Сучасні різновиди туризму - Кляп М.П. - Історичний туризм (історико-культурний туризм)

Інтернет-туризм - один з різновидів туризму, в якому Інтернет служить головним або єдиним засобом пересування туриста.

Останнім часом на розвиток туристичного бізнесу великий вплив мають Інтернет-технології і все частіше у всесвітній павутині можна знайти різноманітні сайти (сторінки), присвячені розвитку туристичної індустрії, туристичним фірмам, анімації, а також туристичним зонам, пансіонатам, базам відпочинку, готелям, сільським садибам. Звичайно, найбільш ефективно використовують переваги Інтернету туристичні фірми та агенства для реклами та надання туристичних послуг, а тому не дивно, що саме продаж туристичних послуг (продаж турів, бронювання авіабілетів, готелів) в першій п'ятірці за об'ємами продажу в Інтернеті. Такі показники забезпечуються тим, що Інтернет має багато переваг та можливостей для розвитку туристичного бізнесу, зокрема:

1. Можливість оперативного як розміщення, так і пошуку в Інтернеті інформації про "гарячі" тури, місця в готелях, квитки.

2. Можливість бронювання через Інтернет турів, місць у готелях, квитків, а також знижки при бронюванні та замовленні через Інтернет.

3. Економія коштів під час використання електронної пошти при співробітництві з іноземними партнерами, туроператорами, готелями, транспортними компаніями.

4. Можливість бути в центрі інформації, наприклад, нові тури, знижки, політична та економічна стабільність в обраних країнах, новини законодавства з туризму в різноманітних країнах.

Окрім того, віртуальні туристи через соціальні мережі та різноманітні форуми мають змогу обмінюватися суб'єктивними враженнями та фотозображеннями своїх подорожей, а відповідно інші користувачі обирають або ж відкидають напрям можливої перспективної подорожі в той чи інший напрям.

Історичний туризм (історико-культурний туризм)

Історичний туризм (історико-культурний туризм) - це різновид туризму, метою якого є відвідання місцевості, пов'язаної з історією та історичною спадщиною.

Ряд регіонів багатий такими унікальними історичними територіями, як стародавні міста, садибні і палацово-паркові ансамблі, комплекси культової архітектури, історичні будівлі, історико-культурні пам'ятки. При організації унікальних територій слід поєднувати традиційні форми діяльності, що історично сформували ці території, з інноваційними видами, до числа яких належить і туризм. Причому, нові види діяльності повинні доповнювати, а не придушувати сформовані господарські, соціо-культурні та природні процеси. При розвитку туристської інфраструктури важливо не порушувати історичний вигляд території. Кожен знову створюваний туристський центр або ж об'єкт повинен відповідати національним особливостям, традиціям і одночасно мати свій неповторний вигляд. Створення природно-історичних парків має сприяти порятунку найцінніших пам'яток культури та історії як цілісних архітектурно-ландшафтних і культурних комплексів. Власне, культурну, історичну та природну спадщину в історичному туризмі прийнято ділити на такі категорії:

* надбання, що використовується в основному туристами (фестивалі, пам'ятники);

* надбання змішаного користування (менш значні історичні пам'ятники і музеї, театри, заповідники);

* надбання, що використовується в основному місцевим населенням (цивільні споруди, культові об'єкти, кінотеатри, бібліотеки).

Прикладом нового підходу до розвитку традиційних форм туризму є рекомендації щодо підвищення рівня історико-культурного змісту туру через включення до його програми знайомства з місцевими визначними пам'ятками, навіть якщо мова йде про організацію короткострокової екскурсії або спеціалізований тур. Кожен регіон має унікальну історичну спадщину. Виділяють чотири принципи історичного туризму: 1) активне сприяння у збереженні спадщини місцевості-культурного, історичного та природного;

2) підкреслення і виділення унікальності спадщини місцевості щодо інших регіонів;

3) створення у місцевого населення почуття гордості і відповідальності за унікальну спадщину;

4) розробка програми розвитку туризму на основі використання унікальної спадщини місцевості.

Історичний туризм не тільки приносить доходи регіону, але й дає місцевому населенню підставу пишатися своєю унікальною спадщиною та можливості ділитися нею з туристами. Якщо суспільство буде це враховувати, то зможе створити систему раціонального використання унікальних ресурсів для туризму. Успішний розвиток туризму, а отже, масове залучення потенційних туристів залежить від дій, спрямованих на збереження культурних, історичних і природних ресурсів місцевості. Реалізація програми з використання історико-культурного та природного потенціалу регіону з метою туризму вирішить одну з найважливіших його проблем - проблему сезонного коливання попиту, шляхом пропозиції різноманітних форм міжсезонного туризму, які передбачають використання елементів культури.

Журнал National Geographie Traveller визначив найкращі і найпопулярніші у туристів світові пам'ятки історії. ТОП-10 історичних пам'яток світу:

1. Долина Вахау, Австрія.

2. Канал в Онтаріо, Канада.

3. Гент, Бельгія. 4.Нікко, Японія.

5. Грац, Австрія.

6. Гамла Стан, Швеція.

7. Зкс-ан-Прованс, Франція.

8. Потсдам, Німеччина.

9. Діжон, Франція.

10. Мендоса, Аргентина.