Міжнародні фінанси - Рогач О.І - КРЕДИТНІ ВІДНОСИНИ З РОСІЄЮ

Укладеною у травні 1993 р. угодою між урядами РФ і України заборгованість України в обсязі 2,5 млрд дол. США було переоформлено в державний кредит. Згідно з наступною угодою, підписаною в червні 1993 р., уряд РФ у відповідь на звернення українського уряду надав Україні кредит обсягом 0,5 млрд дол. США для оплати поставок товарів і послуг з Росії. У березні 1995 р. було укладено міжурядову російсько-українську угоду, спрямовану на реструктуризацію боргових зобов'язань України за вказаними кредитними угодами. РФ надала Україні відстрочку на загальну суму 1161,3 млн дол. США щодо прострочених платежів та процентів за користування кредитами, а також щодо платежів у рахунок погашення основного боргу за 1995 р.

У травні 1997 р. було підписано "Угоду між урядом України і урядом РФ про взаємні розрахунки, пов'язані з поділом Чорноморського Флоту та перебуванням Чорноморського Флоту Російської Федерації на території України", яку обидві держави ратифікували в 1999 р. Згідно з цією угодою, заборгованість України за державними кредитами Російської Федерації визнається в сумі 3074 млн дол. США з урахуванням процентів за користування кредитами.

Угода передбачила, що розрахунки російської сторони за перебування на українській території своєї частини Чорноморського флоту мають здійснюватися шляхом щорічного зменшення рівними частками державного боргу України перед РФ, який залишається після вирахування компенсаційної вартості кораблів, суден та плавзасобів (526,509 млн дол. США) і компенсації за розчеплювані матеріали (200 млн дол. США). Сума такого зменшення (погашення) становить 97,75 млн дол. США. І тільки після погашення Україною державного боргу перед РФ орендна плата здійснюватиметься Росією прямими платежами.

Чи не найголовнішою фінансовою проблемою для України є розрахунки за природний газ із PAT "Газпром". З останнім уряд України в березні 1995 р. уклав угоду, згідно з якою було проведено реструктуризацію заборгованості за поставку газу в .994 р. шляхом випуску Україною на суму 1400 млн дол. США облігацій на термін до 12 років, включаючи 2-річний пільговий період, протягом якого виплачується тільки дохід у вигляді процентів, нарахованих за ставкою 8,5 % річних на суму цінних паперів.

Ще в листопаді 1998 р. була досягнута домовленість про товарне покриття боргу за російські енергоносії, який тоді становив 1—1,2 млрд дол. США. Згідно з цією домовленістю, Україна мала поставити Росії продукти харчування на суму 500 млн дол. США. Питання, якими ще товарами потрібно погашати борг, мало вирішуватися під час подальших переговорів. За даними Мінфіну України, в Росію було поставлено товарів лише на 14 млн дол. США та передано кілька стратегічних бомбардувальників, оцінених у 285 млн дол. США. Отже, хоча товарне покриття боргу за газ було чи не найкращим варіантом розрахунків, з огляду на нестачу валютних коштів і негативне сальдо в торгівлі з Росією, Україна скористалась цим далеко не повною мірою.

Проблема розрахунку за газ лишається однією з найгостріших в українсько-російських відносинах. Причому сторони не досяг-ли остаточної домовленості щодо узгодження обсягів заборгованості України. За даними Мінфіну України, узгоджена сума боргу за російський газ, поставлений в Україну в .996—1999 pp., становила 1,4 млрд дол. США. Цілком очевидно, що з того часу заборгованість за газ ще збільшилась.

КРЕДИТУВАННЯ МІЖНАРОДНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ

Від міжнародних організацій, окремих держав і суб'єктів господарської та фінансової діяльності Україна отримувала торговельні кредити і фінансові позики, питома вага яких в утвореній за цими надходженнями коштів заборгованості на початок 2000 р. становила близько 40 % та 60 % відповідно.

Умовно зовнішній державний борг за торговельними кредитами слід поділити на заборгованість унаслідок використання кредитних ліній і ту, що виникла в результаті реструктуризації на довгостроковий період простроченої поточної заборгованості за імпортовані з країн СНД енергоресурси та інші поставки. Наявність поточних зобов'язань, переоформлених у довгострокові, є однією з особливостей зовнішнього державного боргу України.

Фінансові позики отримані Україною від Міжнародного валютного фонду (МВФ), Всесвітнього банку (кредити МБРР), Європейського Союзу (ЄС), Європейського банку реконструкції й розвитку (ЄБРР), окремих країн та іноземних комерційних банків.

Кредити МВФ надаються Національному банку України. Вони призначені для поповнення валютних резервів НБУ, стабілізації грошово-кредитної системи та підтримки платіжного балансу. Кредити Всесвітнього банку умовно поділяються на проекти системні та інвестиційні. Призначені для реформування окремих секторів економіки кошти за системними проектами (реабілітаційна позика, кредит на розвиток підприємств, кредит на перебудову фінансового сектора) спрямовувалися безпосередньо до державного бюджету і фактично були покриттям його дефіциту. До державного бюджету спрямовувались також кредити від ЄС, Японії та позики від зарубіжних комерційних банків. До інвестиційних проектів належить значно менша частина кредитних ресурсів Всесвітнього банку (проект із насінництва, проект реабілітації гідроелектростанцій та ін.). В основному на реалізацію цих проектів спрямовуються кредитні ресурси ЄБРР. Проте цей Банк співпрацює переважно з приватним сектором України.

Слід зауважити, що зовнішні державні позики України використовувались здебільшого на поточні потреби, тобто на забезпечення стабільності грошово-кредитної системи, підтримку державного бюджету та здійснення "критичного імпорту" (переважно енергоресурсів). І тільки невелика частина цих коштів спрямовувалася безпосередньо на розвиток економіки. Тому тільки зміна підходу щодо використання коштів міжнародних організацій і спрямування їх на розвиток економіки та малого й середнього бізнесу дасть змогу підвищити ефективність використання наданих позик та їх позитивний вплив на розвиток економіки України.

КРЕДИТУВАННЯ МІЖНАРОДНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ
ПОЗИКИ НА МІЖНАРОДНИХ РИНКАХ КАПІТАЛУ
Реструктуризація боргів
Рух капіталів
ШЛЯХИ РЕФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Висновки
Термінологічний словник
ВСТУП
Змістовий модуль 1. Організаційні та методичні засади формування та функціонування інституту місцевих фінансів
Тема 1. Сутність, складові та засади організації місцевих фінансів
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru