Місцеві фінанси - Сунцова О.О. - Процес прийняття рішень

Ступінь деталізації інформації, яка використовується при ухваленні бюджетних рішень, має бути відповідним і відрізнятися на кожному вищому рівні виконавчої влади, що бере участь у даному процесі. Проте найкращі рішення - це ті, які ґрунтуються на найточніших даних і з якими згодна велика кількість зацікавлених осіб і організацій. Найнебезпечніші бюджетні рішення - це ті, що ґрунтуються на надто оптимістичних економічних припущеннях і оцінках надходжень.

Жодне бюджетне рішення не повинне прийматися без розуміння його реального впливу на запропоновані види діяльності причетних головних розпорядників коштів. Бюджетне рішення неможливо захистити, якщо службовець, який прийняв це рішення, не розуміє його логіки і не може відповісти на більшість запитань, що можуть виникнути відносно даного рішення та можливих альтернативних способів дій .

У широкому розумінні процес прийняття рішень стосовно бюджету на відповідний рік має три рівні:

1. Місцевий фінансовий орган .

3. Виконавчий орган місцевого самоврядування, державна адміністрація.

4. Відповідна місцева рада.

Начальник бюджетного управління (відділу)

Як правило, начальник бюджетного управління є першим службовцем, який бачить детальний бюджет у цілому. Це включає зведення актуалізованих економічних припущень і оцінок надходжень, аналіз бюджетних запитів головних розпорядників коштів, рекомендації стосовно складання кошторисів, розподіл надходжень, а також джерела фінансування дефіциту .

Під час цього процесу необхідно координувати дії з іншими службовцями .

Начальник бюджетного управління прагне досягти кількох цілей:

o Вирішити якомога більше детальних бюджетних питань, що стосуються окремих управлінь і відділів, особливо по відношенню до постійних програм.

o Пристосуватися до будь-яких оцінених змін надходжень, включаючи пробне асигнування будь-яких зарезервованих коштів (не асигнованих на час встановлення бюджетних лімітів) для фінансування найбільш вартих запитів щодо додаткового фінансування.

o Забезпечити відповідність загальної суми запланованих видатків актуалізованій структурі.

o Зробити підсумок основних нерозв'язаних питань, на які керівник місцевого фінансового органу повинен звернути увагу.

Це може бути складний процес, що включає проведення нарад з відповідальними експертами з бюджетних питань, обговорення з економістами галузевих управлінь, проведення додаткових розрахунків та додаткового обговорення з начальниками відділів, тощо.

Наприкінці цього процесу начальник бюджетного управління подає письмовий висновок керівнику місцевого фінансового органу стосовно своїх розрахунків і рекомендацій. Це засідання може бути довгим. На ньому обговорюються як широкі галузеві питання, так і більш конкретні питання рівня фінансового органу.

Керівник місцевого фінансового органу

На спільному засіданні, що проводиться керівником місцевого фінансового органу, зазвичай, висвітлюються такі теми: Загальна бюджетна ситуація .

Фінансові питання, що виникають між різними структурами виконавчої влади . Розподіл видатків бюджету за пріоритетами та між галузями . Пропозиції стосовно витрат бюджету розвитку . Зведення та проблеми окремих відділів і управлінь. Пропозиції щодо фінансування депутатських запитів .

Після прийняття керівником фінансового органу рішення стосовно бюджету, який він рекомендуватиме виконавчому комітетові відповідної ради, часто після консультацій з головою, бюджетному управлінню, як правило, доручається коригування бюджетних таблиць і розробка короткого викладу пропозицій.

Міський голова/ Голова місцевої державної адміністрації

Закритий короткий виклад рекомендованого органу місцевого бюджету, як правило, подається керівником місцевого фінансового міському голові. Це може здійснюватися шляхом подання пояснювальної записки. Міський голова, голова місцевої державної адміністрації, перш за все, буде цікавитися структурою бюджету, рівновагою між галузями, важливими фінансовими питаннями.

Важливе зауваження: треба, щоб рішення, які впливають на бюджети окремих управлінь, приймалися завчасно, для того щоб була можливість зрозуміти їх наслідки для діяльності та обсягів роботи. Це має особливе значення, якщо обґрунтування бюджетів управлінь та відділів є частиною бюджетної пропозиції, яка представляється депутатам, та якщо програми і діяльність окремих управлінь є предметом громадських слухань або детального перегляду відповідною радою.