Ринок фінансових послуг - Науменкова С.В. - 8.4. Оцінка фінансового стану недержавного пенсійного фонду

Оцінка фінансового стану недержавного пенсійного фонду здійснюється згідно з розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України "Про затвердження критеріїв оцінки фінансового стану недержавного пенсійного фонду" від 27 червня 2006 р. № 5945.

Для фінансового стану пенсійного фонду характерні такі критерії:

1) надійність функціонування (загальна платоспроможність та рівень диверсифікації пенсійних активів);

2) економічна ефективність діяльності (зростання чистої вартості одиниці пенсійних внесків, прибутковість інвестування пенсійних активів);

3) ліквідність пенсійних активів (поточна та планова ліквідність);

4) зворотність пенсійних накопичень учасників.

Розглянемо ці критерії детальніше.

1. Оцінка надійності функціонування недержавного пенсійного фонду

Надійність функціонування — здатність фонду виконувати зобов'язання перед учасниками пенсійного фонду за поточними пенсійними контрактами та договорами станом на звітну дату.

Оцінка надійності функціонування недержавного пенсійного фонду здійснюється на основі використання показників платоспроможності пенсійного фонду та рівня диверсифікації пенсійних активів.

Оцінка платоспроможності пенсійного фонду Порушення загальної платоспроможності фонду характеризується такими показниками:

1) зростання суми заборгованості за виплатами за всіма пенсійними схемами;

2) збільшення заборгованості фонду щодо перерахування пенсійних коштів;

3) зростання заборгованості за нарахованими, але не здійсненими виплатами фонду;

4) збільшення заборгованості за внесками за всіма пенсійними схемами.

Коефіцієнт поточної платоспроможності показує, скільки грошових одиниць активів фонду припадає на кожну грошову одиницю поточних зобов'язань фонду:

де К_п — коефіцієнт платоспроможності;

ГК — грошові кошти;

ФІ_п — поточні фінансові інвестиції;

ПЗ — поточні зобов'язання фонду.

За даними форми № 1 "Баланс" розрахунок К_п здійснюється так:

Поточна платоспроможність оцінюється з припущення, що сума грошових коштів та поточних фінансових інвестицій забезпечує покриття всіх поточних зобов'язань фонду на дату складання звітності.

Оцінка рівня диверсифікації пенсійних активів Рівень диверсифікації активів пенсійного фонду (Р ) характеризує якість інвестиційного портфеля пенсійного фонду.

Рівень диверсифікації визначається з огляду на частку кожного виду фінансових інструментів у загальній вартості активів НПФ та з урахуванням додаткових параметрів (табл. 8.5). Оцінка здійснюється в балах.

Таблиця 8.5. Рівень диверсифікації активів недержавного пенсійного фонду

Продовження табл. 8.5.

Закінчення табл. 8.5.

Залежно від кількості набраних балів інвестиційний портфель пенсійного фонду згідно з розпорядженням Держфінпослуг України "Про затвердження критеріїв оцінки фінансового стану недержавного пенсійного фонду характеризується як низько-, середню- та високо диверсифікований (табл. 8.6).

Таблиця 8.6. Оцінка інвестиційного портфеля пенсійного фонду

2. Оцінка економічної ефективності діяльності недержавного пенсійного фонду

Економічна ефективність діяльності фонду оцінюється за такими критеріями, як:

1) зміна чистої вартості одиниці пенсійних внесків (ЧВО);

2) прибутковість інвестування пенсійних активів, що визначається на основі розрахунку коефіцієнтів реального (К ) та номінального доходів (К_т).

Чиста вартість одиниці пенсійних внесків — розрахункова вартість одиниці пенсійних внесків, що визначається шляхом ділення чистої вартості активів пенсійного фонду на загальну кількість одиниць пенсійних внесків на день підрахунку. Чиста вартість одиниці пенсійних внесків на день надходження першого пенсійного внеску до пенсійного фонду встановлюється у розмірі одна гривня.

Чиста вартість активів пенсійного фонду — різниця між вартістю активів пенсійного фонду на день проведення підрахунку та загальною сумою зобов'язань пенсійного фонду, що підлягають ви конанню на день проведення підрахунку.

