Філософія - Щерба С.П. - 3. Сучасне суспільство й особа як суб'єкти історичного процесу

Цей процес набуває небаченої висоти з появою націй та капіталістичних і сучасних суспільств.

Надаючи народним масам виняткового значення в історичному процесі, оголошуючи їх творцями історії, марксизм не відкидає і ролі особи у ній. Стверджується, що видатна особа завдячуючи своїм інтелектуальним, психічним та фізіологічним якостям, спроможна як позитивно, так і негативно впливати на історичний процес (прискорювати чи гальмувати його). Особливе місце займають історичні та видатні особистості. Оцінка їх місця і ролі в історії неоднозначна. Вона коливається від різко негативного до ледве не обожнення (культ особи). Робиться висновок, що дії особи можуть бути успішними лише тоді, коли вони відбуваються в контексті розуміння, волі і бажань народу, суспільства, коли особа усвідомлює їх прагнення й спроможна піднятися до їх рівня.

Сила, вплив видатної особи обумовлюється суспільно-історичним рухом, виразником і керівником якого вона є. Видатні особистості - це історично необхідне явище. Вони з'являються і розкриваються тоді, коли визрівають об'єктивні передумови. Генії у науці з'являються частіше тоді, коли виробничі потреби викликають необхідність у тому чи іншому науковому відкритті. Видатні діячі культури і мистецтв, здебільшого, засвідчують свій талант у переломні періоди історії і таке ін. Тому той чи інший талант проявиться й увійде в історію за умови, коли він необхідний тій історії, тобто коли Його здібності, розум, мудрість І воля необхідні суспільству на даному етапі розвитку. Слід мати на увазі й те, що особистісні якості видатної людини теж відіграють значну роль. Зрозуміло, що виконати (вирішити) історичні завдання у змозі лише та особа, яка є носієм неординарних якостей і здібностей. Однозначно, що чим повніший набір особистісних якостей людини, і чим повніше вони відповідають потребам даного історичного процесу, тим помітніше і значиміша її роль у історії.

Розуміння особи, як суб'єкта соціально-історичного процесу, є базовим для дослідження соціальних, політичних, етнічних та інших соціальних утворень (різних об'єднань, соціально-етнічних груп, колективів тощо) в історії Див.: тема 19). Слід зазначити, що кожна конкретна особа через певну соціальну групу (клас) впливає на суспільство. А боротьба між групами за здійснення своїх інтересів часто виступає рушійною силою історії, оскільки призводить до утвердження нового соціально-економічного ладу. Такі процеси завжди спостерігалися при переході від однієї формації до іншої. Особливо класова боротьба загострюється у добу капіталізму.

Оцінюючи роль класів та класової боротьби, з позицій сьогодення, не слід їх абсолютизувати. Однозначно, на нашу думку, ~~ вони суб'єкти історичного процесу. Були, є й можуть бути у майбутньому. Хоча й неоднозначна роль їх дій і результатів. Тому, з 20 - 30-х рр. XX ст. у західній філософській, соціологічній думці випрацьовуються альтернативні концепції. їх автори (М.Вебер, П.Сорокін та ін.) вважають, що марксистська концепція класів застаріла і не відповідає реаліям сьогодення, оскільки сучасне суспільство є не класовим, а стратифікованим. У ньому існує до сотні різних страт. І чим розвинутішим е суспільство, тим стратифікованішим воно є. У їх концепціях відображено соціальну динаміку суб'єктів сучасного суспільства. Вони засвідчують зміни, трансформації, взаємодію і взаємозв'язки між стратами суспільства. А відтак показують, що соціальна структура - це організм, котрий постійно змінюється й розвивається внаслідок взаємодії між стратами та впливу на суспільство його сфери окремі. В цьому сенсі, завдяки діяльнісному впливові на економіку, політику, соціальну сферу, ~ вони набувають статусу суб'єктів сучасного історичного процесу.

До суб'єктів історичного процесу відносять і народ (суспільство). Якщо брати до уваги, що це великі масиви активно діючих і творчих людей, то безперечно вони своїми діями творять історію, Г. Гегель вважав, що народ - це аморфна маса, яка не знає чого хоче, нездатна до творчого начала і лише вміє руйнувати. Йому потрібен поводир (провідник, вождь) чи еліта, котрі можуть зорганізувати його і позести на вирішення історичних завдань.

Слід відмітити, що в одному випадку народ - це суб'єкт, в іншому - об'єкт історичного процесу. Підстави для таких поглядів кореняться в історичній практиці людства. Для ранніх етапів розвитку людства характерно те, що народні маси були лише об'єктом історичного процесу. Ними маніпулювали, їх використовували як знаряддя для досягнення чужих цілей та задоволення власних інтересів. Лише з 40 - 50-х років XIX ст. відбувся процес трансформації народних мас у суб'єкт історичного процесу. Практика (соціальні революції XIX -XX ст.) це підтвердили.

Народ не тільки жорстко відсторонював від влади ненависний йому клас гнобителів, а й рішуче заявляв про свої права на владу, свідомо брав її в руки й утверджував бажане суспільство. Проте це не завжди відповідає реаліям, а інколи й суперечить їм. Адже не завжди його відмінності можливо скорелювати.

Суб'єктом історичного процесу можуть бути громадські рухи, політичні партії, в тому числі громадянське суспільство його держава (особливо правова тощо). Громадянське суспільство є не тільки носієм, а й суб'єктом предметно-практичної та духовно-практичної діяльності. Воно не тільки результат розвитку й удосконалення суспільно-політичного життя, а й, як суб'єкт, діяльнісно впливає на ті чи інші сфери суспільства. Суспільне життя тим демократичніше, а діяльність соціально-політичних, політичних утворень, об'єднань тим активніша, організованіша й цілеспрямованіша, чим глибше проросло коріння громадянського суспільства, наскільки глибоко воно усвідомлює себе як утворення громадян вільної, демократичної і правової держави. Чим сильніші й тісніші зв'язки та відносини між елементами, структурними складовими, утвореннями громадянського суспільства, тим у більшій мірі воно є суб'єктом історичного процесу. Цей вплив безпосередньо проявляється і в сфері політики (через державу, політичні організації й інститути) та інших сферах суспільного життя.

Контрольні запитання:

1. Що ви розумієте під поняттями "рушійні сили" та "суб'єкт розвитку"?

2. Як вирішується проблема рушійних сил у сучасній соціальній філософії?

3. Роль особи в історії. Культ особи: випадкове чи закономірне явище?

4. Роль еліти у соціально-історичному процесі розвитку.

5. Яка роль народних мас в історії?

Теми рефератів:

1. Проблема рушійних сил у сучасній соціальній філософії.

2. Тенденції розвитку соціально-етнічних спільностей на сучасному етапі.

Рекомендована література:

1. Винниченко В. Відродження нації. - К., 1990. - Ч. 1.

2. Волович В.І. Проблеми соціального розвитку українського суспільства // Вісник Київського ун-ту. Серія: Філософія, політологія психологія. - К., 1993. - С. З - 16.

3. Грушевський М, Очерк історії українського народу. - К. 1991

4. Классы и социальный слои: исторические судьбы. - М. 1990.

5. Поздняков ЗА. Нация. Национализм. Национальные интересы. -М., 1991.

6. Принципы организации социальных систем: теория и практика.-К., 1988,

7. Скуратпівський ВЛ. Етносоціальна культура як саморегульована система. - К., 1993.

8. Феномен нації. Основи життєдіяльності. - К., 1998.

9. Шкляр Л.Е. Этнос. Культура. Личность. - К., 1992.