Фінанси підприємств - Ярошевич Н.Б. - 3.4. Переоцінка та індексація вартості основних засобів

П(С)БО 7 "Основні засоби" [75] передбачає проведення переоцінки основних засобів, якщо їхня залишкова вартість значно (більше ніж на 10 %) відрізняється від справедливої вартості на дату складання балансу.

Справедливою вартістю основних засобів є їхня ринкова вартість, визначена під час експертної оцінки, яку здійснюють професійні оцінники або фахівці підприємства. Підприємство повинно переоцінювати всі об'єкти певної групи одночасно, щоб уникнути вибіркової переоцінки активів і відображення у фінансовій звітності сум, які є змішанням оцінок на різні дати.

Разом із переоцінкою залишкової вартості об'єкта основних засобів переоцінюють його первісну вартість і знос.

Переоцінена вартість - це вартість об'єктів основних засобів після їх переоцінки (уцінки або дооцінки). Переоцінення вартості в господарській практиці пов'язано з факторами морального зносу машин і обладнання, здешевленням або подорожчанням витрат на виробництво засобів виробництва, інфляційним зростанням цін на аналогічні засоби праці на ринку.

Суму дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів включають до складу іншого додаткового капіталу, а суму уцінки відносять на витрати виробництва.

Приклад:

Первісна вартість об'єкта виробничого обладнання підприємства "А" 400 000 грн, сума зносу на дату переоцінки - 100 000 грн. Відповідно залишкова вартість - 300 000 грн. У результаті експертної оцінки встановлено, що справедлива вартість цього об'єкта на дату переоцінки становить 450 000 грн, оскільки справедлива вартість обладнання перевищує залишкову вартість більш ніж на 10 %, підприємство вирішило провести переоцінку цього обладнання.

Унаслідок дооцінки обладнання його залишкова вартість зросла в 450/300 = 1,5 раза.

Відповідно в 1,5 раза повинні зрости його первісна вартість і знос.

Первісна вартість становитиме: 400 o 1,5 = 600. Знос становитиме: 100 o 1,5 = 150. Власний капітал підприємства збільшиться на 450 000 грн за рахунок "Іншого додаткового капіталу".

Підприємства всіх форм власності мають право (але не зобов'язані) здійснювати щорічну індексацію балансової вартості всіх основних засобів на єдиний для всієї країни коефіцієнт індексації, який визначають за формулою [ЗО, п. 8.3.3]:

*і=(*і"ф-10)/100%, (3.12)

де і|нф - індекс інфляції року, за результатами якого проводять індексацію (тобто минулого), %.

Якщо Кх < 1, то індексацію не проводять. У разі застосування індексації балансової вартості основних засобів підприємства зобов'язані вважати різницю між проіндексованою і непроіндексованою вартістю основних засобів капітальним доходом, який у наступному році включають до складу валових доходів.

Приклад:

До проведення індексації:

Індекс інфляції за рік становить 115 %.

Коефіцієнт індексації становить: І8Г, =(115%-10%)/ /100% = 1,05.

1,05 > 1 - отже, індексація проводиться. Після проведення індексації:

Зміна залишкової вартості основних фондів:

Щоквартальне збільшення валового доходу (У4 річної норми амортизації):

Група 1 - 16 368,55 o 1,25 % = 204,61 грн. Група 2 - 7023,95 o 6,25 % = 439 грн. Група 3 - 7944,7 o 3,75 % = 297,84 грн. Усього: 941,55 грн.