Зміна чистої вартості одиниці пенсійних внесків (ЧВО) свідчить про те, в яку суму пенсійних коштів учасника пенсійного фонду на кінець звітного періоду конвертується одиниця пенсійного внеску вкладника, здійсненого на початку періоду.

Чим вища чиста вартість одиниці пенсійних внесків, порівняно з попереднім періодом, тим вища ефективність інвестиційної політики пенсійного фонду.

У разі зменшення протягом року чистої вартості одиниці пенсійних внесків пенсійного фонду більше ніж на 20 % зберігач має повідомити про це раду пенсійного фонду, Державну комісію з цінних паперів і фондового ринку та Держфінпослуг.

Прибутковість інвестування пенсійних активів розраховується окремо за кожним інвестиційним портфелем (для виплат пенсій на визначений строк і формування накопичень інших учасників).

Коефіцієнт номінального доходу пенсійного фонду обчислюється за формулою

де ЧВО_і — чиста вартість одиниці пенсійних внесків пенсійного фонду на кінець звітного періоду;

ЧВО_і-1 — чиста вартість одиниці пенсійних внесків пенсійного фонду на початок поточного року;

К — кількість календарних днів у розрахунковому періоді (для розрахунку за рік К дорівнює 365).

Коефіцієнт номінального доходу встановлюється на підставі розрахункових показників зміни чистої вартості одиниці пенсійних внесків пенсійного фонду без урахування інфляції.

Коефіцієнт номінального доходу (середній) пенсійного фонду визначається за формулою:

Середня чиста вартість одиниці пенсійних внесків пенсійного фонду за звітний період розраховується як середнє арифметичне значення чистої вартості одиниці пенсійних внесків такого пенсійного фонду, розрахованої щомісячно.

Коефіцієнт реального доходу пенсійного фонду за звітний період поточного року розраховується за такою формулою:

де І — індекс споживчих цін (рівень інфляції) в Україні (зростання або зниження у процентному вираженні) за звітний період.

Коефіцієнт реального доходу обчислюється на підставі розрахункових показників зміни чистої вартості одиниці пенсійних внесків пенсійного фонду з урахуванням інфляції та дає змогу оцінити;

— прибутковість фонду, в тому числі порівняно з іншими фондами й середньорічними показниками прибутковості фондів;

— виконання зобов'язань особою, яка здійснює управління активами фонду, із забезпечення мінімальної прибутковості, якщо таке зобов'язання передбачене договором про управлінням активами.

Коефіцієнт реального доходу пенсійного фонду, порівняно з попереднім календарним роком, обчислюється так:

Вважається, що коефіцієнт реального доходу є:

— низьким при К_р < 0 %;

— недостатнім, якщо 0 % ≤ К_р < 3 %;

— прийнятним, якщо 3 % ≤ К_р < 5 %;

— достатнім при К_р ≥ 5 %.

Коефіцієнт реального доходу пенсійного фонду порівняно з трьома попередніми календарними роками розраховується так:

де К₃ — середній рівень коефіцієнту реального доходу за попередні три роки, що розраховується у відсотках річних як середнє геометричне дохідностей за три попередні календарні роки. Розрахунок К₃ здійснюється так:

3. Оцінка ліквідності пенсійного фонду

Ліквідність пенсійного фонду — здатність швидко (у строки, передбачені договорами й законодавством ) і без значних втрат вартості пенсійних активів трансформувати активи фонду в грошові кошти, необхідні для покриття фондом зобов'язань щодо наступних виплат учасникам фонду.

Ліквідність фонду оцінюється за обсягом грошових коштів пенсійних активів та поточних надходжень внесків для виконання зобов'язань перед учасниками.

Зобов'язання пенсійного фонду — загальна сума зобов'язань, які підлягають виконанню на дату складання звітності пенсійного фонду, до яких належать короткострокові зобов'язання пенсійного фонду перед учасниками (виплати відповідно до договору про виплату пенсії на визначений строк; нараховані, але не здійснені пенсійні виплати; суми, що підлягають перерахуванню) та зобов'язання пенсійного фонду перед третіми особами (нарахована оплата послуг суб'єктам, що обслуговують пенсійний фонд, кредиторська заборгованість з оплати чи поставки активів тощо).

При оцінці ліквідності аналізують поточну й планову ліквідність фонду.

Поточна ліквідність (ЛІ) — достатність на дату складання звітності сум грошових коштів та їх еквівалентів, необхідних для здійснення передбачених законодавством виплат, а також переведення коштів учасників пенсійного фонду.

Планова ліквідність (Л2) — достатність на дату складання звітності сум грошових коштів та їх еквівалентів, прогнозованих надходжень у вигляді пенсійних внесків та інвестиційного доходу, необхідних для покриття короткострокових зобов'язань фонду перед учасниками, передбачених у звітному періоді, та прогнозованих виплат учасникам (оцінюється за наявністю необхідного обсягу коштів для позапланових виплат).

Прогнозування сум, потрібних для здійснення виплат, здійснюється на підставі аналізу статистичних даних попередніх періодів та прогнозованого показника можливих виплат у наступному періоді.

де ГК — грошові кошти та їх еквіваленти;

ППВ — прогнозовані пенсійні внески;

ПІД — прогнозований інвестиційний дохід;

СПВ — обсяг суми запланованих виплат;

СЗВ — сума заборгованості за виплатами за всіма пенсійними схемами.

Показник планової ліквідності фонду вважається достатнім, якщо сума коштів у вигляді прогнозованої суми внесків та грошових еквівалентів коштів перевищує суми, необхідні для здійснення поточних і прогнозованих виплат у строки, передбачені законодавством.

4. Оцінка зворотності пенсійних накопичень учасників фонду Зворотність пенсійних накопичень — здатність пенсійного фонду виконати зобов'язання перед учасниками з виплати (передачі) коштів учасників за умовно одночасного розриву пенсійних контрактів і договорів про виплату пенсій.

Зворотність оцінюється на підставі коштів, що будуть отримані пенсійним фондом від реалізації пенсійних активів при умовній ліквідації фонду у випадку одночасного розірвання всіх пенсійних контрактів та договорів про виплату пенсії на визначений строк.

Розрахунок умовно ліквідаційного обсягу коштів провадиться з урахуванням потреби передачі цих коштів на користь учасників, які вибувають із фонду, у строки, передбачені законодавством.

Зворотність вважається задовільною, якщо обсяг коштів, що одержить фонд від продажу всіх пенсійних активів (З/ТА), достатній для покриття зобов'язань перед учасниками фонду із розрахунку не менше суми пенсійних внесків, сплачених на їх користь (ЗПВ), тобто виконується умова:

ЗПА приймається рівним чистій вартості активів пенсійного фонду (ЧВА) на дату проведення оцінки (дата складання звітності).

У разі недостатності умовно ліквідаційного обсягу коштів зворотність вважається незадовільною.

Контроль за фінансовим станом недержавного пенсійного фонду здійснює Держфінпослуг, який у місячний строк після отримання звітності з недержавного пенсійного забезпечення оцінює фінансовий стан пенсійного фонду на основі аналізу головних фінансових показників.

Якщо за результатами аналізу в пенсійного фонду виявлено незадовільними понад 20 % показників, що характеризують фінансовий стан пенсійного фонду, Держфінпослуг може застосувати такі заходи впливу;

1) рекомендувати раді пенсійного фонду розглянути питання щодо:

— внесення змін до інвестиційної декларації фонду;

— заміни особи, котра здійснює управління активами такого пенсійного фонду;

— здійснення інших заходів з метою забезпечення належного рівня інвестиційного прибутку;

2) рекомендувати раді пенсійного фонду переглянути договори про обслуговування пенсійного фонду суб'єктами недержавного пенсійного забезпечення з метою скорочення видатків на оплату послуг за рахунок пенсійних активів;

3) встановити іншу періодичність подання адміністратором звітності з недержавного пенсійного забезпечення, але не частіше одного разу на тиждень.