3.1. Баланс фінансових ресурсів
Важлива роль в проведенні фінансової політики належить розробці та реалізації фінансових планів. Вони приймаються на різних рівнях: загальнодержавному, республіканському, місцевому, підприємствами і установами та іншими суб'єктами фінансової діяльності. За допомогою фінансових планів здійснюється прогнозування фінансового розвитку об'єкта. Прийняті та затверджені плани розглядаються як керівні документи, що є основою проведення фінансового планування регіону.
Поєднання законів ринкової економіки з елементами планування в сфері управління фінансовими ресурсами регіону повинно мати гармонійний характер, базуватися на комплексному підході з врахуванням інтересів його соціально-економічного розвитку. Сталий розвиток виробничої системи регіону та досягнення визначених цілей і показників в умовах ринкової економіки може бути забезпечений за допомогою планування обсягів та джерел походження, а також руху фінансових ресурсів. Проте слід пам'ятати, що планування фінансових ресурсів в умовах командно-адміністративної економіки і планування руху фінансових ресурсів в керованій ринковій економіці не є тотожними поняттями.
Так, в командно-адміністративній економіці процес планування обсягів фінансових ресурсів фактично представляв собою планування бюджету регіону. З іншого боку, аналогічне планування в ринковій економіці спрямовано на формування фінансового потенціалу регіону з метою створення збалансованої структури виробничого потенціалу, підвищення загальної ефективності регіональної економіки та вирішення актуальних соціальних питань.
Фінансовий план регіону - це завдання з формування, розподілу та використання фінансових ресурсів, прийняте на визначений період з метою забезпечення соціально-економічного розвитку регіону.
В фінансовому плані містяться завдання з визначення обсягів і джерел доходів, напрями їх розподілу, структури витрат, обсягів і джерел інвестиційної політики, формування та використання резервних фондів та ін. Фінансовий план розробляється у формі балансу доходів і витрат і має декілька розділів: надходження коштів і структура доходів; витрати і відрахування фінансових ресурсів, фінансові результати (сальдо доходів і витрат).
Фінансове планування - це діяльність суб'єктів з розробки проектів формування, розподілу і використання фінансових ресурсів з метою вирішення поставлених задач. До основних складових частин фінансового планування відносяться: визначення джерел та обсягів мобілізації фінансових ресурсів з метою забезпечення запланованої діяльності; розробка варіантів розподілу залучених коштів за різними напрямами; запровадження раціонального та ефективного використання одержаних ресурсів. Як правило, фінансові плани супроводжуються розробкою системи управління з метою мобілізації, розподілу і використання ресурсів, а також проведення контролю за реалізацією планів.
В процесі проведення фінансового планування використовуються різні методи. До основних з них відносяться: нормативний метод, балансовий метод, аналітичний метод, метод прогнозування. Балансовий метод дозволяє врахувати співвідношення між активами та джерелами їх утворення. Нормативний метод дає змогу розрахувати плани на основі врахування затверджених норм і нормативів. Методи факторного аналізу використовуються в процесі визначення впливу певних факторів на можливий розвиток об'єкту. В основі розроблення фінансових планів - використання прогнозування, визначення можливих варіантів майбутніх подій шляхом проведення розрахунків вірогідних моделей розвитку.
Фінансове планування проводиться в різних формах. До основних з них відносяться: стратегічне планування, поточне планування, оперативне планування.
Баланс фінансових ресурсів і витрат регіону - це план надходження фінансових ресурсів та їх використання в усіх секторах економіки регіону. В ньому відображається система показників щодо джерел утворення, обсягів, напрямів розподілу, перерозподілу та використання фінансових ресурсів регіону. Він складається з метою розроблення прогнозів економічного та соціального розвитку, що є основою розроблення багатьох планів і програм регіонального розвитку. До них, зокрема, відносяться: бюджет регіону, баланс грошових доходів і видатків населення та ін.
Баланс фінансових ресурсів і витрат складається на загальнодержавному і регіональному рівнях. Для прикладу розглянемо структуру балансу фінансових ресурсів і витрат області. В першому розділі балансу відображаються фінансові ресурси, створені в області та надходження коштів до області від інших суб'єктів. Зокрема, сюди включаються доходи бюджетів області, фінансові ресурси господарських структур, кошти централізованих і децентралізованих державних цільових фондів, кредитні ресурси комерційних банків, а також кошти, що залучаються на умовах позики. Другий розділ балансу відображає витрати, що здійснюються різними суб'єктами фінансової діяльності: місцевими бюджетами, Державним бюджетом, суб'єктами підприємництва, державними цільовими фондами та ін.
