Бюджетна система України - Пасічник Ю.В. - Податки.

У ст. 108 Конституції Німеччини закріплено розподілення повноважень щодо стягування податків. Податки за їх рівнями можуть бути такі: спільні, федеральні, земельні, общинні.

Спільні: прибутковий податок, податок на корпорації, податок з обороту.

Федеральні: доходи від фінансових монополій, митні збори, податок з вантажного автотранспорту, разовий податок на майно, податки на користь Європейського Союзу.

Земельні: податок на майно, податок на спадок, податок на автомашини, податок на пиво тощо.

Общинні: частина надходжень від прибуткового податку, частина платежів від фізичних осіб.

Податкова система передбачає певні критерії вирівнювання, перерозподіл податків від більш економічно розвинутих земель на користь менш розвинутих через федеральні трансферти, обов'язкове узгодження рівня місцевих податків з адміністрацією земель і федерації.

У Німеччині налічується 40 видів податків. Найбільшу питому вагу мають податок на заробітну плату, податок на оборот, податок на пальне, податок на підприємства.

Розглянемо найвагоміші податки.

1. Податок на заробітну плату. На цей вид податку припадає майже третина всіх податкових надходжень. При стягуванні податку враховуються податкові класи і види діяльності, використовуються таблиці, карти.

Податкові класи такі:

одинокі працюючі без дітей;

одинокі, розлучені, овдовілі люди, які мають на утриманні дитину;

подружні пари, якщо в сім'ї працює один із подружжя. Якщо працюють обоє, один із них за спільною згодою переходить у п'ятий клас;

обоє з подружжя працюють, але обкладаються окремо;

обоє з подружжя працюють, але один із них обкладається за третім класом;

6) працюючі, які отримують заробітну плату в кількох місцях.

Податкові таблиці такі:

нульова (вільна від оподаткування). Доходи до 5616 німецьких марок для одиноких і до 11 232 марок — для сімейних звільнені від податку;

нижня пропорційна зона. Доходи від 5617 до 8100 марок для сімейних оподатковуються за ставкою 10 %;

прогресивна зона. Лінійне зростання ставки податку від 19 до 53 % для доходів від 8101 до 120 000 марок для одиноких і відповідно подвоєних сум для сімейних;

верхня пропорційна зона. Доходи, що перевищують 120 000 марок для одиноких і 240 000 марок для сімейних громадян, оподатковуються за ставкою 53 % (гранична).

Податкові карти заповнюються за місцем проживання і враховують податковий клас, кількість дітей, віросповідання, сімейний стан, здатність громадян здійснювати платежі. Так, для осіб, яким більше 64 років, сума доходів зменшується на 40 %, але не більш як на 3720 марок. На утримання кожної дитини (до 18 років) передбачена сума 3024 марок, а для одиноких з дітьми — додаткова сума на ведення домашнього господарства — 5616 марок.

Доходи за видами діяльності такі:

від сільського та лісового господарства, в т. ч. садівництва;

від промислових підприємств;

від самостійної діяльності (лікарів, архітекторів, податкових консультантів, художників та артистів);

від праці за наймом (зарплата робітників та службовців);

доходів з капіталу (відсотки, дивіденди);

від здавання у найм та оренду приміщень, що не належать до промислових підприємств, сільського та лісового господарства;

інші надходження (пенсії, прибуток від спекулятивних угод).

Доходи за першими трьома групами обчислюються як прибуток, а за рештою — як перевищення доходів над витратами, пов'язаними з одержанням цих доходів. Для найманих працівників це витрати на спецодяг, поїздки на роботу; для власників будинків — відсотки за боргами, амортизація, витрати на утримання приміщень. Якщо немає підтвердження про вищі затрати, необхідні для одержання й збереження доходів 4—7 груп, для отримувачів зарплати передбачено річні відрахування у розмірі 2000 марок, з доходів на капітал — 100 марок, пенсій — 200 марок.

2. Податок на додану вартість. На нього припадає приблизно 28 % усіх податкових надходжень. Загальна ставка — 15 %, але на основні продовольчі товари, книги, журнали — 7 %. Обороти кафе і ресторанів оподатковуються за підвищеними ставками. Цей вид податку має пільги. Так, якщо в малому бізнесі оборот за попередній рік менший за 20 тис. марок, а в поточному році він не перевищив 100 тис. марок, то підприємець цього податку не сплачує. Але в такому разі підприємець сплачує податок на отриману заробітну плату.

Підприємства сільського і лісового господарства, а також товари, які йдуть на експорт, звільняються від цього виду податку.

3. Акцизи здебільшого надходять у федеральний бюджет, крім акцизу на пиво, який сплачується в бюджети земель. Найбільша сума акцизу в 1994 р. була на мінеральне паливо — 31,8 млрд марок, на тютюнові вироби — 15,5 млрд, близько 2 млрд марок — на каву.

4. Корпоративний податок на прибуток. Якщо прибуток не розподіляється відносно дивідендів — ставка 50 %, якщо розподіляється — 36 %.

5. Податок на власність. Цей податок на німецьких землях уперше був уведений у 1278 р. королем Рудольфом фон Габсбургом. З 1 січня 1995 р. ставка піднята до 1 % для фізичних осіб. Не оподатковується майно вартістю до 120 тис. марок. Після 60 років ця межа збільшується ще на 50 тис. марок. Для юридичних осіб ставка становить 0,6 % і оподатковується майно вартістю понад 20 тис. марок. Пільги діють у сільському і лісовому господарстві. Переоцінювання майна здійснюється через кожні три роки.