Міжнародні фінанси - Рогач О.І - Розділ 16. МІЖНАРОДНІ БАНКИ

Міжнародні банки є інституційною основою переливу капіталів, яка зазнала еволюційних змін у процесі збагачення форм і видів міжнародних економічних відносин. Становлення сучасної світової банківської системи розглядається в цій частині як результат тривалої концентрації й централізації банківського капіталу. Висвітлення змісту міжнародної банківської діяльності грунтується на виокремленні функцій міжнародних комерційних банків та центральних банків країн, що дає можливість визначити специфіку 'їхньої ролі й місця у світовій валютно-фінансовій системі. Представлено також опис найтиповіших банківських операцій на міжнародних фінансових ринках.

Розділ 16. МІЖНАРОДНІ БАНКИ

• Об'єктивні передумови виникнення міжнародних банків

• Особливості інтернаціоналізації банківського капіталу

• Класифікація міжнародних банків

• Концентрація та централізація міжнародного банківського капіталу

• Загострення конкуренції міжнародних банків

Остання третина XX ст. позначилася радикальними змінами в банківській сфері. Від успішної діяльності банків завжди залежав стан як фінансової системи, так і національної економіки в цілому. Але в останні десятиріччя вплив банківської сфери на матеріальне виробництво і всі господарські процеси відчутно посилився. Зміни в цій сфері настільки масштабні й стрімкі, що їх часто характеризують як "банківську революцію". Ці зрушення мають спільну основу: інтеграцію, що переростає у глобалізацію національних ринків грошей і капіталів, тобто фінансових ринків.

Інтеграція ринків окремих країн розпочалася зі зміцнення зв'язків, контактів між національними фінансовими ринками, їх прогресуючого переплетення. Банки стали надавати, а їхні клієнти отримувати фінансові послуги за межами країн, де вони розташовані, одночасно в багатьох валютах. Умови таких операцій почали поступово вирівнюватися і виявлялися для позичальників та інших споживачів банківських послуг вигіднішими, ніж на національних ринках. Це пов'язано з тим, що міжнародні фінансові операції не піддаються такому жорсткому державному регулюванню, як фінансові операції в окремих країнах.

Перехід комерційних банків Заходу до інтенсивного шляху розвитку, новітні тенденції в міжнародній економіці створюють умови для докорінної зміни процесу інтернаціоналізації банківського капіталу, ведуть до виникнення нових форм зв'язків у глобальному масштабі, змінюють розподіл сил між банками різної національної належності.

Об'ЄКТИВНІ ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ МІЖНАРОДНИХ БАНКІВ

Вихід банківського капіталу за національні межі — це об'єктивний процес, неминучий наслідок тих змін в економіці, які відбуваються під впливом розвитку продуктивних сил, процесів конкуренції, інтернаціоналізації виробництва. Використання пере-

ваг міжнародного поділу праці значно прискорює економічний розвиток, що, своєю чергою, неодмінно спричинюється до формування на наднаціональному рівні специфічних економічних зон із вільним рухом товарів, капіталів та робочої сили.

В основі розвитку банківського капіталу лежать ті самі економічні процеси, які зумовлюють рух капіталу взагалі. Ефект економії на витратах спостерігається при зростанні обсягів виробництва не лише в промисловості, а й у кредитно-фінансовій сфері. Крім того, закономірне прагнення до збільшення прибутку, розширення свого ринкового сегмента, поліпшення конкурентної позиції стимулює процеси концентрації та централізації банківського капіталу. Нарощування промислового капіталу, концентрація виробництва також є об'єктивною передумовою зростання банків. Слідом за промисловими гігантами банки долають національні межі й стають транснаціональними.

Взагалі транснаціональний капітал перетворився на самостійний важливий суб'єкт світової економіки завдяки адекватній його потребам транснаціональній банківській системі. Звільнившись від опіки національних держав, фактично вийшовши з-під їхньої юрисдикції, транснаціональний капітал у процесі тривалої економічної еволюції створив фінансові інституції — транснаціональні банки. Вони виконують усі основні фінансові функції, необхідні для забезпечення руху транснаціонального капіталу.

Процеси інтернаціоналізації банківського капіталу посилилися. Цьому сприяли глобалізація фінансових ринків, революційні зміни інформаційних технологій, що привело до формування глобальних інформаційно-фінансових мереж тощо. Концентрація і централізація у банківській сфері супроводжувалися створенням різноманітних типів міжбанківських об'єднань як на комерційній, так і некомерційній основі. Оскільки вони сформувалися внаслідок посилення банківської конкуренції та потреби забезпечення фінансовими ресурсами зростаючих промислових гігантів, їхня мета полягала в узгодженні цінової політики у сфері банківських послуг (банківські картелі), конкурентної стратегії (банківські холдинги, що на основі системи участі об'єднують ряд формально самостійних, проте ринково залежних фінансово-кредитних інституцій), реалізації великомасштабних проектів (банківські консорціуми) та ін. Із розвитком транснаціоналізації інших сфер бізнесу інтеграційні схеми в банківській діяльності також швидко набували транснаціонального характеру.

Виникнення та розвиток міжнародних банків часто пов'язані зі злиттями та поглинаннями в банківській сфері. Протягом останніх десятиліть спостерігається тенденція поглинання банків, розташованих за межами країни. Дія цієї тенденції пояснюється низкою переваг, які отримують міжнародні банки. Зокрема, це можливість виконувати операції, заборонені або обмежені законодавством однієї країни, в іншій, стати "своїм" з погляду банківського законодавства країни, на яку поширюється діяльність, отримати готову інфраструктуру тощо.

Глобалізація фінансових ринків створює широкі можливості для об'єднання різноманітних фінансових інституцій, веде до панування на фінансових ринках корпорацій, які за своєю сутністю є супермаркетами фінансових послуг.

Основу процесів транснаціоналізації капіталу і поширення міжнародних банків становить також утворення глобальних фінансових ринків і необхідність фінансового посередництва на них. Забезпечити безперервний рух грошей на світовому фінансовому ринку і потреби транснаціонального капіталу в різноманітних фінансових послугах такого рівня здатні лише міжнародні банки як міжнародні фінансові посередники. Утворення ринку євровалют значно посилило процеси транснаціоналізації капіталу та розвитку міжнародних банків. Основна мета, яку ставлять перед собою європейські банки, — досягнення оптимального рівня, який дасть змогу ефективно діяти на єдиному європейському ринку. Оскільки в результаті введення євро найбільші національні банки перетворилися на регіональні банки єдиної Європи, їх розмір має відповідати масштабам зони євро. Великі європейські банки, відчуваючи посилення конкурентного тиску з боку банків США та Японії, вживають відповідних заходів до посилення конкурентоспроможності, у тому числі й за рахунок власного зростання та перерозподілу сфер впливу. Як приклад можна навести діяльність Deutsche Bank, який протягом останніх років здійснив широку географічну диверсифікацію своєї діяльності, придбавши філію Bank of America в Італії, банки Morgan Grenfell у Великій Британії, Sociedade de Investimentos у Португалії, американський банк Bankers Trust (що дало вихід на фінансові ринки США), а також контрольні пакети низки інших банків.