Ринок фінансових послуг - Науменкова С.В. - 1.4. Учасники ринку фінансових послуг

Ринок фінансових послуг постає як сфера діяльності учасників ринку фінансових послуг. Відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" учасниками ринку фінансових послуг є суб'єкти підприємницької діяльності, які мають право здійснювати діяльність із надання фінансових послуг на території України, та споживачі таких послуг.

Основними учасниками ринку фінансових послуг є фінансові посередники, які мають різний правовий статус. Фінансові послуги, як правило, надають фінансові установи.

Фінансова установа — це юридична особа, яка надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру в порядку, визначеному законодавством України.

До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди та інші юридичні особи, винятковим видом діяльності яких с надання фінансових послуг.

Фінансова установа може бути створена у будь-якій організаційно-правовій формі, передбаченій законодавством України.

Кредитна установа — фінансова установа, яка має право за рахунок залучених коштів надавати фінансові кредити на власний ризик.

Надання фінансових кредитів здійснюють кредитні установи, до яких відносять банки, кредитні спілки, факторингові та лізингові компанії, ломбарди.

Банк — юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Діяльність на ринку фінансових послуг ґрунтується на основі дотримання таких принципів, як:

— добровільність при виборі спеціалізації фінансових та банківських установ на окремих видах діяльності, продуктах або операціях; неприпустимим є застосування адміністративних методів запровадження конкретних форм спеціалізації, а також добровільності реорганізації стійких кредитних установ;

— відповідальність при виборі сфери діяльності, яка покладається на засновників (учасників) фінансово-кредитних установ;

— відповідність нормам права в процесі здійснення діяльності, за умов, якщо параметри прийнятих організацією ризиків знаходитимуться у межах загальновстановлених пруденційних норм.

Можливість і порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за правовим статусом не належать до фінансових установ, визначаються законами та нормативно-правовими актами державних органів, що регулюють діяльність фінансових установ і ринків фінансових послуг, виданими в межах їх компетенції. Наприклад, такі послуги надають Укрпошта (переказ коштів фізичних осіб, обмін валюти), агентські обмінні пункти валюти тощо.

Так, відповідно до Положення про надання окремих фінансових послуг юридичними особами — суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 22 січня 2004 р. № 21, юридичні особи — суб'єкти господарювання, котрі за правовим статусом не є фінансовими установами, можуть надавати фінансові послуги в разі, якщо вони:

— надають фінансові послуги з фінансового лізингу, поруки, позик фінансовими активами, здійснюють інші операції, віднесені Держфінпослуг до певного виду фінансових послуг;

— надають фінансові послуги систематично — укладають з клієнтами не менше трьох договорів про надання фінансових послуг протягом календарного року;

— уклали хоча б один договір про надання фінансових послуг на загальну суму, що перевищує 80 тис. грн.

До основних передумов початку діяльності фінансової установи належать:

1) розробка та затвердження в установленому порядку внутрішніх правил фінансової установи, які відповідають вимогам законів України та нормативно-правових актів державних органів, що здійснюють регулювання та нагляд за ринками фінансових послуг;

2) відповідність облікової та реєструючої систем вимогам нормативно-правових актів;

3) відповідність професійних якостей та ділової репутації персоналу встановленим законом вимогам.

Однією з головних умов створення фінансових установ є визначення мінімального розміру капіталу, необхідного для початку роботи установи, та мінімального обсягу регулятивного капіталу. При створенні фінансової установи або в разі збільшення зареєстрованого статутного (пайового) капіталу цей капітал має бути сплачений виключно в грошовій формі та розміщений на банківських рахунках банківських установ.

Перелік фінансових послуг, що надають фінансові посередники — фінансові установи України, наведено в додатку А.

