Ключовим фактором, що визначить долю Сіті, стане перехід або неперехід Великої Британії на євро. Якщо вступ у єврозону відбудеться, то статусові Лондона як фінансової столиці Європи нічого не загрожуватиме. Ще в 70-ті роки, коли британська економіка переживала період структурної перебудови, у Лондоні зробили стратегічну ставку на розвиток ринку послуг та їх експорт. Сьогодні фінансові послуги забезпечують більш ніж 25 % британського ВВП. Тому і політики, і економісти розуміють, що майбутнє країни залежить саме від цього сектора, а не від підтримки промисловості або сільського господарства.
Саме тому, незважаючи на негативне ставлення більшості британців до євро, і уряд, і фінансові кола всерйоз обговорюють необхідність вступу в зону євро. Протягом літа й осені 2001 р. прем'єр-міністр Т. Блер кілька разів привселюдно заявляв, що Британії рано або пізно доведеться приєднатися до Європейського валютного союзу. Інакше, як вважає британський уряд, не тільки постраждає нинішнє благополуччя країни (експорт із Британії в країни єврозони через завищений курс фунта стерлінгів виявляється неконкурентоспроможним), під загрозою опиняться і довгострокові перспективи, оскільки Лондон втрачатиме свої позиції світового фінансового центру.
Така політика уряду визначається позицією вищих менеджерів великих компаній, і насамперед позицією фінансистів. Значну частину операцій британські банки в даний час ведуть зі своїми партнерами в континентальній Європі, тому в розрахунках вони дедалі частіше використовують євро.
За оцінками ряду банків, спроби залишитися осторонь європейської фінансової інтеграції не просто безглузді, але навіть небезпечні. Справа не тільки в тім, що, лише офіційно перейшовши на євро, британська влада отримає формальні важелі впливу на політику Європейського центрального банку, але й у тім, що німці не залишать своїх спроб зміцнити позиції Франкфурта в європейських фінансах. На сьогодні все ще зберігається солідний відрив Лондона від конкурента, однак це не привід спочивати на лаврах. Доти, поки Британія залишатиметься поза зоною євро, становище Сіті буде доволі вразливим.
Тільки наважившись на перехід на євро, Велика Британія остаточно пов'яже себе з Європою. Поволі підготовка до цього кроку ведеться вже давно. Останніми роками британці, не ви носячи це питання на публіку, планомірно займаються приведенням офіційного статусу Банку Англії у відповідність з вимогами ЄЦБ, аби за необхідності мати можливість швидко здійснити перехід до євро. Паралельно діючій у Британії системі розрахунків у фунтах була створена національна система розрахунків у євро, пов'язана з загальноєвропейською системою транскордонних розрахунків у реальному часі TARGET.
Звичайно, приєднання Британії до єврозони не буде швидким і простим. Проте можна навіть назвати приблизні терміни вступу Британії в зону євро. Дуже ймовірно, що це відбудеться до того, як аналогічний крок зможуть зробити країни Центральної Європи. Якщо припустити, що перші з них вступлять у ЄС у 2004— 2005 рр., то вже через два роки, відповідно до правил ЄС, вони дістануть можливість приєднатися до валютного союзу. Навряд чи британці підуть на таке значне ослаблення своїх стратегічних позицій у Європі.
РОЗВИТОК ЄВРОПЕЙСЬКИХ ФІНАНСОВИХ ЦЕНТРІВ ПІСЛЯ ВВЕДЕННЯ ЄВРО
Закріплюючись у ролі європейського фінансового центру, Лондон одночасно нарощує свою і без того чималу вагу на глобальному ринку фінансових послуг. Сьогодні на частку Лондона припадає 70 % світової торгівлі міжнародними облігаціями, 32 % обороту світового валютного ринку (це більше, ніж у Нью-Йорка, Токіо та Франкфурта, разом узятих), 36 % позабіржової світової торгівлі деривативами, близько 50 % світової торгівлі акціями іноземних компаній, 20 % ринку міжнародного банківського кредитування і близько 90 % світової торгівлі основними металами (за всіма цими параметрами Лондон посідає перше місце). Сіті також є найліквіднішим спотовим ринком золота і світовим кліринговим центром глобальної торгівлі золотом. Лондон лідирує також у сфері управління активами, йому належить друге місце після Швейцарії за обсягами управління активами заможних людей. Одночасно Лондон є одним із найкосмополітичніших міст світу: третина корпорацій з Fortune Global 500 обрали його для розміщення своїх європейських штаб-квартир. У лондонському Сіті на одній "квадратній милі" (the square mile, або 315 га) розташовано понад 500 іноземних банків.
