Міжнародні фінанси - Рогач О.І - Структурні сегменти міжнародного ринку цінних паперів

Міжнародний ринок цінних паперів утворюється складною системою національних і міжнародних фінансових інструментів та інститутів. Цей ринок здатний створювати фінансові активи з різноманітними характеристиками: від короткострокових боргових інструментів до "вічних" облігаційних позик та акцій, отже, спроможний задовольнити будь-які потреби позичальників і запропонувати інвесторам будь-які види фінансових вкладень.

Є багато способів класифікації міжнародного ринку цінних паперів. Розглянемо найважливіші з них.

Міжнародний ринок цінних паперів охоплює два великих сегменти. Це, по-перше, іноземні ринки — фінансові ринки держав, на яких укладаються угоди щодо фінансових активів нерезидентів — іноземних цінних паперів. На таких ринках діють як внутрішні, так і іноземні інвестори й емітенти. Іноземні фінансові ринки підпорядковані законам окремої держави і функціонують у межах певної національної економічної політики. Це означає, що обіг іноземних цінних паперів регулюється законодавством тієї країни, де вони були випущені. Іноземні ринки належать до традиційних міжнародних фінансових ринків.

Другий сегмент — євроринок, де здійснюється обіг цінних паперів, грошовим компонентом яких є євро вал юта, тобто валюта, що перебуває в руках нерезидентів країни її походження Офіційне визначення статусу європаперів наведене в законодавстві Європейського Союзу. Згідно з Директивою Комісії ЄС № 89/298/ЕЕС, європапери — це обігові цінні папери, які:

• проходять андеррайтинг і розміщуються за посередництвом синдикату, щонайменше два учасники якого зареєстровані в різних країнах;

• пропонуються у значних обсягах в одній або більше країнах, зі винятком країни реєстрації емітента;

• можуть бути початково придбані (у тому числі й шляхом підписки) лише за посередництва кредитної організації або іншої фінансової інституції.

Євроринок не підпадає під юрисдикцію окремої держави, отже, не регулюється її законодавством, хоча учасники ринку мають діяти в рамках законів тієї країни, де вони здійснюють операції.

У склад кожного з даних сегментів міжнародного ринку цінних паперів входять кілька взаємозалежних секторів, доступність яких для позичальників з часом змінюється. Вони представлені інструментами, різними за формою і структурою: строками сплати, системою процентних ставок, природою гарантій, зобов'язаннями тощо.

З огляду на природу залучення фінансування міжнародник ринок цінних паперів складається з двох головних частин: ринку боргових цінних паперів (ринку позичкових капіталів) і ринку прав власності. Ці ринки відрізняються за типом фінансовій прав. Міжнародний ринок боргових цінних паперів охоплює ринок міжнародних облігацій і ринок середньострокових нот, а таш цінні папери грошового ринку. Інструменти ринку позичковій капіталів засвідчують боргові відносини між позичальником (емітентом цінних паперів) і кредитором (інвестором). Міжнародний ринок титулів (прав) власності представлений міжнародним)' акціями та іншими правами власності, що є похідними від акцій інструментами, зокрема такими, як депозитарні розписки Інструменти цього ринку засвідчують відносини власності й підтверджують права на співволодіння корпорацїї-емітента.

Загальна структура міжнародного ринку цінних паперів представлена на рис. 10.1.

Залежно від типу емітента міжнародний ринок цінних паперів поділяється на ринки суверенних і приватних боргів. Ринок суверенних боргів утворюється зобов'язаннями, випущеними нз міжнародний ринок урядовими інституціями або державними установами якоїсь країни. На таких ринках держава (уряд) залучає кошти для фінансування своєї діяльності, випускаючи боргові фінансові інструменти. Строки "суверенних" боргів на міжнародному ринку цінних паперів можуть коливатися від 1 до 30 років. Окремий сектор ринку суверенних боргів — ринок облігацій Бреді (Brady Bonds), які випускаються в рамках програми скорочення заборгованості країн, що розвиваються.

Рис. 10.1. Міжнародний ринок цінних паперів

Відповідно цінні папери, емітовані приватними фінансовими інституціями і нефінансовими корпораціями, утворюють ринок приватних боргів. На таких ринках виникають як потоки, що

створюють борги, так і фінансові потоки, пов'язані з випуском і портфельним інвестуванням у титули власності — акції. Ринок приватних боргів за обсягами майже в 4 рази перевищує ринок суверенних боргів, хоча останнім часом динаміка його розвитку дещо уповільнилася.

На ринку і суверенних, і приватних боргів абсолютно переважають позичальники з розвинутих країн, на яких припадає близько 87 % загального запасу випущених міжнародних цінних паперів. Лідерами є країни зони євро (понад 35 %) і США (понад 30 %) (див. табл. 10.2).

Особливе місце на ринку міжнародних цінних паперів належить ринкові боргових зобов'язань позичальників із країн зі зростаючими економіками, або з ринків, що перебувають на стадії формування (emerging markets). Це країни, яким притаманні високий ступінь залежності від іноземних інвестицій і значний потенціал економічного зростання. До них належать як країни, що розвиваються, так і країни з перехідною економікою. В останнє десятиріччя цей сегмент міжнародного ринку цінних паперів розвивався найдинамічніше.

Дані щодо сучасного розміру і структури міжнародного ринку цінних паперів представлені в табл. 10.1 і 10.2.

Таблиця 10.1

Всесвітні емісії цінних паперів (млрд дол. США)

Таблиця 10.2

Основні характеристики чистої емісії боргових зобов'язань на міжнародних ринках (млрд дол. США)

Як джерела фінансування міжнародні ринки цінних паперів мають важливі переваги порівняно з банками та іншими фінансовими посередниками, про що свідчить безпрецедентне для сучасної фінансової історії зростання міжнародних випусків цінних паперів у 90-ті роки (див. табл. 10.1). Протягом останніх 10 років щорічний обсяг міжнародних емісій цінних паперів зріс більш ніж у 6 разів. Найбільшою мірою це зростання стосувалося міжнародних емісій звичайних акцій — їхній щорічний обсяг збільшився майже у 20 разів. Утім, фінансування через різні інструменти на міжнародному ринку цінних паперів розподіляється нерівномірно. Міжнародний ринок боргових зобов'язань розвинутий значно більше за міжнародний ринок акцій. Основними інструментами залучення фінансування є міжнародні облігації й середньострокові ноти, причому понад 50 % ринку припадає лише на два інструменти — прості єврооблігації та середньострокові євроноти.