Структура балансу фінансових ресурсів і витрат регіону включає такі розділи:
1. Доходи
1.1. Прибуток.
1.2. Податки, збори, обов'язкові відрахування юридичних і фізичних осіб до Державного бюджету і державних цільових фондів.
1.3. Амортизаційні відрахування.
1.4. Довгострокові вклади населення.
1.5. Іноземні кредити та надходження.
1.6. Надходження коштів з Державного бюджету.
1.7. Інші доходи.
2. Витрати
2.1. Витрати на розвиток економіки (капітальні вкладення за рахунок всіх джерел фінансування).
2.2. Державні дотації та виплати різниці в цінах.
2.3. Витрати на соціальні гарантії населенню.
2.4. Витрати на соціально-культурні заходи.
2.5. Пенсії та надання допомоги.
2.6. Витрати на управління.
2.7. Витрати за рахунок державних цільових фондів.
2.8. Витрати господарських структур на соціальні заходи.
2.9. Інші витрати господарських структур.
2.10. Інші витрати бюджету.
2.11. Передача коштів до Державного бюджету. Баланс.
До витрат на розвиток економіки відносяться капітальні вкладення, що здійснюються за рахунок всіх джерел фінансування. Такі витрати, зокрема, включають капітальні вкладення суб'єктів господарювання, видатки розвитку бюджету області, Державного бюджету, державних цільових фондів; капітальні вкладення господарських структур, довгострокові витрати, що здійснюються за рахунок банківських кредитів. Державні дотації та виплати різниці в цінах - це асигнування з місцевого бюджету на виплату різниці в цінах на газ, тверде паливо (при реалізації їх населенню), житлово-експлуатаційним організаціям та комунальному господарству, суспільному транспорту, шкільним їдальням, медичним установам та ін.
Витрати на соціальні гарантії населенню включають фінансування (з місцевого бюджету) виплат допомоги на дітей віком до 16 років; громадянам з мінімальними доходами, житлових субсидій (з оплати електроенергії, газу, твердого палива та житлово-комунальних послуг), переселенцям, одиноким матерям, інвалідам, ветеранам та ін. Виділення коштів з місцевого бюджету на утримання дитячих дошкільних заходів, шкіл, витрати на розвиток культури, підготовку та перепідготовку кадрів, охорону здоров'я, фізкультуру та ін. - це витрати на соціально-культурні заходи.
Пенсії та допомоги включають витрати, що фінансуються з Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування, а також з місцевих бюджетів. Допомога виплачується пенсіонерам, тимчасово непрацездатним та іншим категоріям населення. До витрат господарських структур на соціальні заходи відносяться витрати на матеріальне заохочення, поліпшення житлових умов працівників, на організацію відпочинку і лікування. Такі витрати фінансуються за рахунок прибутку підприємств і установ. Інші витрати господарських структур - це витрати на створення резервних фондів, на благодійні заходи та ін. До інших витрат бюджету відноситься фінансування цивільної оборони, створення резервних фондів, охорону навколишнього середовища, передача коштів до бюджетів нижчих рівнів та ін.
Таким чином, показники балансу фінансових ресурсів і витрат області охоплюють всі фінансові ресурси, які формуються, розподіляються, перерозподіляються і використовуються на території регіону протягом визначеного періоду. Загальна сума надходжень повинна дорівнювати загальній сумі витрат. При цьому, частина доходів, одержаних в регіоні перераховується за його межі: податки і відрахування до Державного бюджету, до державних цільових фондів та ін. З другого боку, певна сума надходжень забезпечується перерахуванням з джерел за межами області: з Державного бюджету, кредитних ресурсів з інших регіонів і надходжень від іноземних держав та ін.
Баланс фінансових ресурсів і витрат області є основою для розроблення програм соціально-економічного розвитку регіону, підготовки та прийняття місцевих бюджетів, цільових програм та інших заходів регіонального значення. Сам по собі баланс виступає як фінансовий план. Разом з тим, він не є безпосереднім обов'язковим завданням місцевим органам влади. Але оскільки на його основі формуються більш імперативні фінансові плани, баланс відіграє важливу роль в проведені фінансової політики в регіоні.