Згідно з чинним законодавством фінансові послуги зазвичай надаються на підставі укладених договорів між фінансовими установами та споживачами послуг. Такий договір має містити:

1) назву документа;

2) назву, адресу та реквізити суб'єкта підприємницької діяльності;

3) прізвище, ім'я і по батькові фізичної особи, яка отримує фінансову послугу, та її адресу;

4) найменування, місцезнаходження юридичної особи;

5) найменування фінансової операції;

6) обсяг фінансового активу, зазначений у грошовому вираженні, строки його внесення та умови взаєморозрахунків;

7) строк дії договору, порядку його зміни або припинення;

8) права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;

9) інші умови за згодою сторін.

Підстави, порядок та правові наслідки припинення дії договорів про надання фінансових послуг визначаються цивільним законодавством, законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг, а також укладеними відповідно до них договорами.

При укладанні договору про надання фінансових послуг юридична або фізична особа мають право вимагати у суб'єкта підприємницької діяльності надання балансу або довідки про фінансове становище, підтверджене аудитором (аудиторською фірмою), а також бізнес-план, якщо інше не передбачено законодавством України.

Якщо надання певного виду фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідної ліцензії.

Фінансові установи здійснюють свою діяльність з урахуванням вимог антимонопольного законодавства та законодавства про захист прав споживачів. Окрім того, їм заборонено поширювати у будь-якій формі рекламу та іншу інформацію, що містить неправдиві відомості про їх діяльність у сфері фінансових послуг.

Усі клієнти — споживачі фінансових послуг мають право доступу до інформації щодо діяльності фінансових установ. На їх вимогу ці установи зобов'язані надавати таку інформацію:

— відомості про фінансові показники діяльності фінансової установи та її економічний стан, які підлягають обов'язковому оприлюдненню;

— перелік керівників фінансової установи та її відокремлених підрозділів;

— перелік послуг, що надаються фінансовою установою;

— ціну чи тарифи на фінансові послуги;

— кількість акцій фінансових установ, які перебувають у власності членів її виконавчого органу, та перелік осіб, частки котрих у статутному капіталі фінансової установи перевищують 5 %;

— іншу інформацію з питань надання фінансових послуг та інформацію, право на отримання якої закріплено в законах України.

Слід зазначити, що у ст. 24 "Реклама послуг, пов'язаних із залученням коштів населення" Закону України "Про рекламу" визначається, що реклама банківських, страхових, інвестиційних та інших послуг, пов'язаних із залученням коштів населення, або осіб, які їх надають, дозволяється лише за наявності спеціального дозволу, ліцензії, що підтверджує право на здійснення такого виду діяльності. Така реклама має містити номер дозволу, ліцензії, дату їх видачі та найменування органу, який видав цей дозвіл, ліцензію. У рекламі таких послуг або осіб, які їх здійснюють, забороняється повідомляти розміри очікуваних дивідендів, а також інформацію про майбутні прибутки, крім фактично виплачених за підсумками не менш як одного року.

Фінансові установи зобов'язані вести облік своїх операцій та надавати звітність відповідно до вимог законів і нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ і ринків фінансових послуг.

З метою запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом фінансовим установам під час надання фінансових послуг забороняється вступати в договірні відносини з анонімними особами чи з особами, стосовно яких виникає сумнів, що вони виступають не від власного імені, відкривати та вести анонімні (номерні) рахунки. При наданні фінансової послуги установа зобов'язана здійснити ідентифікацію:

— клієнтів, які відкривають рахунки у фінансовій установі та/ або укладають договори про надання фінансових послуг;

— клієнтів, які здійснюють операції, що підлягають фінансовому моніторингу;

— осіб, уповноважених діяти від імені зазначених клієнтів.

У разі виникнення при здійсненні ідентифікації в особи мотивованої підозри, що клієнт подає недостовірну інформацію, фінансова установа має надати інформацію про фінансові операції клієнта спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу — Держфінмоніторингу України.

Реорганізація та ліквідація фінансових установ здійснюється з додержанням вимог чинного законодавства та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ і ринків фінансових послуг.