймшер туризму;

o ризик збільшує необхідність великих початкових вкладень;

o недобросовісні дії туристичних компаній, що займаються таймшер

Клубний туризм (хобі-туризм, раrty-туризм) - це відпочинок людей, яких поєднують спільні заняття, інтереси й захоплення. Місцем організації такого відпочинку, здебільшого є туристичні містечка або круїзні судна, на яких вони відправляються, наприклад, на острови, вивчати життя пташок чи риб і слухати лекції спеціалістів, організовують зустрічі філателістів, любителів джазової музики тощо.

Хобі-туризм - різновид клубного туризму з метою зайнятися улюбленою справою в середовищі однодумців під час подорожі (тури для автолюбителів, для спортивних уболівальників, творчо-ремісничі тури, тури для любителів певних напоїв або їстівних продуктів). Для таких людей існують спеціальні тури для автолюбителів, для "фанатів" і спортивних вболівальників на спортивні змагання, чемпіонати та олімпіади, для прочан, для колекціонерів і любителів (наприклад, "Подорож за орхідеями по Азії"), для гурманів ( "Сирний тур по Швейцари™ або "Пивний тур по Чехії").

Ринок хобі-туризму дуже широкий, тому що велике і різноманітне коло людських інтересів. Однак ринок цей не постійний, оскільки з плином часу інтереси людей змінюються - з'являються нові, можуть втрачатися старі. Крім того, ринок цей вузький і дуже різниться по регіонах, тобто у різних країнах попит на хобі-туризм представлений неоднаково. Інтереси у жителів різних країн можуть бути різними. Тому хобі-туризм відрізняється і за якістю щодо попиту в різних країнах. У деяких країнах (скажімо, у Німеччині) великою популярністю користуються спеціальні тури любителів вина ("Винний семінар на Рейні"), такі тури проводяться і в Португалії для європейських і американських туристів. Великою популярністю на італійському ринку користуються кулінарні тури. При організації хобі-туризму необхідно забезпечити туристам можливість зайнятися улюбленою справою. Якщо це відвідування Олімпійських ігор або спортивних чемпіонатів, то складається певна програма відвідувань змагань, якщо тур для любителів пива, сиру, то організуються дегустації, відвідування заводів і фабрик з виробництва цієї продукції, плантацій і виноградників, погребів і складів. Головне правило хобі-туризму - групи туристів на такі тури мають формуватися за принципом однорідності інтересів. Хобі-тури, зазвичай, не мають регулярного графіка проведення, є додатковими, організуються в міжсезоння для більш повного заповнення матеріальної бази або за окремими замовленнями при виникненні того чи іншого інтересу, попиту.

Клубний туризм - один з найбільш перспективних видів відпочинку, коли в подорож відправляються люди, об'єднані загальним уявленням про те, як вони хочуть відновити свої сили. У пошуках якісного відпочинку їдуть люди, для яких найпривабливіша перспектива - повеселитися на гучній, дружній house-вечірці в безтурботній атмосфері нічного клубу, з pool-party, круїзами по морю на фешенебельній яхті, де працюють діджеї.

Різновидом клубного туризму є party-туризм - це виїзд у чужу країну з метою розважитися та долучитися до клубного життя місцевої молоді. Такий різновид клубного туризму передбачає відвідування модних нічних клубів міста або країни. Здебільшого мета такої поїздки - знайомство з клубною публікою, арт-директорами, PR-менеджерами, DJ, PJ та іншою професійною громадськістю для подальшої співпраці та організації спільних заходів. Святинею party-туризму є Ібіца - неперевершений іспанський острів Болеарского архіпелагу! Це місце уславилося ще на початку 70-х років минулого століття, після того, як недалеко від містечка Сан-Рафаель, серед приголомшливих пальм і піску, був збудований один з найвидатніших клубів у світі - Amnesia. Сьогодні найпопулярнішими місцями party-туризму є Великобританія (Fabric, Лондон), США (The Bed, Нью-Йорк), Іспанія (The Space, Ібіца)

Туризм самообслуговування - це різновид туризму, що будується повністю або частково на самообслуговуванні. Тут туристи самі обирають маршрути і спосіб пересування, забезпечують собі харчування, ночівлю і місце відпочинку, намічають місця для екскурсій.

Стратегія туризму самообслуговування є простою: якщо турист скаржиться на відсутність люб'язності з боку персоналу (тураген-ти, ресторатори, рецепціовасти), треба скоротити ці контакти. У сучасному туризмі вже розпочалася ера самообслуговування, яка викликала тенденції заміни персоналу машинами. Завдяки новим технологіям з'явилася можливість нагодувати тисячі людей, за кілька хвилин зробити бронювання у готелі або на транспорті. Захоплення технологічними нововведеннями приводить до переконання, що усі контакти між персоналом і клієнтами можна звести до мінімуму і таким чином вирішити проблему ввічливості і гостинності, через самообслуговування.

Туризм готельного типу - це різновид туризму, де турист обирає як засіб розміщення готель. Готель - це основне підприємство індустрії гостинності, метою діяльності якого є прийом, обслуговування, забезпечення відпочинку і харчування відвідувачів.

За розміром (місткістю) готелі поділяються на:

o малі (до 100-150 номерів);

o середні (від 100 до 300-400 номерів);

o великі (від 300 до 600-1000 номерів);

o гігантські (понад 1000 номерів).

Згідно з класифікацією ВТО, готелі можна групувати:

o за місцем розташування (міські, приміські, сільські, придорожні, в аеропортах, плавучі і т. д.);

o за призначенням (для постійного проживання, транзитні, для ділового призначення);

o за часом функціонування (сезонні, цілорічні);

o за рівнем асортименту і вартістю послуг (дешеві або ж - з обмеженим сервісом, "люкс", готелі вищого класу, готелі середнього рівня, апарт-готелі, готелі економічного класу, мотелі, курортні готелі).

Клас готелю або пансіонату визначається, зазвичай, за стандартною, прийнятою в певній країні (або регіоні, економічній зоні) системою класифікації і підтверджується сертифікатом, який видається спеціальним органом, сертифікаційною або іншою палатою. Враховуючи всі фактори, що впливають на якість послуг, зручності номерного фонду, готелі відрізняються:

o за якістю будівництва й оздоблення будівлі, архітектурою;

o за наявністю місць загального користування, ресторанів, барів, кафе, побутових служб;

o за кваліфікацією персоналу;

o за рівнем сервісу.

Готелі вищого класу мають розкішні багатокімнатні номери, надають велику кількість послуг (ресторани, бібліотеки, спортзали, ліфти, бари, сауни та ін.) і відповідно встановлюють ціну за свої послуги. Нині існує близько 30-ти різноманітних систем класифікації готелів:

o система зірок;

o система балів;

o система букв (А, В, В, С);

o система "корон" або "ключів".

Найпоширенішою серед них є п'ятизіркова система класифікації, що базується на французькій національній класифікації. Вимоги до "зіркової" класифікації неоднакові в різних країнах. Бальна, або індійська, система класифікації готелів передбачає поділ готелів на 5 категорій: 1 зірка- 100 балів, 2 зірки - 160 балів і т. д. У Великобританії в системі використовується класифікація готелів на "корони", "ключі", "сонця", "алмази" та ін. Система букв (А, В, Б, С) використовується у Греції.

Туризм не готельного типу - це різновид туризму, де турист обирає як засіб розміщення не готельні приміщення. До таких закладів, що надають умови проживання і є не готельного типу, належать: палатка, бунгало, автофургон, ротель, квартира, кімната, дача, яхта.