24.1. Великобританія
Загальні дані.
Офіційна назва — Сполучене Королівство Великобританії і Північної Ірландії; територія — 244,1 тис. км2; населення — 59 млн осіб (1998 p.).
Адміністративно-територіальний устрій. До складу Великобританії входять Англія, Шотландія, Уельс і Північна Ірландія. Крім того, є ще ряд островів — Гебридські, Оркнейські, Шотландські, Мен, Нормандські. Територія Англії поділена на графства, райони і парафії. Такий самий адміністративний поділ має Уельс. Шотландія поділена на округи і райони.
Державний устрій. Складові Великобританії мають широкі права щодо автономії. Форма держави — унітарна.
Органи державної влади. Глава держави — монарх (королева або король). Формально йому належать широкі повноваження, але насправді ці права значною мірою реалізує уряд, або кабінет. Законодавча влада представлена двопалатним парламентом. До складу нижньої палати — палати громад — входять 650 депутатів, які вибираються терміном на п'ять років. Верхня палата парламенту — палата лордів, куди входить близько 1200 осіб, у тому числі пожиттєві лорди, чисельністю близько 350 осіб. Основну роль відіграє палата громад.
Виконавча влада представлена в окремих випадках монархом, а постійну роботу здійснює кабінет та його голова — прем'єр-міністр. Кількість членів кабінету — в межах 20. Судова влада характеризується автономністю у різних частинах Великобританії.
Конституція. Великобританія не має конституції у традиційному розумінні цього слова — як єдиний юридичний акт. Основу конституційних норм становлять:
Історичні документи — Велика хартія вольностей 1215р., Петиція про права — 1628 p., Білль про права — 1689 р., Акт про престолонаслідування — 1701 р. та ін.
Сукупність законів (статутів). Це закони про парламент — 1911 p., 1949 p., Закон про народне представництво —1983 p., Закон про виборчі округи — 1986 p., Закон про громадянство — 1981 р. та ін.
Судові прецеденти. Це — рішення вищих судів щодо конкретних справ, які мають юридичний обов'язковий характер для інших судів.
Закони і звичаї парламенту, що є досить складним і аморфним утворенням, яке включає регламенти палат парламенту і "Правила спікера", правила парламентських процедур.
Бюджетні відносини.
До бюджетних відносин причетні прем'єр-міністр, міністерства, казначейство, парламент. Казначейство як головний урядовий орган з фінансових питань відає управлінням і регулюванням податків. Казначейство також розробляє і здійснює загальну економічну стратегію. Йому підпорядковуються Управління внутрішніх доходів та Управління мита й акцизів. Управління внутрішніх доходів має контори головного податкового інспектора в Лондоні, а також близько 700 контор по всій країні.
Бюджетний рік у Великобританії починається 1 квітня і закінчується 31 березня.
При розробленні проекту бюджету кабінет ураховує 18 ключових положень, 11 з яких за останні роки не змінювалися. До основних положень належать: зростання валового національного продукту, рівень безробіття, ціни на акції, норми процентних ставок, ціни на основні продукти, зокрема на нафту, рівень податкових ставок.
Починаючи з 2000/2001 бюджетного року розпис доходів і видатків здійснюється згідно з національними рахунками на основі Європейської системи рахунків 1995 p. (EISA 95).
Уперше за 1999/2000 бюджетний рік бюджет був зведений з профіцитом у 3,5 млрд ф. ст., тоді як 1998/1999 бюджетний рік завершився з дефіцитом у 3 млрд ф. ст.
Бюджет планується із залишків коштів на кінець бюджетного року, враховуються надходження поточного року і планується залишок на кінець звітного року. Планування здійснюється на п'ятирічний період у цінах поточного року з відповідним щорічним коригуванням (табл. 24.1.1).
За такий досить тривалий період часу — п'ять років — можливі помилки в прогнозних розрахунках, але за останні п'ять років середня абсолютна помилка не перевищувала 1 % від валового національного продукту або плюс чи мінус 9 млрд ф. ст.
24.2. Франція
Бюджетні відносини.
Податки.
Державні податки
Місцеві податки
24.3. Німеччина
Загальні дані.
Бюджетні відносини.
Податки.