Однією зі складових системи місцевих фінансів є фінанси підприємств комунальної власності.
Згідно з Господарським кодексом України, суб'єктами господарювання комунального сектора економіки визнаються суб'єкти, які діють на основі лише комунальної власності, а також суб'єкти, у статутному капіталі яких частка комунальної власності перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує органам місцевого самоврядування право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.
Порядок створення комунального підприємства складається з таких кроків:
1. На сесії місцевої ради ухвалюється рішення про створення комунального підприємства, затверджується його статутний фонд, виділяються грошові кошти на реєстрацію підприємства, виготовляється печатка та відкривається рахунок у банку. Крім того, на сесії місцевої ради мають визначитися з кандидатурою директора підприємства.
Статутний фонд комунального підприємства утворюється органом, до сфери управління якого воно входить, до реєстрації його як суб'єкта господарювання. Мінімальний розмір статутного фонду комунального підприємства встановлюється відповідною місцевою радою.
2. Статут комунального підприємства має містити основні положення відповідно до чинного законодавства, а саме: загальні положення, мету та предмет діяльності підприємства, його права та обов'язки, структуру та механізми управління підприємством, майно, особливості господарської діяльності підприємства та порядок розподілу доходу, умови припинення діяльності підприємства та ін.
3. Найменування такої юридичної особи має містити відомості про його організаційно-правову форму та назву. В найменуванні юридичної особи забороняється використання повних чи скорочених найменувань органів державної влади, органів місцевого самоврядування.
Українське законодавство залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду виокремлює такі види підприємств комунальної власності, як унітарні та корпоративні (рис. 7.1).
Рис. 7.1. Види підприємств комунальної власності
Комунальне унітарне підприємство утворюється одним засновником - органом місцевого самоврядування і входить до сфери його управління. Орган місцевого самоврядування виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, розв'язує питання реорганізації та ліквідації підприємства.
Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.
Комунальні підприємства можуть бути корпоративного типу з використанням форми акціонерного товариства (що зазвичай пов'язане з корпоратизацією комунальних підприємств) чи товариства з обмеженою відповідальністю (можливість створення однією особою такого товариства передбачається Цивільним кодексом України (ч.2 ст.114; ч.1 ст.140) і Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 79)) [2, 9].
У комунальному акціонерному товаристві статутний фонд поділений на певну кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. Акціонерне товариство несе відповідальність за зобов'язаннями лише майном товариства. Акціонери відповідають за зобов'язаннями товариства лише в межах належних їм акцій. Комунальним акціонерним товариством вважається товариство, у статутному капіталі якого частка акцій, що нею володіє орган місцевого самоврядування, складає 50 % або становить величину, яка забезпечує органам місцевого самоврядування право вирішального впливу. Органи місцевого самоврядування можуть бути засновниками (співзасновниками) як публічних, так і приватних акціонерних товариств.
Комунальним товариством з обмеженою відповідальністю вважається підприємство, статутний фонд якого розподілений на частки (паї), розмір яких визначається установчими документами. Органи місцевого самоврядування можуть володіти статутним фондом товариства з обмеженою відповідальністю повністю або частково. Комунальним вважається товариство з обмеженою відповідальністю, якщо частка органу місцевого самоврядування складає більше, ніж 50 % його статутного фонду чи становить величину, яка забезпечує органам місцевого самоврядування право вирішального впливу. Орган місцевого самоврядування несе відповідальність за зобов'язаннями товариства в межах його внеску до статутного фонду.
Відносини комунальних підприємств з органами місцевого самоврядування будуються на засадах підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності останнім. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних і міських рад щодо управління комунальною власністю належить установлення порядку та здійснення контролю за використанням прибутків комунальних підприємств, а також заслуховування звітів про роботу їхніх керівників.
Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство - тепломережі, водоканали, бюро технічної інвентаризації, позашкільні навчальні заклади спортивного профілю тощо) або на праві оперативного управління (комунальне некоме-рційне підприємство - центри первинної медичної допомоги, дошкільні навчальні заклади, загальноосвітні школи та ін.).
Майно підприємств комунальної власності складається з основних фондів, оборотних коштів, товарів, а також інших цінностей, вартість яких відображається в самостійному балансі комунального підприємства.
Оборотні кошти закріплюються у межах затвердженого підприємством нормативу (плану, кошторису) та коригуються шляхом їхнього поповнення або вилучення залежно від результатів фінансово-господарської діяльності та потреби підприємства в цілому.
Джерелом формування майна комунального підприємства є:
- майно, надане засновником - місцевою (обласною, районною, міською) радою;
- кошти, отримані за договором про закупівлю послуг з відповідного бюджету;
- доходи, отримані від реалізації послуг, а також інших видів фінансово-господарської діяльності;
- доходи від цінних паперів;
- кредити банків та інших кредиторів;
- капітальні вкладення, бюджетні кошти та інші види цільового фінансування;
- придбання майна іншого підприємства, організації;
- благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств, громадян;
- інші джерела, не заборонені законодавством.
Тема 8. Фінансова діяльність житлово-експлуатаціиного комплексу
8.1. Житлово-комунальне господарство: сутність, склад, структура та проблеми розвитку в Україні
8.2. Планування і калькулювання собівартості робіт (послуг) на підприємствах і в організаціях житлово-комунального господарства
8.2.1. Групування витрат за видами. Планування і калькулювання собівартості житлово-комунальних послуг
8.2.2. Особливості розрахунку собівартості робіт підприємств в основних підгалузях житлово-комунального господарства
8.3. Механізми формування тарифів на житлово-комунальні послуги
8.3.1. Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води
8.3.2. Загальні вимоги до формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення
8.3.3. Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій