Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків - Мишкін Ф.С. - Ринок євродоларів

У 1960 р. тільки вісім американських банків мали відділення в інших країнах, а їхні сумарні активи становили менше 4 млрд. дол. Нині понад 100 американських банків мають закордонні відділення, а їхні сумарні активи перевищують 500 млрд. дол. Таке вражаюче зростання міжнародного банківництва можна пояснити двома чинниками.

Перший - це швидке зростання міжнародної торгівлі і багатонаціональних корпорацій, що почалося з 1960-х років. Коли американські фірми здійснюють свої операції за кордоном, то вони потребують банківських послуг у зарубіжних країнах. Хоча ці фірми можуть обслуговуватися іноземними банками, багато з фірм надає перевагу американським банкам, з якими вони підтримують тривалі зв'язки і які знають ділову практику і правила американського бізнесу. Із зростанням міжнародної торгівлі водночас розвивається і міжнародна банківська справа.

Другий чинник є той, що американські банки хотіли б увійти у великий простір депозитів, деномінованих у доларах в зарубіжних країнах, що відомі як євродолари. Щоб зрозуміти структуру американського банківництва за кордоном, передусім розглянемо ринок євродоларів як важливе джерело зростання міжнародного банківництва.

Ринок євродоларів

Євродолари створюються тоді, коли вклади на рахунках в Сполучених Штатах переказуються в банк поза межами країни і зберігаються у формі доларів. Наприклад, якщо корпорація "Rolls Royce" депонує чек на 1 млн. дол., виписаний на рахунок в американському банку, в її банку в Лондоні, наперед визначаючи, що депозит оплачується в доларах, то створюється 1 млн. євродоларів. Понад 90 % євродоларових депозитів є строковими вкладами, причому більше половини з них - сертифікати депозитів зі строками тридцять днів або більше. Загальна сума непогашених євродоларів перевищує 2 трильйони дол., що робить ринок євродоларів одним з найважливіших фінансових ринків у світовій економіці (див. вставку 10.3).

Чому такі компанії, як "Rolls Royce", зацікавлені володіти доларовими депозитами поза межами Сполучених Штатів? По-перше, долар є найбільш ходовою валютою в міжнародній торгівлі, через що "Rolls Royce", можливо, хоче зберігати вклади в доларах для здійснення своїх міжнародних ділових операцій. По-друге, євродолари є "офшорними" вкладами, тобто їх тримають у країнах, в яких вони є об'єктом регулювання, такого, як резервні вимоги або обмеження (що називають контролем капіталу) на вкладення депозитів поза межами країни

Вставка 10.3. Глобальна перспектива. Народження ринку євродоларів

Один із великих парадоксів капіталізму полягає в тому, що ринок євродоларів, один з найважливіших фінансових ринків, що використовується капіталістами, був породжений Радянським Союзом. На початку 1950-х років, у пік "холодної війни", радниці нагромадили значну суму доларових залишків, що зберігалися в банках Сполучених Штатів. Оскільки росіяни боялися, що уряд США може заморозити ці активи в Сполучених Штатах, то прагнули перемістити вклади в Європу, де вони були б захищені від експропріації. (Цей страх не був безпідставний, коли взяти до уваги заморожування іранських активів у 1979 р.). Проте радянці також хотіли тримати вклади в доларах з метою використання їх в міжнародних ділових операціях. Розв'язком цієї проблеми стало переведення депозитів у доларах у європейські банки, але зберігання там депозитів, поіменованих у доларах Коли Радянський Союз здійснив це, то народився євродолар.

Головним центром ринку євродоларів є Лондон, головний міжнародний фінансовий центр протягом декількох століть. Євродолари також можуть вкладати поза межами Європи та в місцях, які надають цим депозитам статусу офшорних, - наприклад, Гонконгу, Сінгапурі та на островах Карибського басейну (Багамських і Кайманових островах).

Мінімальна сума ділової операції на ринку євродоларів дорівнює, як правило, 1 млн. дол., і близько 75% цих депозитів володіють банки. Малоймовірно, щоб ви або я безпосередньо оперували євродоларами. Проте ринок євродоларів є важливим джерелом коштів для банків США, котрі позичають ці депозити на суму понад 90 млрд. дол. Замість того щоб використовувати посередників і позичати всі ці депозити в іноземних банків, американські банки вирішили, що вони можуть отримати значно більші проценти, відкриваючи свої власні відділення за кордоном для притягування цих депозитів. Отже, ринок євродоларів став важливим стимулом для американського банківництва за кордоном.