Історія філософської думки в Україні - Огородник І.В. - Павлов Василь Терентійович

Народився 21 березня 1915 р. в с. Стара Ерикла Теренгульського району Ульяновської обл. Після закінчення початкової школи працював лісорубом в ліспромгоспі Кузоватського району. З 1935 до 1936 р. навчався в Павенецькому водному технікумі, Петрозаводськом культурно-освітньому технікумі (Кар. АРСР), але не закінчив у зв'язку з їх закриттям. У 1937 р. склав екстерном іспити за середню школу і вступив на історико-філологічний факультет Карело-Фінського державного університету. Після закінчення університету в 1942 р. служив у лавах Радянської Армії. Демобілізувавшись у 1945 р., працював викладачем російської мови і літератури в Сталінградському машинобудівельному технікумі, а з 1946 до 1948 р. — штатним лектором Центрального лекційного бюро при Комітеті у справах Культосвітніх закладів Ради Міністрів Карело-Фінської РСР. В 1948—1951 рр. — аспірант Інституту філософії АН СРСР. В 1951 р. захистив кандидатську дисертацію і за конкурсом був прийнятий на роботу в Київський університет ім. Т. Г. Шевченка старшим викладачем кафедри логіки філософського факультету. З 1956 по 1961 р. — доцент кафедри діалектичного та історичного матеріалізму, доцент кафедри етики, естетики і логіки. У 1969 р. захистив докторську дисертацію "Логіко-методологічні функції категорій простору, часу і причинності". З 1971 по 1986 р. був завідуючим кафедрою логіки філософського факультету Київського університету. Професор з 1972 р. Помер 2 жовтня 1998 р., похований на міському кладовищі м. Києва.

У центрі наукових інтересів В. Т. Павлова — проблеми відношення між поняттями, об'єктивного змісту та основ форм і законів мислення, логіко-методологічних функцій категорій причини, простору та часу. Аналізуючи логічну структуру останніх, їх роль в побудові окремих логіко-категоріальних структур, логічних форм і законів, вчений виходив на розгляд логіко-методологічних функцій цих категорій в побудові логічної системи методів пояснення та передбачення, використовуючи для обгрунтування своєї точки зору досягнення квантової механіки, математики, апарат математичної логіки. В. Павлов одним із перших в Україні почав читати курс математичної і модальної логіки. Автор близько 100 наукових робіт, у тому числі шести монографій і навчальних посібників. Виховав ряд відомих українських логіків, серед яких І. С. Семенов, І. М. Волошко, В. І. Омельянчик та А. Є. Конверський, який очолив відновлену в 1993 р. кафедру логіки.