Однією з найхарактерніших біологічних особливостей багатьох бур'янів є їх надзвичайно велика плодючість та здатність до посиленого вегетативного розмноження. Вони дають дуже багато насіння, яке, потрапляючи в ґрунт, створює разом з вегетативними органами розмноження потенційну засміченість ґрунту. Вона обчислюється сотнями мільйонів і навіть мільярдів насіння та величезною масою вегетативних органів розмноження бур'янів (кореневищ, кореневих паростків, цибулин тощо) на кожному гектарі поля. Середня плодючість найбільш поширених бур'янів (кількість насінин на одній рослині) характеризується такими показниками: кукіль звичайний - 1500; паслін колючий - 5000; мишій сизий - 6000; волошка синя - 7500; гречка березкоподібна - 11000; гірчиця польова - 15 000; осот рожевий - 35 000; триреберник непахучий - 54 000; грицики звичайні - 75 000; лобода біла - 100 000; вовчок соняшниковий - 105 000; вовчок гіллястий 140 000; блекота чорна - 450 000; щириця звичайна - 500 000; кудрявець Софії - 780 000; щириця зігнута - 1 000 000.
Кількість вегетативних органів розмноження (бруньок) на 1 м2 орного шару ґрунту така: осот рожевий - 550; осот польовий - 16 700; пирій повзучий - 26 000.
Велика плодючість бур'янів доповнюється високою пристосованістю до поширення насіння на значні відстані від материнської рослини. Коробочки кукілю, блекоти, фіалки польової при достиганні розтріскуються і насіння висипається на певну відстань від материнської рослини. У вівсюга звичайного остюки від зміни вологості скручуються, внаслідок чого зернівки переміщуються на поверхні ґрунту, заглиблюючись у нього. Кульбаба, осоти та інші бур'яни мають насіння з летючками, які сприяють рознесенню його вітром, іноді вітер переносить цілі рослини, а разом з ними і достигле насіння (перекотиполе). Лопухи, череда мають на насінні гачки, за допомогою яких прикріплюються до тварин, людей тощо. Насіння бур'янів переносять також і птахи (паслін чорний, омела).
В умовах зрошуваного землеробства, а також під час дощів багато насіння бур'янів та їх плодів розноситься водою. Дуже часто причиною засмічення ґрунту є використання свіжого гною, бо насіння багатьох бур'янів (щириця, лобода, щавель горобиний тощо) не втрачає схожості навіть після проходження через травний тракт тварин.
Однією з важливих біологічних особливостей бур'янів є тривалий неодночасний і розтягнутий період проростання насіння, тоді як період проростання насіння культурних рослин після сівби становить 5-15 днів. Так, насіння буркуну білого зберігає схожість протягом 75 років, талабану польового - 30, дурману і пасльону - 40, мишію сизого та плоскухи звичайної - 5-7 років.
Розтягнутість періоду схожості академік В. Р. Вільямс пояснює станом оболонки в різних груп насіння; неоднаковими строками, що потрібні для руйнування оболонки слизовим бородінням і у зв'язку з цим різною здатністю пропускати насіннєвою оболонкою воду і повітря, що необхідні для проростання насіння.
Крім властивостей насіннєвої оболонки, на проростання насіння бур'янів дуже впливає вологість і температура ґрунту. Насіння рослин різних біологічних груп проростає при неоднаковій температурі. Так, насіння зірочника проростає при 3°С і нижче, озимих - при 10-12°С, коренепаросткових - при 25-30°С.
Ступінь стиглості насіння також впливає на проростання. Недостигле насіння вівсюга, гірчиці польової, грициків та інших бур'янів сходить швидше, ніж достигле. Тому недостигле насіння бур'янів є також джерелом засміченості полів.
На проростання насіння бур'янів впливають світло і тепло. За даними О. І. Мальцева, значна кількість насіння енергійніше проростає в темряві. Але насіння деяких рослин краще проростає при світлі (насіння метлюгу, коров'яку, амброзії полинолистої та ін.).
Насіння бур'янів проростає лише з певної глибини. Так, насіння вівсюга може проростати навіть при загортанні в ґрунт на 25-30 см, а насіння повитиці конюшинної не проростає вже з глибини не більше ніж 4 см, зернівка метлюга погано проростає в шарі ґрунту 1-3 см. При збільшенні глибини залягання насіння сходи бур'янів з'являються пізніше. Так, сходи мишію сизого з глибини 1 см з'являються на 8-й, а з 12 см - на 17-й день. Цю біологічну особливість бур'янів враховують при визначенні глибини післяжнивного поверхневого та основного обробітку ґрунту.
2.5. Методи визначення забур'яненості ґрунту, органічних добрив та посівів
2.5.1. Визначення потенційної засміченості полів (облік засміченості ґрунту насінням бур'янів)
2.5.2. Визначення засміченості органічних добрив життєздатним насінням бур'янів
2.5.3. Визначення фактичної забур'яненості посівів
2.6. Інтегрована система захисту від бур'янів. Класифікація заходів захисту від бур'янів
2.6.1. Агротехнічні заходи
2.6.2. Хімічні заходи захисту сільськогосподарських культур від бур'янів
2.6.3. Класифікація і характеристика гербіцидів
2.6.4. Способи та строки внесення гербіцидів