Саме завдяки наданню різноманітних послуг, необхідних для успішного здійснення угод, чи то на фондових біржах, чи то на сировинних ринках, Лондон утримує безперечне лідерство на світовому фінансовому ринку. Одночасно Лондон славиться висококваліфікованими фахівцями. Франкфурт, зокрема, поки не може суперничати з Лондоном багато в чому саме з цієї причини: у Німеччині явно відчувається брак висококласних фахівців, навіть самі німці ставляться до місцевих консалтингових або юридичних фірм із недовірою. Причому швидко усунути це відставання не вдасться. В умовах, коли різниці в ступені лібералізації фінансових ринків у принципі немає — усі підпорядковані єдиному законодавству ЄС, єдиним правилам торгівлі, — основна перевага Лондона полягає в тому, що Сіті є міжнародним фінансовим центром уже не одне сторіччя. Франкфурт же традиційно був орієнтований на регіональних клієнтів і став міжнародним фінансовим центром відносно недавно.
1 січня 2002 р. євро став повноцінною валютою. Люди і рин. ки вже встигли звикнути до нової валюти. Крім того, з'ясувалося, яке місто стане фінансовою столицею Євроленду. Результат не дуже афішованої сутички був визначений — частково історично сформованим співвідношенням сил, частково більш умілими діями однієї зі сторін, частково не надто вдалим дебютом євро. Все це не дало змоги країнам, які вже перейшли на нову валюту перехопити в Лондона ініціативу. Слід згадати ще один аспект -мовний. Сьогодні всі фінансові операції у світі супроводжуються переговорами англійською мовою. Крім того, Лондон та інший провідний фінансовий центр Нью-Йорк говорять і думають однією мовою, хоч і з різними акцентами.
Висновки
Попри прогнози деяких аналітиків, із введенням євро Лондон не поступився статусом провідного фінансового центру Європи своєму давньому конкурентові — Франкфурту.
Незважаючи на негативне ставлення більшості британців до євро, приєднання Лондона до єврозони є неминучим, оскільки в противному разі статус Лондона як провідного фінансового центру Європи опиниться під загрозою.
На сьогодні Лондон, закріплюючись у ролі головного європейського фінансового центру, одночасно нарощує свою і без того чималу вагу на глобальному ринку фінансових послуг.
Контрольні запитання
1. Які зміни відбулися на фінансових ринках з поглибленням європейської інтеграції та введенням евро?
2. Чим пояснюється зміцнення позицій Франкфурта на початковому етапі введення євро?
3. Які аргументи "за" та "проти" приєднання до єврозони Лондона можна навести?
4. Як розвиватимуться фінансові центри в найближчому майбутньому з огляду на інтеграційні процеси в Європі?
ЛІТЕРАТУРА
A Bank that Ruled the World, Sept. 2000 (www.euromoney.com)
Forex Transformad by Mergers, May 2001 (www.euromoney.com)
Towards a Global Clearing System, Febr. 2001 (www.euromoney.com)
Docs the European Union's Prospectus Directive Threaten London's Position as the
Leading Financial Services Center? Aug. 2002 (www.thebanker.com).
Висновки
Частина 4. Міжнародна банківська справа
Розділ 16. МІЖНАРОДНІ БАНКИ
0Б'ЄКТИВНІ ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ МІЖНАРОДНИХ БАНКІВ
ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ БАНКІВСЬКОГО КАПІТАЛУ
КЛАСИФІКАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ БАНКІВ
КОНЦЕПЦІЯ ТА ЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ МІЖНАРОДНОГО БАНКІВСЬКОГО КАПІТАЛУ
ЗАГОСТРЕННЯ КОНКУРЕНЦІЇ МІЖНАРОДНИХ БАНКІВ
Висновки