Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М.І. - 1.2.1. Деякі особливості впливу держави на формування доходів сімей у різних землях ФРН

Об'єднання країни призвело до великих фінансових трансфертів у Східну Німеччину, і вже через рік федеральному уряду довелося за власний рахунок покривати половину податкових надходжень східних земель. Після об'єднання Німеччини, у нових землях було прийнято західнонімецьку податкову систему, введено відповідні стандарти життя, але різниця в доходах ще є суттєвою і викликає в частини населення ностальгію за часами НДР, коли не було такої нерівності, як нині.

Західнонімецьке і східнонімецьке суспільства, за своєю суттю були "суспільствами споживання", хоча й розвивалися різними шляхами. Більше 90 % німецьких сімей на Заході і на Сході мали пральну машину і телевізор, близько 80 % — холодильник. Правда, вартість цих товарів, у співвідношенні з заробітками, на Сході була значно вищою, ніж на Заході. Приблизно 70 % західнонімецьких і майже 40 % східнонімецьких сімей у 1990 р. мали автомобіль. До 1993 р. 100 % німецьких сімей мали у своєму домі водопровід, а 99,7 % — електроенергію. До 1996 р. частка сімей, що мали автомобіль, досягла 96,1 % (504 автомобілі на 1000 осіб; за цим показником ФРН поступається тільки ОДА, Італії та Люксембургу). Той факт, що доходи жителів східних земель ФРН поступаються доходам жителів західних призводить до міграції з цих земель на захід ФРН.

Вища освіта безкоштовна для німецьких громадян та іноземців. Плату беруть лише приватні університети. На проживання, залежно від регіону, студенти витрачають 400—600 євро на місяць. До цієї суми входять оплата житла, харчування, одяг, медична страховка, навчальні посібники і матеріали, проїзний квиток тощо. Зазвичай іноземні студенти працюють два — три дні на тиждень.

Складний і заплутаний характер податкового регулювання у ФРН провокує постійні суперечки у зв'язку з реальною величиною податкового тиску на підприємців та населення. В середньому німецькі громадяни віддають державі у формі прямих податків (податок на прибуток, солідарний, церковний) і соціальних внесків близько 42—43 % від свого заробітку. У Німеччині промисловий робітник тільки 4,5 місяці на рік працює на себе і на свою сім'ю, а 225 днів працює для того, щоб платити податки.

У середині 2005 р. середня заробітна плата у ФРН становила 3000 євро. У 2004 р. прибутковий податок і внески на соціальне страхування становили 50,7 % вартості робочої сили, в тому числі: прибутковий податок — 16,2 %, внески на соціальне страхування працівника — 17,3, внески на соціальне страхування роботодавця — 17,3 % . Вартість робочої сили за 2004 р. становила 42 543 дол. США (за паритетом купівельної спроможності).

1.2.2. Доходи федерального бюджету

Податкові надходження становлять 4/5 всіх доходів бюджету, причому на 2/3 податкові надходження формуються за рахунок прямих податків (прибуткового або податку на зарплату, корпоративного, промислового). Проте їх частка в бюджетах різних рівнів не однакова. У бюджетних доходах федерації, земель і громад вона становить відповідно: 9/10, 7/10 і 1/3.

Податкова система ФРН включає прямі і непрямі податки. Основними платниками податків є робітники і службовці. На їх частку припадає близько 79 % усіх податкових надходжень у країні. Податки не обмежуються тільки федеральними податками, вони доповнюються внесками на соціальне страхування і місцевими податками.

Федерація одержує повністю податок на спиртогорілчані вироби, всі податки на споживання (окрім податку на пиво) і мито, страховки, також усі митні збори. Сумісні податки розподіляються так: прибутковий податок — федерація — 42,5 %, землі — 42,5, громади — 15; податок на корпорації — федерація — 50, землі — 50; податок з обороту — федерації — 65; землі — 35%.

Податкова система ФРН спирається перш за все на прибутковий податок. Частка прибуткового податку перевищує 1/3 загальної суми податкових надходжень. Цим податком обкладаються всі громадяни, які мають дохід. Прибутковий податок включає два види податку: податок на заробітну плату і податок з капіталу. Мінімальна ставка прибуткового податку — 19 %, максимальна — 53 % (до 1990 р. вона становила 56 %). Ставка податку на доходи з капіталу — 25 %.

Помайновим податком, або податком <на власність, оподатковується майно фізичних і юридичних осіб. Податок стягується з сумарної оцінки всіх елементів рухомого і нерухомого майна, що приносить прибуток. Ставка для фізичних осіб — 0,5 %, для юридичних — 0,6 %.

