Гроші і кредит - Колодізєв О.М. - Класифікація видів інфляції

Класифікація видів інфляції наведена на рис. 5.2.

За темпами знецінення грошей зазвичай виокремлюють такі види інфляції. Повзуча інфляція, характеризується прискореним зростанням маси грошей в обігу без помітного підвищення чи з незначним зростанням цін – до 5 % на рік. За такої інфляції ціни відносно стабільні, люди охоче заощаджують гроші, бо їх вартість мало знецінюється.

Помірна інфляція виявляється у прискоренні знецінення грошей у формі зростання цін, що коливається в межах 5–20 % на рік. Така інфляція стає відчутною для економічних суб'єктів і вони починають вживати адаптаційні заходи. Найбільше це вдається підприємствам монополізованих секторів економіки, особливо "природним монополістам". Зайняті тут підприємці прискорено підвищують ціни на свої товари у відповідь на зростання попиту, а їх покупці здійснюють додаткові витрати, а тому підвищують ціни на ці товари. Поступово інфляція поширюється на всі сектори економіки, порушуючи рівновагу всього ринку*105.

*105: { Гроші та кредит: підручник / М.І. Савлук, A.M. Мороз, М.Ф. Пуховкіна та ін.; за заг. ред. М.І. Савлука. – К.: КНЕУ, 2001. – 604 с.}

Галопуюча інфляція полягає у тому, що зростання цін досягає 20–50 %, а інколи й 100 % на рік, а гроші прискорено матеріалізуються в товари. Слід зазначити, що у 80-ті роки така інфляція спостерігалася в декількох країнах Латинської Америки та Південної Азії. У післявоєнний період капіталізм зазнав дві великі хвилі інфляції: 1945–1952 pp. під час переходу від воєнної економіки та в 1974–1981 pp. під впливом нафтових шоків. Але західним країнам вдалося загальмувати інфляційні процеси.

Класифікація видів інфляції

Рис. 5.2. Класифікація видів інфляції

Гіперінфляція настає тоді, коли ціни починають зростати на тисячі, десятки тисяч, навіть мільйони відсотків за рік. Усі прагнуть запастися речами і позбутися грошей: підприємства купують інвестиційні товари, а населення використовує заощадження і поточні доходи для придбання споживчих благ, поки гроші остаточно не знецінилися. Виникає "інфляційний психоз", що посилює тиск на ціни. Інфляція починає сама себе "підгодовувати". Оскільки вартість життя зростає, наймані працівники вимагають вищої номінальної заробітної плати, що спричиняє нове підвищення цін. З'являється інфляційна спіраль: "заробітна плата – ціни", коли обидві її складові підсилюють зростання одна одної: зростання цін веде до підвищення заробітної плати, а остання відповідно провокує подальше зростання цін.

Гіперінфляція призводить до того, що зусилля індивідів спрямовуються не на виробничу, а на спекулятивну діяльність. Замість вкладання капіталу в інвестиційні товари, виробники й окремі особи, щоб захиститися від інфляції, купують непродуктивні матеріальні цінності – ювелірні вироби, золото та інші дорогоцінні метали, нерухоме майно тощо. Підприємствам вигідно нагромаджувати сировину і готову продукцію до майбутнього підвищення цін. Невідповідність між готовою продукцією і попитом на неї дедалі більше посилює інфляцію. Постійні стрибки цін підривають нормальні економічні відносини. Гіперінфляція означає економічний і соціальний хаос, фінансовий крах та суспільно-політичне безладдя1.

Деякі епізоди світової гіперінфляції наведено у табл. 5.3.

Таблиця 5.3. Приклади гіперінфляції у світі

Країна

Роки

Характеристика ситуації в економіці

Угорщина

1922–1924

Інфляція на рівні 98 відсотків

1944–1946

Інфляція становила 41,9 квінтильйонів відсотків, коли ціни подвоювалися кожні 15 хвилин

Югославія

1989–1994

Рівень інфляції становив 5 квінтильйонів відсотків, при цьому ціни подвоювалися кожні 16 годин

Греція

1941–1944

Рівень гіперінфляції на позначці 8,55 млрд відсотків, коли ціни подвоювалися кожні 28 годин

Німеччина

1923–1924

Інфляція досягла 3,25 млрд відсотків. Ціни подвоювалися кожні 49 годин

Перу

1984–1990

Рівень інфляції досяг 7482 відсотків

Японія

1944–1948

Гіперінфляція досягла 5300 відсотків

Аргентина

1975–1991

Рівень інфляції досяг 3100 відсотків

Росія

1921–1922

Інфляція на рівні 213 відсотків

1992–1994

Інфляція досягла 2520 відсотків

Бразилія

1986–1994

Пік інфляції дорівнював 2000 відсотків

Україна

1993–1995

Гіперінфляція становила 1400 відсотків

Чилі

1971–1973

Інфляція була на рівні 508 відсотків

Польща

1922–1924

Інфляція в країні піднялася до 275 відсотків

1990–1993

Інфляція становила більше 500 відсотків

Нині виокремлюють ще один вид інфляції – супергіперінфляцію, за якої темп зростання перевищує 50 % на місяць. Так, в Аргентині на квітень 1990 р. зафіксоване зростання цін у 200 разів (темп зростання інфляції – 2000 %). Урятувало аргентинців лише те, що в них переважає натуральне сільське господарство й без ринкових відносин можна прожити певний час. Недавній рекорд належить Нікарагуа: за період громадянської війни середньорічне зростання цін досягло 33 000 %. Супергіперінфляція завдає найсильнішого удару навіть найбільш заможним верствам суспільства. Вона прискорює фінансовий крах, депресію й суспільно-політичний безлад. Катастрофічна гіперінфляція майже завжди є наслідком безрозсудного збільшення урядом грошової маси.

Інфляція витрат, або інфляція пропозиції
Інфляція попиту
5.2. Головні причини та наслідки інфляції
Дефлятор ВВП
Цілі антиінфляційної політики
Таргетування інфляції
5.3. Сутність та види грошових реформ, особливості їх проведення в Україні
Деномінація
Девальвація
Ревальвація
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru