Філософія - Осічнюк Ю.В. - Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін

Специфіка цього закону полягає в тому, що він розкриває загальний механізм процесу розвитку і відповідає на питання ЯК, у яких формах протікає рух і розвиток, ЯК здійснюється перехід від одного якісного стану предметів, явищ до іншого. Він розкриває взаємозв'язок безперервності і переривчастості в поступальному русі, розвитку.

Щоб зрозуміти сутність цього закону й особливості його дії, необхідно спочатку з'ясувати, розкрити зміст тих категорій, через взаємозв'язок і взаємодію яких він виявляється. Тобто необхідно насамперед з'ясувати, що таке якість, кількість, міра, стрибок і ін.

Коли ми споглядаємо навколишній світ, то перше, що ми помічаємо - це величезну розмаїтість предметів, явищ, процесів, їхніх властивостей і особливостей. І як би тісно вони не були між собою пов'язані, кожен з них зберігає свої специфічні особливості, які показують, ЩО становить розглянутий предмет і ЧИМ він відрізняється від інших, кожен з них має свою якісну визначеність, а також має кількісні характеристики: розмір, вагу, ступінь розвитку тощо.

Що ж таке якість?

Якість — це така визначеність предметів, явищ, що характеризує їх як дані, реальні предмети, явища. Можна ще сказати, що якість — це визначеність предмета, що характеризує специфіку його буття, свідчить, ЧИМ є предмет у даній конкретній системі взаємозв'язків; це визначеність буття предмета в його конкретних проявах.

Втрачаючи цю визначеність, предмет перестає бути тим, чим він був, і стає іншим. Так, якісна визначеність людини, яка виступає як визначеність її буття, яке відрізняє її від тварини, полягає в способі її життєдіяльності, який полягає в тому, що людина, на відміну від тварини, задовольняє свої життєві потреби не шляхом безпосередньої взаємодії з природою, а шляхом опосередкування цього процесу виробництвом, системою суспільних відносин, свідомістю, свободою. Іншими словами, це опосередкування здійснюється за допомогою системи якісно нових (соціальних) потреб і відповідними їм видами діяльності.

Варто мати на увазі, що предмет і якість — не те саме. У природі реально існують не якості, а предмети, яким притаманні якості, причому нескінченно багато якостей.

Якість предмета тісно пов'язана з властивостями, через які вона виявляється. Властивість — це здатність предметів і явищ вступати у певні зв'язки і відносини з іншими предметами. Це властива предмету особливість, яка виявляється в зв'язках і відношеннях окремих сторін, рис предметів, а також у відношеннях даного предмета з іншими, як певна ознака.

Наприклад, вода переломлює промінь під певним кутом, розчиняє цукор, сіль і інші речовини. Ця здатність води переломлювати промінь, розчиняти певні речовини виявляється як її властивість. Кожен предмет має багато властивостей. Предмет може набувати нові чи втрачати якісь властивості, але залишатися при цьому самим собою. Наявність властивостей виявляється у взаємодії даного предмета з іншими. Властивість води вгамовувати спрагу виявляється тоді, коли людина п'є її.

Ознака — це спосіб прояву властивості, що свідчить про її наявність. Ознака не завжди адекватно відображає властивість. Так, іноді під загальними ознаками виявляються здібності різних мікробів викликати різні хвороби. У той же час та сама здатність може виявлятися в різних ознаках. Ознаками властивості горіти і наявності загоряння чогось є поява диму, вогню, запаху, підвищення температури. Отже, якість, властивість і ознаки тісно пов'язані одне з одним.

Взаємозв'язок якості і властивості знаходить свій вираз втому, що предмет може виступати як певна якість тільки тоді, коли він має певні властивості. Наявність властивостей є необхідною умовою для того, щоб предмет набув ту чи іншу якість.

Наприклад, ягоди, фрукти, овочі, завдяки наявності певних властивостей, можуть бути продуктами харчування. Інші предмети, завдяки наявності в них специфічних властивостей, — знаряддями праці, будівельними матеріалами, джерелами енергії.

Іноді якість визначають як сукупність істотних властивостей предмета. Але з таким категоричним твердженням не можна погодитися. Якісна визначеність предмета може бути зумовлена як наявністю багатьох, так і якої-небудь однієї властивості. Наприклад, бензин як якість — хімічна сполука — має різні властивості: прозора рідина, горить, має специфічний запах, може розчиняти багато речовин. Тут його якісна визначеність як хімічної сполуки виявляється в багатьох властивостях. Але наявність однієї властивості -горіти — може зумовити його якісну визначеність як пального, властивість розчиняти — як розчинника.

