Бюджетна система України - Пасічник Ю.В. - Податки.

Великобританія є батьківщиною науки про оподаткування. І сьогодні залишаються актуальними праці А. Сміта та Д. Рікардо. Сучасна система оподаткування формувалася ще в XIX ст., але суттєвих змін зазнала в 1965, 1973 pp. та в середині 90-х років. Податки в унітарній державі поділяються на загальнодержавні й місцеві. Загальнодержавні податки становлять близько 90 % усіх податкових надходжень. Місцевий податок практично один — муніципальний, але місцеві органи влади можуть вводити додаткові збори на конкретні місцеві потреби. Розглянемо основні з них.

1. Податок на доходи. Уперше був застосований у 1799 р. як тимчасовий захід з метою фінансування військових потреб у війні проти Наполеона, а з 1842 р. закріпився на постійній основі. У Великобританії застосовується шедулярна форма стягування податку, яка передбачає розмежування доходу на частини (шедули) залежно від походження доходу. Таких шедул шість, і кожна з них має особливий механізм оподаткування.

Доходи від майна: від власності на землю, від будівель і споруд, квартирна плата від здавання в найом квартир.

Доходи від лісових масивів, які використовуються у комерційних цілях.

Доходи від державних цінних паперів.

Доходи від комерційної діяльності:

доходи від ділових операцій, наприклад прибуток власника магазину;

доходи від приватної професійної діяльності — лікаря чи адвоката;

отримані відсотки й аліменти, які підлягають оподаткуванню;

доходи від цінних паперів, які розміщені за кордоном і які не ввійшли в шедулу Е;

доходи від майна, розташованого за кордоном;

усі інші доходи, наприклад, гонорар.

Заробітна плата, пенсії, допомоги, інші трудові доходи.

F. Дивіденди та інші виплати, які здійснюють компанії Великобританії на користь працівників.

Справляння податку здійснюється за місцезнаходженням джерела доходу, тому якщо працівник отримує дохід в одному місці роботи, він податкову декларацію не заповнює.

Для всіх платників податків діє особова знижка і додаткова сімейна знижка. Розміри особової і сімейної знижки переглядаються щорічно з урахуванням інфляції. У 1997 р. особова знижка становила 3445 ф. ст.

Діють три категорії податку на доходи, які застосовуються після особової та сімейної знижки: 20 % — після 2,5 тис. ф. ст., 25 — від 2,5 до 23,7 тис., 40 % — після 23,7 тис. ф. ст. доходу в розрахунку на рік.

Податок на додану вартість. Цей вид податку посідає друге місце в податкових надходженнях і становить 17—19 % від усіх податкових надходжень. Базою оподаткування є вартість, додана на кожній стадії виробництва і реалізації товару, або різниця між виручкою і вартістю закупівель у постачальників. Основна ставка — 17,5 %. Не підлягають обкладанню такі види товарів, які є основними для забезпечення нормального існування людини — продовольчі, книги, ліки, імпортні й експортні товари, основні види палива й енергії для домашнього вжитку, будівництво нових будинків, транспортні послуги, дитячий одяг, поштові і фінансові послуги, страхування, ритуальні послуги.

Податок на прибуток підприємств. Основна ставка — 33 %. При визначенні прибутку з валових витрат вираховуються представницькі витрати, витрати на розважальні заходи для співробітників компанії, витрати на юридичні послуги, якими скористалася компанія, збитки, витрати на науково-дослідні роботи. Малий бізнес, оборот якого не перевищує 250 тис. ф. ст. на рік, оподатковується за ставкою 25 %.

Податок на приріст капіталу. Застосовується при реалізації певних видів активів, що приносять прибуток — приватні автомобілі, житло, національні ощадні сертифікати та облігації тощо. Мета цього податку — обмежити розміри і спекулятивність угод. Доходи визначаються як різниця між ринковою вартістю капіталу і вартістю придбання. Податок сплачується за найвищою ставкою прибуткового податку, якщо платником є фізична особа, і за основною ставкою податку на прибуток, якщо платник — юридична особа.

Податок на спадок. При отриманні спадку не оподатковуються перші 150 тис. ф. ст., потім застосовується ставка в 40 %, але існує ціла система знижок і пільг, які можуть становити від 20 до 80%.

Муніципальний податок. Це основний вид місцевого податку. Він залежить від ринкової вартості майна і кількості дорослих членів сім'ї. Класифікація майна передбачає вісім оцінних категорій. Існує система знижок для окремих категорій громадян.