Гроші і кредит - Колодізєв О.М. - 2.2. Модель грошового обігу. Грошові потоки та їх балансування

Грошовий обіг здійснюється між певними суб'єктами ринку і складається з певних грошових потоків.

Грошовий потік

Грошовий потік – це рух грошей, який має певний напрям, пов'язаний з обслуговуванням руху відповідного потоку товарів та послуг і характеризується певними особливостями. Для з'ясування закономірностей і особливостей руху грошей у процесі суспільного відтворення економістами Заходу розроблено умовну модель грошового обігу (рис. 2.4)^*32.

*32: {Гроші та кредит: підручник / М. І. Савлук, A.M. Мороз, М.Ф. Пуховкіна та ін.; за заг. ред. М.І. Савлука. – К.: КНЕУ, 2001. – 604 с.; Демківський А.В. Гроші та кредит : навч. посіб. / А.В. Демківський. – К.: Дакор, 2005. – 528 с.; Щетинін А.І. Гроші та кредит: підручник / А.І. Щетинін. – 2-ге вид., переробл. та доповн. – К.: Центр навч. л-ри, 2006. – 432 с.}

Рис. 2.4. Модель сукупного грошового обороту

Оскільки більшість відносин між економічними суб'єктами здійснюється через ринки, в моделі виокремлено чотири види ринків: ринок продуктів, на якому реалізується створений фірмами НП; ринок ресурсів, на якому фірми купують необхідні для забезпечення виробництва ресурси (робочу силу, земельні ділянки, будівлі тощо); грошовий ринок, на якому реалізуються вільні грошові кошти; світовий ринок. Грошові потоки пов'язують між собою не тільки всі групи економічних суб'єктів, а й усі види ринків, забезпечуючи тим самим функціонування єдиного ринкового простору країни.

3 метою спрощення побудови моделі, відомої як кругообіг доходів і продуктів, зроблено кілька припущень, які не відповідають реальним умовам перехідної економіки України. Найсуттєвішими з них є такі:

1) в економічній системі панує приватна власність, тому всі виробничі ресурси є власністю сімейних господарств, які продають їх через ринок ресурсів фірмам;

2) фірми перебувають у власності сімейних господарств і тому весь прибуток фірм надходить останнім у вигляді дивідендів як плата за ресурси;

3) уряд одержує всі податкові надходження тільки від сімейних господарств;

4) уряд має можливість усі свої витрати, які не покриваються надходженнями чистих податків, забезпечити за рахунок коштів, які можна позичити на внутрішньому грошовому ринку, тобто не вдаватися до емісійних кредитів центрального банку чи запозичень на світовому ринку;

5) фірми всі свої інвестиційні потреби, пов'язані з розширенням виробництва, задовольняють за рахунок мобілізації коштів на внутрішньому грошовому ринку;

6) у грошових потоках сімейних господарств ураховані чисті заощадження та кредити;

7) у потоках, що пов'язують внутрішній ринок зі світовим, відображені тільки платежі, що опосередковують чистий експорт або чистий імпорт^*33.

*33: { Боринець С.Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини : підручник / С.Я. Боринець. – 2-ге вид., переробл. і доповн. – К.: Т-во "Знання", КОО, 1999. – 308 с.; Щетинін A.І. Гроші та кредит : підручник / А.І. Щетинін. – 2-ге вид., переробл. та доповн. – К.: Центр навч. л-ри, 2006. – 432 с.; Яременко О.Р. Деньги и кредит. Конспект лекций / О.Р. Яременко. – X.: Изд-во ХГЭУ, 2002. – 64 с.}

У наведеній моделі сукупного грошового обороту виокремлено 16 грошових потоків (рис. 2.4). Пояснення до моделі^*34:

*34: { Гроші та кредит: підручник / М.І. Савлук, A.M. Мороз, М.Ф. Пуховкіна та ін.; за заг. ред. М.І. Савлука. – К.: КНЕУ, 2001. – 604 с; Демківський А.В. Гроші та кредит : навч. посіб. / А.В. Демківський. – К.: Дакор, 2005. – 528 с.; Щетинін А.І. Гроші та кредит: підручник / А.І. Щетинін. – 2-ге вид., переробл. та доповн. – К.: Центр навч. л-ри, 2006. – 432 с.; Яременко О.Р. Деньги и кредит. Конспект лекций / О.Р. Яременко. – X.: Изд-во ХГЭУ, 2002. – 64 с.}

