закономірності історії; закони історії; форми вияву закономірностей історії; зміна уявлень про закономірності історії; міфологія як форма вираження та осягнення закономірностей історії; доля як форма вираження історичної закономірності; закони історії як вираження характеристик людської життєдіяльності; закони історії як форми вияву об'єктивної історичної закономірності; закономірності історії як вираження єдності людської життєдіяльності та об'єктивної історичної необхідності; механізм дії історичних законів; механізм "використання" історичних законів; лінійні закономірності історії; нелінійні закономірності історії; класичне тлумачення закономірностей історії; не класичне тлумачення закономірностей історії; типологія нелінійних закономірностей історії; смисложиттєві закони історії; людиноцентризм як закон історії; самопізнання і самоздійснення індивідуальної людської істоти як закон історії.
Завдання та запитання
1. Які три ракурси розгляду закономірностей історії можна визначити за основні і чому?
2. У чому полягає специфіка традиційного підходу до вивчення закономірностей історії?
3. Чим характеризується просвітницьке тлумачення закономірностей історії?
4. Чи є розбіжність у поглядах представників традиційного підходу до закономірностей історії на сферу його застосування та реальним інтервалом застосовності даного підходу?
5. Охарактеризуйте основні форми закономірностей історії та зміну уявлень про них.
6. Чим визначається своєрідність міфології як форми вираження та осягнення закономірностей історії?
7. Проаналізуйте основні характеристики долі як форми вияву історичної закономірності.
8. Що притаманне початковому етапу осмислення суспільних законів?
9. У чому виявлялося в старовину протиставлення закону як уособлення історичної необхідності пристрастям людей?
10. Розкрийте особливості такого протиставлення в історії західноєвропейської філософії.
11. У чому полягає специфіка гегелівського трактування законів історії?
12. Як розглядається проблема історичних законів у контексті матеріалістичного розуміння історії?
13. Чому закони історії можна і необхідно розглядати як вираження єдності людської життєдіяльності та об'єктивної історичної необхідності?
14. Дайте порівняльний аналіз марксистського та веберівського трактування законів розвитку суспільства.
15. Охарактеризуйте сутність механізму дії історичних закономірностей, особливості основних його складових та взаємозв'язків між ними.
16. Чи правомірно говорити про механізми використання історичних законів? Обгрунтуйте свою позицію.
17. У чому полягають особливості нелінійного підходу до розгляду закономірностей історії?
18. Проаналізуйте відмітні риси нелінійних закономірностей історії щодо лінійних.
19. У якому сенсі можна говорити про романтичні витоки нелінійного розуміння витоків розуміння історії?
20. Основні риси концепції історичних закономірностей Мішле.
21. Чи є підстави говорити про нелінійне трактування законів історії засновниками марксизму і чому?
22. Що є характерним для сучасного етапу нелінійного осмислення законів історії?
23. Що таке синергетичний поворот у дослідженні закономірностей історії?
24. Основні типологічні особливості нелінійних законів історії.
25. Як співвідносяться діахронічний та синхронічний виміри нелінійних закономірностей історії?
26. Що таке антропологічний підхід у дослідженні закономірностей історії?
27. Дайте загальну характеристику смисложиттєвих законів історії.
28. Як розуміти людиноцентризм як закон історії?
29. Охарактеризуйте античні витоки людиноцентричного бачення історії.
30. Людиноцентризм філософських роздумів Паскаля.
31. Самопізнання і самоздійснення індивідуальної людської істоти як закон історії.
82. Охарактеризуйте перші історичні спроби з'ясування цього закону.
33. Специфіка середньовічного трактування закону самопізнання і самоздійснення людської істоти.
34. Як трактують цей закон Лейбніц та Шефтсбері?
35. Як тлумачить цей закон Сковорода?
36. У чому полягає своєрідність сучасних версій розгляду закону самопізнання і самоздійснення індивідуальної людської істоти?
Додаток 1. Програма курсу
Додаток 2. Плани семінарських занять
Додаток З. Теми курсових робіт
Додаток 4. Короткий словник персоналій і термінів
А
АВГУСТИН Аврелій (854—430)
АНАКСАГОР із Клазомен (бл. 500—428 до н.е.)
АНАКСІМАНДР з Мілета (за Аполодором, 610 — близько 540 до н.е.)
АНАКСІМЕН з Мілета (бл. 588 — бл. 525)