Фінанси підприємств - Славюк P.А. - 10.1. КАПІТАЛЬНІ ВКЛАДЕННЯ І ДЖЕРЕЛА ЇХНЬОГО ФІНАНСУВАННЯ

10.1. КАПІТАЛЬНІ ВКЛАДЕННЯ І ДЖЕРЕЛА ЇХНЬОГО ФІНАНСУВАННЯ

Капітальні вкладення являють собою витрати на утворення нових, розширення, реконструкцію, модернізацію і технічне переоснащення діючих виробництв. За допомогою капітальних вкладень може здійснюватись як просте, так і розширене відтворення основних фондів.

У господарській практиці розрізняють технологічну і відтворювальну структуру капітальних вкладень.

Технологічна структура капітальних вкладень відображає співвідношення таких затрат: будівельні роботи, монтаж устаткування; придбання устаткування, яке вимагає монтажу, придбання інструменту, інвентарю; проектні роботи; інші затрати.

Першочергове значення для підвищення ефективності виробництва має поліпшення технологічної структури капітальних вкладень, розподіл їх між основними складовими частинами. Прогресивність технологічної структури визначається збільшенням у складі капітальних вкладень питомої ваги затрат на придбання активної частини основних виробничих фондів.

Відтворювальна структура капітальних вкладень включає в себе такі напрями: нове будівництво; розширення, реконструкція і технічне переоснащення діючих підприємств.

Джерела фінансування капітальних вкладень підприємства-інвестора можуть формуватися за рахунок різних фінансових ресурсів, а саме:

- власних фінансових ресурсів і внутрішньогосподарських резервів;

- запозичених фінансових ресурсів;

- залучених фінансових коштів, які отримують від продажу акцій, пайових та інших внесків членів трудових колективів;

- грошових коштів, які централізуються об'єднаннями підприємств у встановленому порядку;

- коштів позабюджетних фондів;

- коштів державного бюджету, які надаються на безповоротній і поворотній основі, місцевих бюджетів;

- коштів іноземних інвесторів.

Власні фінансові ресурси підприємства включають початкові внески засновників підприємства і накопичення, які спрямовуються на фінансування капітальних вкладень за рахунок результатів господарської діяльності. Грошова частина внесків власників підприємства йде па придбання основних фондів. У подальшому для цієї мети використовують накопичення, утворені на підприємстві в результаті господарської діяльності. До них насамперед належать амортизаційні відрахування, які отримують у складі виторгу від реалізації товарної продукції, а також прибуток. На фінансування капітальних вкладень спрямовується частина прибутку, яка залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків. Цю частину прибутку можна використовувати на капітальні вкладення у складі фонду накопичення чи іншого фонду аналогічного призначення, який утворюється на підприємстві. Якщо підприємство веде капітальне будівництво господарським способом, то в нього утворюються специфічні джерела фінансування, які мобілізуються в процесі будівництва. До них належать: мобілізація внутрішніх ресурсів у будівництві, планові накопичення з будівельно-монтажних робіт і економія від зниження собівартості робіт.

Мобілізація внутрішніх ресурсів у будівництві утворюється тоді, коли на будівництвах скорочується потреба в оборотних активах на плановий період. Крім того, протягом року може відбутись приріст кредиторської заборгованості. Суму мобілізації (іммобілізації) внутрішніх ресурсів можна визначити за формулою:

, (10.1)

де - очікувана наявність оборотних активів на початок планового періоду;

- планова потреба в оборотних коштах будівництва на кінець планового періоду;

- приріст (зниження) стійкої кредиторської заборгованості протягом планового періоду.

Результат розрахунку зі знаком "+" означає мобілізацію коштів, зі знаком "-" - іммобілізацію коштів будівництва, що свідчить про зростання потреби у фінансових ресурсах для утворення додаткових запасів і затрат. Запозичені кошти підприємство може використовувати у формі банківського кредиту, позичок інших кредиторів під векселі й інші боргові зобов'язання і грошових коштів, отриманих від розміщення облігаційних запозичень.

Своєрідною формою кредитування підприємства є фінансовий лізинг. Суть лізингу полягає в тому, що він дозволяє здійснити фінансування угод із використання майна через оренду. Фінансування державних централізованих капітальних вкладень за рахунок коштів державного бюджету здійснюється лише в тому разі, коли об'єкти включено в затверджений перелік будівництв із цільових державних програм.