1) першим потоком (під номером і) визначено сукупність платежів (витрат) фірм, пов'язаних з купівлею виробничих ресурсів, насамперед робочої сили, земельних ділянок, споруд, інших засобів виробництва. Назустріч цьому потоку грошей рухаються в напрямку фірм куплені ресурси. Звичайно, щоб цей потік відбувався, фірми повинні мати необхідну кількість грошей, тому припустимо на цьому етапі аналізу, що фірми мають гроші й успішно оплатили всі закупівлі виробничих ресурсів;

2) грошовий потік 2 відображає сукупний обсяг виробництва й реалізації національного доходу (НД). У подальшому НД поділяється на три частини, кожна з яких породжує окремий грошовий потік;

3) грошовий потік 3 відображає більшу частину НД, що йде на споживання сімейних господарств й реалізується на ринку продуктів;

4) певна частина НД сплачується сімейними господарствами уряду у вигляді податків (потік 4)

5) грошовий потік 10 означає рух грошей для придбання споживацьких товарів на світовому ринку, тобто забезпечує імпорт товарів;

6) не витрачена на споживання та сплату податків частина НД становить заощадження сімейних господарств, які надходять на грошовий ринок і створюють потік 5;

7) грошовий потік 6 утворюють грошові кошти, що означають звернення фірми до грошового ринку з метою розширення капіталу за допомогою фінансових посередників. Він охоплює рух кредитних ресурсів і доходи від емісії паперів;

8) мобілізовані на грошовому ринку кошти фірми інвестують у розширення виробництва, для чого витрачають їх на закупівлю необхідних матеріальних цінностей (будівельних матеріалів, обладнання, пристроїв тощо), а з їх оплатою формується новий грошовий потік 7;

9) грошовий потік 8 становить звернення уряду до фінансових посередників для покриття власних видатків шляхом розміщення облігацій, бон, казначейських векселів тощо;

10) грошовий потік 9 забезпечує державні закупівлі коштами мобілізованих грошових ресурсів потоку 8;

11) оплата іноземними покупцями експортних поставок фірм створює новий грошовий потік 11, за яким у внутрішній обіг надходить додаткова маса грошей, що можуть бути у формі національної валюти, якщо вона вільно конвертована і широко застосовується у міжнародних розрахунках, або іноземної валюти. В останньому випадку фірми продадуть цю валюту на валютному ринку за національні гроші, внаслідок чого й збільшується їх маса в обігу завдяки потоку 11.

12) потік 12 утворюють платежі, що надходять фірмам за продані товари на ринку продуктів;

13) потік 13 становлять додаткові іноземні інвестиції, що мобілізуються на світовому ринку та спрямовуються у цінні папери і фінансові активи у внутрішньому грошовому ринку;

14) потік 14 відображає експортні грошові кошти, які спрямовуються фінансовими посередниками в інвестиції на світовому ринку, та характеризує процес відпливу грошового капіталу за кордон;

15) потоки 15 і 16 відображають операції центрального банку для поповнення грошового обігу додатковою масою грошей шляхом кредитування комерційних банків (15) або вилучення надлишку грошових коштів за допомогою скорочення обсягів кредитування (16).

Хоча під час побудови наведеної моделі зроблено низку умовних припущень, у цілому вона досить ґрунтовно розкриває рух грошей у процесі суспільного відтворення, його послідовність, причинну зумовленість, механізм збалансування та інші характерні риси, що дає можливість глибше зрозуміти це надзвичайно складне економічне явище.

Грошовий обіг тісно пов'язаний з кругообігом товарів та послуг, звідси виникає проблема підтримки постійної рівноваги між суспільним виробництвом і грошовою сферою. Її вирішення передусім пов'язане з балансуванням грошових потоків у цій сфері (табл. 2.1).

Таблиця 2.1. Приклади балансування грошових потоків

У цілому балансування грошових потоків і всієї сфери грошового обігу має відображати стратегічні цілі, що стоять перед державою.

Отже, маса грошей, яка перебуває в обігу, має дві форми:

– готівкову;

– безготівкову.

Сферу дії готівкових і безготівкових розрахунків розмежовано (табл. 2.2). Між обігом готівкових і безготівкових коштів є тісний зв'язок. Так, безготівкові кошти підприємств конвертуються в готівку під час видачі заробітної плати працівникам. Останні обмінюють одержану заробітну плату в підприємствах торгівлі та сфери побуту на товари і послуги. Після цього виручка, отримана в каси підприємств, знову надходить на їх поточні рахунки і далі рухається у безготівковій формі. Таким чином, обіги готівкових і безготівкових коштів взаємно доповнюють і зумовлюють один одного.

Таблиця 2.2. Характеристика форм грошового обігу