Міжнародні фінанси - Рогач О.І - ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ І МЕТА ДІЯЛЬНОСТІ МФО

Цю частину присвячено позаринковому перерозподілові світових фінансових ресурсів та його інституційній основі — системі міжнародних фінансових організацій. Подається їхня загальна характеристика, розкриваються сутність, види та форми пільгового зовнішнього фінансування. Аналізуються цілі створення й особливості діяльності основних наднаціональних кредиторів — Міжнародного валютного фонду, Всесвітнього банку. Огляд особливостей діяльності регіональних інституцій в історичному аспекті дає системне уявлення щодо формування офіційного механізму світових валютно-фінансових потоків.

Розділ 26. МІЖНАРОДНІ ФІНАНСОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ В СИСТЕМІ ГЛОБАЛЬНИХ ФІНАНСІВ

• Міжнародна система перерозподілу фінансових ресурсів

• Причини виникнення і мета діяльності МФО

• Класифікація міжнародних фінансових організацій

• МФО і глобалізація світового господарства

• Вашингтонський та поствашингтонський консенсус

• Офіційна міжнародна допомога розвиткові: суб'єкти та види

• Інструменти ОМДР

МІЖНАРОДНА СИСТЕМА ПЕРЕРОЗПОДІЛУ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ

Національні за своїм походженням фінансові ресурси стають міжнародними та використовуються економічними И агентами завдяки сучасній міжнародній системі перерозподілу фінансових ресурсів, яка складається з двох головних елементів:

• міжнародного ринкового механізму;

• міжнародного офіційного (позаринкового) механізму.

Функціонування міжнародного ринкового механізму передбачає акумулювання та перерозподіл національних за походженням фінансових ресурсів на міжнародному ринку боргових зобов'язань.

Офіційний (позаринковий) механізм перерозподілу фінансових ресурсів охоплює офіційну міжнародну фінансову допомогу розвиткові країни, рух офіційних золотовалютних резервів, потоки з фінансування зовнішнього боргу.

Позаринковий механізм склався в основному в повоєнні роки і, подібно до ринкового механізму, відбиває інтеграційні тенденції розвитку міжнародних валютно-фінансових відносин. Але, на відміну від ринків, цей механізм ураховує нерівномірність економічного розвитку країн і грунтується на принципах лібералізації суспільно-економічного життя, офіційно декларованих головними промислово розвинутими країнами після Другої світової війни. Потоки офіційної міжнародної допомоги спрямовуються переважно у країни, що розвиваються, та постсоціалістичні країни.

У рамках офіційного перерозподілу рух фінансових ресурсів між позичальниками і кредиторами регулюється через міжнародні фінансові організації (МФО) глобального та регіонального рівнів.

ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ І МЕТА ДІЯЛЬНОСТІ МФО

Міжнародні валютно-кредитні та фінансові організації є важливою складовою сучасної інституційної структури світових валютно-фінансових відносин*. Виникли вони після Другої світової війни (за винятком Банку міжнародних розрахунків, який засновано 1930 р.), їх функціонування та розвиток є одночасно важливою передумовою та елементом механізму поглиблення світо господарських зв'язків у цілому.

Міжнародні фінансові інституції постали внаслідок дії цілої низки загальних та спеціальних чинників. До чинників виникнення МФО слід віднести:

• поглиблення інтернаціоналізації господарського життя;

• вихід відтворювального процесу за національні кордони;

• швидкий розвиток і посилення ролі транснаціональних корпорацій та банків у світовій економіці;

• активізацію міждержавного та наднаціонального регулювання всіх форм сучасних міжнародних економічних відносин;

• необхідність створення організаційних основ міждержавного механізму спільного вирішення країнами валютно-фінансових проблем світогосподарського розвитку.

Метою діяльності МФО є:

• стабілізація і розвиток системи міжнародних фінансів та світової економіки в цілому;

• міждержавне валютне та кредитно-фінансове регулювання;

• розробка та координування стратегії й тактики розвитку світової валютно-фінансової та кредитної системи;

• акумуляція фінансових ресурсів та їх використання з метою забезпечення стабільності національного, регіонального та світового економічного розвитку.

Основними функціями МФО є регулювання міжнародних валютно-кредитних та фінансових відносин, реалізація фінансових проектів, обговорення і розробка спільної позиції та рекомендацій у цій сфері, збір інформації, видання науково-практичної літератури.