Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М.І. - 17.1. Фінанси Угорщини до реформи кінця 80-х років XX ст. та після неї

17.1. Фінанси Угорщини до реформи кінця 80-х років XX ст. та після неї

Угорщина однією з перших соціалістичних країн почала реформувати свою фінансово-еконьомічну систему.

Реформа 1968 р. розширила права підприємств, що збільшило їх фінансові можливості. У 1984—1985 рр. була проведена наступна реформа, метою якої було підвищення ефективності діяльності державних підприємств, щоб зменшити видатки бюджету на їх утримання. Було ліквідовано обов'язковий резервний фонд, створений у 1968 р. (у період запровадження нового економічного механізму — НЕМ). Дозволялось мати резерви, залежні від суми доходів до оподаткування. Державні під-приємства могли випускати облігації для продажуна фондовому ринку. Однак збереглися значні дотації державним підприємствам і кооперативам у сільському господарстві. Це стимулювало зростання дефіцитності державного бюджету (табл. 17.1).

Таблиця 17.1. Бюджетний баланс Угорщини на 1989 р., % до ВВП

Напрями реформування фінансів Угорщини після 1989 р.

1. Приватизація державних підприємств як засіб зменшення дефіцитності державного бюджету. Водночас дослідники цих процесів звертають увагу на низький рівень ефективності угорської приватизації в результаті численних порушень законів на перших етапах її проведення (продаж без аукціонів, занижена вартість фондів тощо).

2. Продаж землі, що належала державі та кооперативам.

3. Стимулювання іноземних інвестицій:

— введені податкові пільги (передусім для спільних підприємств (СП));

— офшорним компаніям надавалася 85 % знижка з податку на прибуток (реальна ставка дорівнювала 5,4 %).

4. Лібералізація зовнішньої торгівлі, що призвело до виникнення високого рівня зовнішньої заборгованості (у % до ВВП): у 1987 р. — 74,1, а в 1992 р. — 73,2 від ВВП.

5. З 1989 р. було запроваджено податок на доходи корпорацій.

6. Проведені зміни в податку на особисті доходи: в 1991 р. його ставки становили 12—50 % від скорегованого сукупного доходу, а в наступні роки він був зменшений.

7. Місцеві органи влади отримали право на стягнення власних податків, хоча це повною мірою не зменшило їх залежність від центру.

У першій половині 90-х років три комерційні банки були створені шляхом поділу комерційного портфелю Національного банку Угорщини на три секції: важка металургія, сільське господарство і кредитування інфраструктури, а також малого та середнього бізнесу. На кінець 1994 р. іноземні інвестори володіли близько 20 % усіх банківських активів Угорщини.

Під час реорганізації кооперативного сектору сільського господарства в Угорщині виявилася нестача фінансових ресурсів, що призвело до часткового скорочення виробництва продукції.

Щодо організаційних форм великомасштабного виробництва агропродукції, то виробничі кооперативи після розпаювання їхнього майна і переходу всіх угідь у власність фізичних осіб втратили можливість довгострокового планування своєї діяльності. Господарські товариства різних видів у цьому плані почуваються впевненіше. Слід підкреслити, що результат приватизації землі в Угорщині є неоднозначним. Кілька десятків державних господарств (більшість їх реорганізовувалися в акціонерні товариства) і 1410 кооперативів, які обробляли 2400 тис. га сільськогосподарських угідь, зберегли переваги великомасштабного ведення господарства і свій виробничий потенціал. Одноосібні господарства не виправдали покладених на них надій, що призвело до спаду виробництва сільськогосподарської продукції.

У результаті, в перші роки після реформи дефіцит бюджету зріс (табл. 17.2), а доходи місцевих бюджетів більше, ніж на половину, стали залежати від трансфертів з вищих бюджетів (табл. 17.3).

Таблиця 17.2. Бюджетний баланс 1993 р., % до ВВП

Для Угорщини в той час була характерна висока частка різного виду субсидій у доходах місцевих бюджетів. Можна виділити такі види субсидій: нормативні (70 % усього обсягу субсидій), цільові, адресні; субсидії з центральних фондів на конкретні потреби; субсидії для малозабезпечених територій.

У 2001 р. державний борг Угорщини на 67 % складався з внутрішнього боргу, на 33 % — із зовнішнього.

На початку XXI ст. рівень бідності в країні становив 8,6 %, а коефіцієнт Джині (показник нерівності в доходах домогоспо-дарств) — 34,8 %, що свідчить про дуже нерівномірний розподіл доходів у суспільстві. За 1995—2004 рр. рівень доходів населення зріс на 49 %.

На жаль, за перший рік членства в ЄС угорське сільське господарство здійснило певні втрати, оскільки Його продукція поступово стає неконкурентоспроможною.