В. Столяров стверджує, що поки ми не навчимося робити баланси фінансових ресурсів, починаючи з регіону і закінчуючи державою, ніякої узгодженості регіональних і загальнодержавних відтворювальних процесів не буде. Науковець приходить до висновку, що в умовах ринкової економіки повинні діяти механізми державного фінансового контролю та управління, які можуть самостійно функціонувати під контролем органів місцевого самоврядування на рівні регіону з врахуванням загальнодержавної фінансової політики.
З метою забезпечення реалізації економічних і соціальних програм розвитку, встановлення оптимальних напрямів їх розподілу та використання в Україні розробляється баланс фінансових ресурсів. Його розроблення здійснюється Міністерством економіки України, Міністерством фінансів та Держкомстатом України на виконання постанови Кабінету Міністрів України №471 від 28.06 95 та відповідно до вимог Методологічних вказівок щодо його складання, затверджених спільним наказом зазначених відомств ВІД 18 квітня 1996 р. №49/76/117.
У нормативних документах баланс фінансових ресурсів визначається як комплексний прогнозний розрахунок, у якому відображається обсяг створюваних фінансових ресурсів та їх використання в усіх секторах економіки держави. Він є базою для прийняття управлінських рішень з питань ефективності використання усіх видів фінансових ресурсів, залучення додаткових інвестиційних джерел, служить інформаційною й аналітичною основою для розробки та обґрунтування фінансової політики держави.
Баланс фінансових ресурсів складається за встановленою формою і містить у собі такі основні розділи:
За доходами:
1. Ресурси бюджетів.
2. Довгострокові кредитні ресурси на розвиток народного господарства.
3. Ресурси підприємств і організацій.
4. Ресурси позабюджетних фондів, які не спрямовуються до державного бюджету.
5. Кошти іноземних інвесторів на розвиток народного господарства
6. Інші джерела, які спрямовуються на покриття дефіциту бюджету (кредити Національного банку, випуск цінних паперів, фінансова допомога міжнародних фінансових організацій тощо).
За видатками:
1. Видатки бюджетів.
2. Видатки на реалізацію національних програм розвитку народного господарства за рахунок довгострокових кредитів.
3. Видатки підприємств і організацій за рахунок власних ресурсів.
4. Видатки позабюджетних фондів (без бюджетних коштів). Показники балансу розраховуються у тісному взаємозв'язку з показниками валового внутрішнього продукту, національного доходу, фонду оплати праці, прогнозних індексів зміни цін, фондів нагромадження та споживання. В окремих випадках показники балансу визначаються на підставі експертних оцінок.
При складанні балансів фінансових ресурсів як складових частин програм соціально-економічного розвитку регіонів, Міністерством економіки України рекомендована форма балансу (табл. 3.1.), яка водночас визначає склад ресурсів.
Повне уявлення про фінансові ресурси, що акумулюються на території, дає аналіз зведеного фінансового балансу регіону. Такий баланс містить інформацію про надходження, формування, перерозподіл і використання в регіоні всіх фінансових ресурсів як з централізованих, так і з децентралізованих джерел, а також перерахування їх за межі регіону.
Фінансовий баланс дає необхідну інформацію про фінансовий потенціал регіону. Така інформація потрібна для розроблення заходів щодо підвищення ефективності використання фінансів.
Таблиця 3.1.Баланс фінансових ресурсів регіону (приклад) (млн. грн.)
Інформаційною базою для складання зведеного фінансового балансу є дані територіальних фінансових, кредитних, статистичних органів, функціональних підрозділів місцевих органів управління, економічні нормативи і ліміти по головних показниках розвитку регіону, показники прогнозів соціально-економічного розвитку регіону, дані місцевого бюджету, балансів доходів і витрат усіх підприємств і організацій, розміщених на території, баланс грошових доходів і витрат населення.
3.3. Балансові рівняння діяльності суб'єктів регіонального фондового ринку
4. Фінансова основа місцевого самоврядування
4.1. Доходи органів місцевого самоврядування
4.2. Бюджетна політика та її інструменти
5. Фінансова безпека регіону
5.1. Оцінювання результативності управління фінансовими ресурсами
5.2. Поняття фінансової безпеки
5.3. Принципи регіональної політики забезпечення фінансової безпеки
5.4. Методи оцінювання та моніторингу фінансової безпеки регіону