Однак наявність властивостей ще не означає, що предмет автоматично становить певну якість. Наявність властивостей тільки створює можливість бути чимось. Для того, щоб предмет набув якісну визначеність, він повинний перебувати у певній системі зв'язків з іншими предметами і явищами. Отже, якість визначається наявністю властивостей і перебуванням предмета у певній системі зв'язків. Наприклад, предмет природи виступатиме як знаряддя праці тільки тоді, коли він, маючи необхідні властивості, поставлений між людиною і природою в процесі виробництва. Точно так само результат виробництва буде товаром тільки тоді, коли він, маючи певні властивості, перебуває в системі товарних відносин. Без цього він не товар, а тільки можливість бути товаром.

Зважаючи нате, що кожен предмет має велику кількість властивостей і перебуває в багатьох системах зв'язків, то він одночасно може виступати як різна якість. Наприклад, студент, що сидить в аудиторії, одночасно виступає як представник чоловічої чи жіночої статі, як син, дочка, батько, мати, брат, сестра, бізнесмен тощо, тобто залежно від наявності тих чи інших систем зв'язків, у яких він перебуває.

Розглядаючи питання про якісну визначеність предметів, важливо звернути увагу на взаємозв'язок між якістю і сутністю. їх не можна ототожнювати. Як уже зазначалося, сутність — це внутрішня, глибинна система зв'язків і відносин, яка визначає природу предмета, зумовлює його виникнення, існування, функціонування і з руйнуванням якої предмет перестає існувати. У ній закладене внутрішнє джерело розвитку. У той же час сутність виражає цілісність предметів, явищ, особливості взаємозв'язків між їх структурними елементами, зумовлює їх виникнення і загибель.

На відміну від сутності, якість — це така визначеність предмета, явища, яка розкривається у взаємозв'язках їх з іншими предметами. І через те, що взаємозв'язки можуть бути різні, то предмет чи явище, зберігаючи незмінною свою сутність, можуть виступати в різній якості. Це ж можна сказати про різні ступені розвитку якогось явища, процесу. При збереженні сутності ці різні ступені можуть стати різними якостями.

Наприклад, людина у своєму розвитку проходить різні ступені, що якісно відрізняються один від одного: дитинство, юність, зрілість, старість. Але поки людина жива, її сутність як людини зберігається.

Це ж можна сказати про якісну визначеність поколінь при збереженні тієї ж людської сутності. Не випадково Гегель сутність назвав: "в-собі-і-для-себе-буття".

Але і сутність може виступати як якість, якщо вона характеризує предмет, явище в їх співвідношенні з іншими предметами, явищами. Так, сутність людини виступає як якість порівняно з тваринним світом і неживою природою. Сутність одного суспільного ладу виступає як якість порівняно з іншим суспільним ладом. У якості акцентується увага на відмінності даного предмета від інших чи різних його внутрішніх станів. Коли сутність виступає як якість, тобто, коли якість предмета визначається сутністю і системою зв'язків, у якій він перебуває, то зміна якості збігається зі зміною сутності, предмет втрачає свою якісну визначеність і перестає існувати. Наприклад, живий організм як якість у зіставленні з неживою природою втрачає цю якісну визначеність, коли він умирає. Якість і сутність (сутність живого) припиняє своє буття.

Дотепер підкреслювалося, що якість розкриває відмінність між предметами, між станами предмета, явища, ступенями їх розвитку, відмінність якісної визначеності одного і того ж предмета в різних системах зв'язків. Але буває і так, що різні предмети, що мають різні властивості, можуть мати однакову якісну визначеність, виступати в одній якості.

Овочі, фрукти, хліб, макарони, м'ясо, молоко, сир — усі вони виступають як продукти харчування, коли використовуються людиною для забезпечення своєї життєдіяльності. Граната, пістолет, автомат, гармата, міномет — їх якісна визначеність — зброя.

Зміна якості залежить насамперед від зміни властивостей, а також від переходу предмета з однієї системи зв'язків в іншу. Студент стає аспірантом, коли, закінчивши вуз, вступає в аспірантуру. Молоді люди перестають бути холостяками, уклавши шлюб. Згнилий продукт перестає бути продуктом харчування для людини.

