Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М.І. - Запитання і завдання для самоперевірки

За один рік (з 1 травня 2004 р. до 1 травня 2005 р.) надходження від ЄС перевищили внески Польщі до бюджету ЄС на 6 млрд злотих. Від цього насамперед виграли сільгоспвиробники, які, за отримані з ЄС кошти, змогли модернізувати обладнання та купити нове, ввести нові технології, вирішити деякі свої соціальні проблеми (навчання дітей у приватних ВНЗ, купівля меблів, ремонт житла тощо). Це посприяло зростанню експорту сільгосппродукції в країни ЄС, насамперед у Німеччину. В цілому за вказаний період експорт з Польщі зріс на 3,2 млрд злотих. Вдалося деякою мірою зменшити безробіття: з 19,8 до 18,9 %. Водночас не вдалося суттєво підвищити добробут населення, що посилило міграційні процеси. У 2004 р. виїхало за кордон у пошуках роботи 100 тис. поляків, більшість — на нелегальне працевлаштування в Німеччині. З метою боротьби з нелегальною зайнятістю (насамперед з польською) у ФРН введена висока мінімальна погодинна оплата в розмірі 15 євро за годину. Це, на думку німецьких політиків, стимулюватиме зайнятість німецьких працівників і одночасно призупинить приплив нелегальної робочої сили зі Сходу (передусім — з Польщі). Водночас частина власників підприємств у Німеччині не задоволена такими діями уряду, оскільки багато фірм у будівництві, сільському господарстві, інших галузях, де значною мірою використовується низько- та середньоквалі-фікована робоча сила з Польщі, можуть залишитися без працівників, оскільки на ці роботи німці майже не наймаються. Проблеми з робочою силою вже є й в Польщі, особливо не вистачає будівельників.

Прискорене відкриття європейського ринку праці, за яке змагалася Варшава, має і зворотний бік. Упродовж двох років з моменту розширення ЄС з Польщі емігрувало понад 2 млн громадян (враховуючи тих, хто планує повернутится протягом одного — двох років).

Ще не до кінця зрозуміло, як ця еміграція позначиться на економіці. Однак вже намітилися певні тенденції. Попри високе безробіття, багато фірм не можуть знайти необхідних працівників. Водночас зарплати тих, хто залишається, помітно зросли, причому вплив "еміграційного чинника" оцінюють у 5—10 %. Нестача робочої сили переконала уряд, що потрібно негайно легалізувати українських заробітчан. Що буде далі, не беруться прогнозувати навіть найкращі економісти.

З Польщі виїжджають здебільшого молоді й амбітні випускники престижних університетів. Це не дивно, оскільки навіть п'ять років інтенсивного навчання, знання двох — трьох іноземних мов і стажування за кордоном не допомогли їм у пошуках робочого місця в себе в країні. Дехто попрацював кілька років на батьківщині за 800—1200 злотих і дійшов висновку, що в такий спосіб неможливо заробити на власне помешкання.

Дедалі більше поляків ще до закінчення університету готуються до еміграції. Починається завжди однаково: студенти після другого курсу цілими навчальними групами виїжджають на заробітки на Захід. Потім їдуть ще раз, налагоджують зв'язки, звикають.

Із тримісячної поїздки студенти привозять близько 5 тис. євро, однак упродовж наступного року ця сума швидко витрачається. Адже лише на скромне утримання студента потрібен еквівалент 1200 грн щомісяця. Оплата за гуртожиток — від 290 злотих (483 грн) у Гданському університеті до 350 злотих (583 грн) у Морській академії. Місячний проїзний на міську залізницю між Гданськом і Гдииею, з урахуванням студентської пільги — 46 злотих, тобто 77 грн. Загалом громадський транспорт коштує в середньому втричі дорожче, ніж в Україні. А під час навчання в Тріймісті (Ґданській агломерації) щодня доводиться додавати понад 20 км в один бік.

Якщо хтось не навчався за обміном за кордоном, не пройшов там стажування або принаймні практики в міжнародній компанії у Польщі, ніхто навіть не розглядатиме резюме такого випускника при наймі на роботу.

У кінці 90-х років дуже популярним було паралельне навчання за двома спеціальностями, тепер немає на це часу: краще натомість закінчити спеціалізовані курси і пройти стажування, а другий факультет закінчити у вигляді післядипломно-го навчання.

Батьки студентів заробляють непогано, а безробіття серед молоді перевищує 30 %. Звісно, це не стосується Варшави, Вроцлава та Кракова. Отже, якби не фінансова допомога батьків, навіть праця в лондонських ресторанах не допомогла б улаштуватися в польських реаліях.

Ті, від кого залежить вдалий початок кар'єри молодої людини, заробляють понад 1000 євро на місяць, працюють на престижній посаді та зверхньо ставляться до початківців. Така поведінка особливо поширена серед "япі" — "успішних людей" віком 28—45 років — жителів Варшави та великих міст на захід від Вісли. Вони скористалися сприятливим моментом 90-х років, коли Польща була ще "економічним тигром", а приваблива праця чекала на кожного випускника економічних та юридичних факультетів, інформатики, соціології.

Економічна еліта в Польщі все більше відмежовується від решти суспільства. А ті, хто після багатомісячних принижень потрапляє до цього кола обраних, демонструють свою зверхність над тими, хто стоїть нижче. Ці явища вже стали предметом соціологічних досліджень і громадських дебатів у Польщі.