Обкладання юридичних осіб проводиться за допомогою податку па корпорації. Ставка податку на корпорації для нерозподіленого прибутку — 50 %, для розподіленого — 36 %. Промисловим податком обкладаються не результати діяльності фізичних і юридичних осіб, а капітал і доходи підприємства як суб'єкта господарювання. Промисловий податок стягується при розподілі прибутку до сплати корпоративного податку. Стягування податку здійснюється за двома ставками: 5 % суми промислового податку і 0,2 % балансової вартості основного капіталу.

Поземельним податком обкладаються земельні ділянки підприємств, лісове господарство, сільськогосподарські угіддя. Діапазон ставок цього податку коливається від 0,6 до 3,1 %.

Податок на транспортні засоби сплачують власники мотоциклів, легкових і вантажних автомобілів. Принцип стягування податку такий: об'єм двигуна для мотоциклів і легкових автомобілів, загальна вага автомобілів — для вантажних.

До непрямих податків у ФРН належать податок на додану вартість, земельний, податок з обороту, індивідуальні акцизи (на нафтопродукти, тютюн, каву), податок з обороту імпорту, фіскальна монополія та митні збори. Податок на додану вартість (ПДВ) займає головне місце серед непрямих податків. На його частку припадає близько 43 % всіх непрямих податкових надходжень у країні.

ПДВ обкладається кінцевий споживач у приватній і державній сфері споживання товарів і послуг. Застосовуються дві ставки ПДВ: загальна (14 %) і пільгова (7 %).

Крім ПДВ, низка товарів обкладається індивідуальними акцизами, які у ФРН називаються податками на споживання і є другою групою непрямих податків у країні. Частка податків на споживання в загальній сумі непрямих податків перевищує 40 %.

До важливих непрямих податків належать і митні збори. Ними обкладаються як імпортні, так і експортні товари. Частка податків митних зборів у загальній сумі податкових надходжень становить близько 3 %.

Крім того, у ФРН існує так званий імпортний податок. Ним обкладаються товари, які мають експортні пільги в країнах їх виробництва, що ввозяться до Німеччини.

Визнання податками таких платежів, як мито, збори, є традиційним для німецького права. Мито стягується за індивідуальне користування послугами державних органів або установ, збори — за надання послуг організації, що виражає інтереси певної групи.

Обов'язковим загальнодержавним податком є церковний податок. Встановлюючи церковний податок як обов'язковий, центральний уряд заручився підтримкою католицької церкви.

Турбота про збереження природного незаселеного середовища спричинила введення "екологічного податку", який, по суті, є доповненням до поземельного податку.

Політичні події 90-х років XX ст. не оминули стороною податкове законодавство країни: в березні 1991 р. була введена надбавка на солідарність, надходження від якої спрямовуються на фінансування великомасштабних проектів у колишній НДР. Ставка "надбавки на солідарність" корегується щорічно. Водночас витрати на перебудову структури промисловості, житлове будівництво і реконструкцію житлового фонду, розвиток інфраструктури, адміністративні потреби, а також пов'язані з виплатами допомог у зв'язку з безробіттям виявились дуже високими. Разом з тим, за винятком кількох добре розвинених регіонів (Дрезден, Лейпциг), колишня НДР багато втратила. Так, в Мекленбурзі — Східній Померанії кількість зайнятих у сільському господарстві зі 180 тис у 1989 р. скоротилась до 40 тис. у 1992 р. Хто має можливість, шукає роботу на Заході, внаслідок чого в цілих районах колишньої НДР залишаються лише старі люди і небагато молоді, які не мають шансів знайти хорошу роботу.

Крім податкових надходжень доходи центрального бюджету складаються з прибутку від економічної діяльності державних підприємств і рентних платежів. До цієї статті доходів регулярно включається багатомільярдний прибуток центрального банку ФРН. Трохи менше значення мають надходження відсоткових виплат за надані міждержавні кредити, доходи від участі в капіталі, а також засоби від реалізації цієї участі.

У глобальному аспекті досягненню мети вирівнювання доходів слугує східчаста структура податкової системи*. Вагому роль у формуванні бюджетних доходів відіграють надходження від "загальних" (сумісних) податків (прибуткового, корпоративного, ПДВ), які розподіляються у відповідній пропорції між бюджетами трьох рівнів влади (вертикальне вирівнювання). Потім земельна частка в ПДВ перерозподіляється від успішних у фінансовому плані земель до бідних {горизонтальне вирівнювання). Крім того, з бюджету федерації бідні землі одержують "додаткові федеральні дотації" (вертикальне вирівнювання),