Кожен предмет, явище, процес крім якісної визначеності має ще й кількісну визначеність. Кількість — це така визначеність предмета, що характеризує його з боку розміру, обсягу, ваги, температури, ступеня, темпів розвитку. Характерною формою вираження кількості є число. Але ці поняття не тотожні. Число залежить від прийнятих мір обчислення ваги, обсягу, довжини тощо. Наприклад, вага можна вимірювати у фунтах і кілограмах, відстань — у кілометрах і милях тощо. Кількісні характеристики предметів можуть бути різноманітними. Чим складніші предмети, явища, процеси, тим чисельніш і їх кількісні визначеності. Кількість, залишаючи без уваги якісну визначеність предметів, розкриває співвідношення між їх окремими сторонами, між предметами з однаковими властивостями, ознаками. Тому сторони предметів і самі предмети між собою в кількісній визначеності виступають у відношенні: більше — менше, вище — нижче, важче — легше тощо.

Та ж кількість може характеризувати однаково різні якості, якщо вона виражає однакові сторони, риси (кілограм заліза, кілограм олії, борошна, цементу).

Кількість і якість перебувають між собою в нерозривному взаємозв'язку, вони одна без одної не існують. Але якість знаходиться у взаємозв'язку не з якою завгодно кількістю, а з визначеною. Так, наприклад, атом водню може існувати як якісно визначений елемент тільки при наявності певних кількісних характеристик: протона і нейтрона в ядрі й електрона на орбіті, в певних межах простору, часу існування. Види тварин, наприклад, кінь, слон, характеризуються відповідними розмірами тіла, вагою, кількістю уживаної їжі, води, які забезпечують нормальну їх життєдіяльність.

Але єдність якості і кількості не є чимось абсолютним, незмінним. Особливість їх єдності полягає в тому, що кількісні характеристики можуть у певних межах змінюватися, не змінюючи якості. Живий організм від народження до смерті зберігає якісну визначеність як представник певного виду (орел, вовк, лисиця), хоча протягом життя в ньому відбуваються істотні кількісні зміни в рості, вазі, ступені зрілості. Співвідношення кількісної і якісної характеристик, у межах якого кількісні зміни не призводять до змін якісних, називається мірою. Так, мірою буття речовини як рідини будуть межі температури, тиску, за яких вона перетворюється на твердий чи газоподібний стан. У складних явищах, процесах межі міри рухливі, розтягнуті, і визначити їх точно неможливо. Наприклад, межа переходу від тварини до людини розтягнута на мільйони років. Але межі міри можуть бути визначені і досить точно. Наприклад, куля буде кулею, що летить, від моменту пострілу до зіткнення її з перешкодою. І ЦІ межі можна точно виміряти за часом, за дальністю польоту.

Якщо якість — це визначеність буття, то міра визначає його межі. Так, якщо предмет в один і той же час може виступити в різній якості (у різних зв'язках і відносинах), то і буття в цій різній якості буде обмежено різною мірою. Слід зазначити, що міра буття як якості і міра буття як предмета не збігаються. Наприклад, Іванов А. А. — одночасно інженер, керівник колективу, депутат, чоловік, батько. Міра його буття в кожній з цих якостей обмежена певними рамками, але жодне з них не збігається з буттям його як живої людини, особи, носія всіх цих якостей. Міра буття предмета тільки тоді збігається з мірою буття якості, коли якість визначається сутністю. Якщо, наприклад, стіл спалили, то він перестане бути не тільки столом, але перестає існувати як предмет.

Кількість і якість перебувають не тільки в єдності, але і взаємодіють між собою, взаємозумовлюють одна одну. Діалектика взаємозв'язку і взаємодії між ними виражається в законі взаємного переходу кількісних і якісних змін.

Сутність цього закону полягає в тому, що будь-який процес розвитку проходить шляхом поступового нагромадження кількісних змін, які на певному етапі з неминучістю призводять до змін якісних. У той же час кожній новій якості притаманні нові кількісні характеристики, вона зумовлює нові кількісні зміни. Цей закон, з однієї сторони, розкриває взаємозв'язок між кількісною і якісною визначеностями предметів, явищ, їх взаємозалежність і взаємодія, а з другої - динаміку переходу від однієї якості до іншого. Він є загальним законом розвитку природи, суспільства, мислення.

Так, запліднена клітина у своєму розвитку починає поділятися. З'являються все нові і нові клітини. їх кількість швидко зростає. При цьому не всі клітини однакові. Відбувається поділ їх на групи, на основі яких формується кістяк, внутрішні органи, мозок. Як результат - яйцеклітина переростає в плід. Плід - це нова якість порівняно з заплідненою клітиною. У свою чергу, плід продовжує розвиватися, збільшується в розмірі, вазі, відбувається ускладнення його внутрішньої структури, підвищується ступінь організації і взаємозв'язку всіх структурних елементів організму, що формується. Плід, отже, - це не тільки нова якість, але і нові кількісні характеристики. Досягши певного рівня зрілості, плід перетворюється на самостійний організм. Його народження — це ще один перехід до нової якості з новими кількісними характеристиками.