Представники молодого ("втраченого") покоління скаржаться, що "яппі" навіть не хочуть з ними розмовляти про співпрацю, не розглядають надісланих резюме, а в розмові поводяться зверхньо. Це зовсім інакше, ніж на Заході, особливо у Великій Британії.

Польські емігранти стверджують, що в Західній Європі справді вирішальними є здібності, а іноземне походження не перешкоджає в кар'єрі. Еміграція стала символом успіху.

Польський бізнес змінив своє ставлення щодо вступу до Єв-росоюзу на краще. Особливо задоволеними були фермери, оскільки вони, як виявилося на певному етапі, отримали найбільше дивідендів. Так, за кожен гектар оброблюваної землі для них відкрилася можливість отримувати щорічно неоподатковуваних 500 євро. 75 % сільських жителів цим скористалися. При купівлі трактора чи комбайна встановлена державою дотація становить 50 % вартості техніки. Тепер набувають чинності гранти, які дозволяють відшкодувати до 75 % вартості машин. Особа передпенсійного віку, яка досягла 55-річного віку, може передавати молодому сусіду чи синові свої землі, що, як правило, і відбувається, й отримувати пенсію 1200 злотих до настання пенсійного віку, 65 років. Потім можна отримувати встановлену згідно із законом пенсію.

Особлива увага приділяється екологічним проблемам, лісопосадкам, санітарним і ветеринарним умовам. Виконуєш умови — отримуєш дотаційні гроші. Крім того, можна отримати на розвиток господарства кредити під дуже малі відсотки — 1—2 % річних. Причому багато хто працює за такою схемою: 50 % від суми, закладеної до кошторису, отримують як дотацію на розвиток за якоюсь із програм, а 50 % беруть у банку як кредит.

У Польщі введені певні пільги та дотації для іноземних інвесторів, тому вони збільшують свою присутність на польському ринку. Деякі великі фірми переносять у Польщу свої фінансові, бухгалтерські та інші підрозділи. Завдяки цьому, за оцінками експертів, в найближчі 5 років біля 500 тис. випускників ВНЗ Польщі отримають роботу у своїй країні.

Позитивним є те, що Євросоюз не наполягає на так званій гармонізації податкової ставки. Найвищі податки, наприклад, у Німеччині (38,29 %), Франції (34,33 %), які саме й наполягають на їх гармонізації. У Польщі ставка 19 %,

Значну допомогу отримували від Євросоюзу польські підприємці, малий і середній бізнес і раніше. Слід зазначити, що суми справді були чималими. Одна фірма могла отримати до 100 тис. євро, загалом це було кілька десятків мільярдів євро. Єврорегіони також отримували гранти — на прикордонну співпрацю, молодь — на навчання та перепідготовку.

Однак слід наголосити, якщо до вступу до Євросоюзу допомога Польщі мала одні орієнтири, підготовчі інформаційні, то сьогодні — це, насамперед, розвиток нової інфраструктури, будівництво доріг, турбота про екологічну чистоту навколишнього середовища, боротьба з безробіттям, зміцнення кордонів. Дуже серйозно поставлена діяльність із підвищення кваліфікації та перекваліфікації, адже необхідно найближчим часом знизити рівень безробіття. Любушське і Білостоцьке воєводства отримають найбільше допомоги, оскільки, на думку Євросоюзу, вони розвинені менше за інші, відстають. Багато державних дотацій іде на інфраструктуру, маркетингові дослідження, на прискорення темпів кооперування. Так, тільки в 2004 р. Польща отримала від ЄС 1 млрд євро на будівництво доріг.

З метою гармонізації податкового законодавства Польщі та ЄС передбачено, що з 2005 до 2008 р. у Польщі зростатимуть ставки акцизного збору на цигарки й алкоголь, поки їх ціни не досягнуть рівня найменших цін у країнах ЄС.

У 2007—2013 рр. Польща з фондів ЄС може отримати (за попередніми оцінками) близько 67 млрд євро допомоги. Проблемою є освоєння цих коштів, оскільки вже сьогодні не вистачає робочої сили. Азі травня 2007 р. для польських фахівців відкрила свій ринок праці Голландія. Тому польські роботодавці змушені запрошувати до себе не тільки працівників з країн-сусідів (України, Білорусі, Росії), а й з Середньої Азії (Узбекистану, Таджикистану), а в майбутньому планується залучати працівників з Китаю.

За результатами опитування, проведеного в 2007 р., 7,1 % поляків задоволені членством Польщі в Євросоюзі, тоді як тільки 6 % — ні. У 2004 р. противників вступу Польщі до ЄС було трохи менше половини.

За три роки членства в Європейському Союзі безробіття в Польщі знизилося до 14 %, прискорились темпи економічного зростання і доходи населення. Планується, що до кінця 2007 р. рівень безробіття в країні знизиться до 11 %, а в 2008 р. — до 10%.

Запитання і завдання для самоперевірки

1. Охарактеризуйте структуру державних фінансів Польщі.

2. Які основні доходи державного бюджету Польщі?

3. Назвіть основні видатки державного бюджету Польщі.

4. Які основні доходи і видатки гмін?

5. Які основні видатки воєводств і повітів?

6. Назвіть особливості оподаткування фізичних осіб у Польщі.

7. Які особливості оподаткування юридичних осіб у Польщі?

8. У чому полягають особливості міжбюджетних відносин у Польщі?

9. У чому полягають особливості реформування пенсійного забезпечення у Польщі? Що з цього досвіду можна використати в Україні?

10. Які особливості фінансів домогосподарств у Польщі? Як вплинуло на них входження Польщі до ЄС?