Сам момент переходу кількісних змін у якісні, момент переходу від однієї якості до іншої називається стрибком. Стрибок становить специфічну форму руху, розвитку, це такий момент, коли кількісні зміни виходять за рамки міри і перериваються корінними змінами, змінами якісними. Розвиток виступає як єдність безперервності і переривчастості.

Стрибки бувають найрізноманітнішими. Вони розрізняються за тривалістю в часі, масштабом, характером, за формами протікання. Наприклад, при зіткненні електрона і позитрона за мільйонну частку секунди утвориться нова якість квант променистої енергії. Перехід від тварини до людини відбувався протягом тисячоріч, а перехід від туманності до зірки - мільйони років. Це ж стосується і особливостей розвитку суспільства. В історичному процесі суспільного розвитку відбуваються і короткочасні, і тривалі за часом скачки. Наприклад, перехід від первісного суспільства до цивілізації тривав тисячі років.

Характер стрибків і їх специфіка залежать від особливостей визрівання умов зародження нової якості. Бувають ситуації, коли поступове нагромадження кількісних змін у межах міри тільки створює передумови, необхідні для переходу до нової якості. Нова ж якість виникає безпосередньо в процесі руйнування старої якості. Наприклад, якщо поступово нагрівати гримучу ртуть, то, коли температура нагрівання досягне певної межі, відбудеться вибух і утворяться ртуть, азот, окис вуглецю з виділенням великої кількості енергії. У даному випадку нагрівання до певного рівня не змінювало хімічного складу гримучої ртуті. І тільки тоді, коли нагрівання досягло критичної точки, у результаті вибуху відбувся перехід від однієї якості до іншої.

Але буває і так, що нагромадження кількісних змін призводить не до разового знищення старої якості і переходу до нової, а до поступового зародження елементів нової якості в старій. В результаті нагромадження елементів нової якості досягає такого рівня, коли воно стає домінуючим, здійснюється завершення переходу до нового. Тут стрибок охоплює весь період від зародження елементів нової якості в старій до повного завершення переходу до нової якості (випар води, не доведеної до кипіння, перехід від дитинства до юності, від юності до зрілості, від зрілості до старості, утворення торфовища на місці колишнього озера, утворення хмари).

Але як би стрибки не розрізнялися між собою, вони завжди виражають момент, процес переходу кількісних змін у якісні. Характер самого стрибка, особливості його протікання залежать від усієї сукупності умов, у яких виникає необхідність його здійснення.

Варто підкреслити, що не тільки кількісні зміни ведуть до якісних, але і навпаки — якісні зміни зумовлюють нові кількісні характеристики. Так, країна, що процвітає, характеризується успішним розвитком виробництва, поліпшенням життєвого рівня людей, розвитком духовної культури. Але ось ситуація змінилася і країна з процвітаючої перейшла в стан гострої кризи. Перехід від процвітання до кризи знайшов свій вираз в зниженні рівня виробництва, погіршенні життєвого рівня людей, у наростанні в них невдоволення цим станом, виникненні загрози соціальних конфліктів. Проросле зерно, перетворення Його на рослину характеризується новими кількісними характеристиками (розмір, вага, температура та ін.), нагромадженням кількісних змін, що підготовляють пору плодоносіння.

Знання і свідоме використання закону взаємного переходу кількісних і якісних змін створює можливість розкриття й врахування об'єктивних можливостей і підготовки умов для перетворення цих можливостей в дійсність чи для вживання заходів, щоб не допустити появи небажаних ситуацій. Знання цього закону є важливою умовою передбачення у вирішенні задач суспільного розвитку, у свідомому керуванні цим процесом.

Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін тісно пов'язаний із законом єдності і взаємодії протилежностей. Нагромадження кількісних змін у рамках старої якості, зародження в ньому елементів нового виявляється як суперечності між старим і новим, між тенденціями їх розвитку. І стрибок, у цьому плані, — це не що інше, як процес розв'язання суперечностей між старим і новим, що і призводить до утвердження нового. Знання цього закону дозволяє свідомо враховувати якісні і кількісні характеристики результатів своєї діяльності. При будівлі житлового будинку завжди враховується кількість кімнат, висота стель, розміри жилих і нежилих приміщень, кількість поверхів. Тільки врахування відповідності якісних і кількісних характеристик бажаного результату діяльності, дотримання міри дозволяє оптимально вирішити задачі і цілі, які люди ставлять перед собою.