В законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначається, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, позабюджетні цільові (в тому числі валютні та інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управління районних і обласних рад [27, с. 16]. Мають бути використаними можливості органів місцевого самоврядування, надані їм законом [1, ст.70, п.1] щодо прав випуску місцевих позик, лотерей та цінних паперів, отримувати позички з інших бюджетів на покриття тимчасових касових розривів за їх погашенням до кінця бюджетного року, а також отримувати кредити в банківських установах.
Аналіз показує, що процес залучення інвестицій на фондовому ринку, який знаходиться в технічній і організаційній готовності до використання, у даний час є практично не керованим. Причина цього - у відсутності механізму управління процесом залучення інвестицій керівниками, власниками підприємств, що потребують інвестицій, та місцевими органами державного управління і самоврядування.
Інструментальним засобом для цього може бути механізм розроблений з застосуванням економіко-математичних моделей сучасної економіки. Принципові положення його моделей полягають у наступному.
Модель управління фондовим ринком може будуватись виходячи з того, що місцеві органи державної виконавчої влади і самоврядування виконують одну з основних функцій на ринку: контроль за потоком інвестиційних ресурсів в цілому по регіону, окремих галузях, підприємствах, розроблення і вжиття відповідних і коригуючих заходів. Критеріями для оцінки достатності інвестиційних ресурсів в умовах простого відтворення процесу виробництва може бути сума амортизації основних засобів за відповідний період. Для умов розширеного процесу виробництва враховується необхідність нарощування оборотних і основних засобів. Критерії достатності інвестиційних ресурсів у даному випадку можуть розраховуватись на підставі забалансових по ресурсах індикативних планів щодо темпів нарощування обсягів виробництва, умовних показників капіталомісткості виробництва і поетапної віддачі інвестованих ресурсів.
В даній моделі можуть бути представлені різні суб'єкти регіонального фондового ринку, у тому числі:
1. Споживачі інвестицій: підприємства, організації, органи місцевої державної влади і самоврядування, підприємці - фізичні особи без створення юридичної особи.
2. Постачальники (джерела) інвестицій: зовнішні (зарубіжні та з інших регіонів України) та внутрішні (банки, інноваційні та інші фонди, власні кошти підприємств, місцеві бюджети, домогосподарства, благодійні та релігійні організації, об'єднання громадян), що мають тимчасово вільні кошти. При складанні балансів ресурсів, залучених або вкладених на регіональному фондовому ринку його учасниками, можуть бути використані відповідні частини балансових рівнянь економіко-математичної моделі сучасної економіки, складовою частиною якої є фондовий ринок.
Так, по виробничому підприємству, як суб'єкту ринку, необхідно враховувати надходження коштів на поповнення і збільшення оборотних засобів рt, Vt, інвестицій в основні фонди рt It. У цінні папери підприємств різних галузей виробництва здійснюються інвестиції: вітчизняні, внутрішні, регіональні Fr Lrt та з-за меж регіону Fd Ldt іноземні інвестиції Fp Lft. Одночасно підприємства повинні виплачувати дивіденди за раніше залученими інвестиціями, включаючи їх в ціну продукції. В бюджет спрямовуються дивіденди за попередні інвестиції dr та dD t-k нерезидентам також нараховуються дивіденди величиною dft-k, з яких n12t daft-k n4tuft-k спрямовуються до бюджету, а суму (n12t - n4t) da ft-k отримують нерезиденти. Регіональне виробництво в свою чергу, інвестує кошти за кордон Into та за межі регіону It, отримує дивіденди за попередньо вкладені інвестиції de nt-k та do t-k . Зміну в часі фінансових ресурсів підприємств N ot, пов'язаних з фондовим ринком, можна описати таким рівнянням:
У бюджетній сфері основним джерелом надходжень можуть бути надходження коштів від продажу облігацій позик величиною Zl, на період q. З бюджету сплачуються відсотки за попередні періоди величиною r use та погашається вартість облігацій, термін обертання яких вичерпався на суму Тzu-q.
Місцеві органи державного управління та самоврядування повинні використовувати можливості випуску своїх єврооблігацій або облігацій валютної позики величиною Z 2t на період q , враховувати необхідність оплати відсотків по ним за попередні періоди величиною r az z 2μ та погашення вартості таких облігацій, термін обертання яких вичерпався на суму Т zu-g2. Акціонерні товариства госпрозрахункових підприємств комунальної власності можуть отримати кошти Наt, за рахунок санкціонованого у встановленому порядку продажу своїх акцій на фондовому ринку і враховувати необхідність виплати дивідендів на суму r aj ah .
Практично всі дослідники сходяться на думці, що головним джерелом капіталу на фондовому ринку повинні бути грошові заощадження домогосподарств Dot за рахунок своєї масовості. Хоча при цьому завважується, що готовність населення до інвестування в українські цінні папери з різних причин ще низька. За рахунок своїх доходів населення може купувати державні, місцеві, корпоративні цінні папери D°t. Домогосподарства отримують також відсотки з державних цінних паперів r ah D ot, і за вирахуванням податку на дохід за облігаціями nab run D°t, дивіденди по акціях readapt.
Для ефективного функціонування домогосподарства на фондовому ринку зрівноваженим буде таке балансове рівняння:
Аналогічно визначаються балансові рівняння по інших учасниках регіонального фондового ринку.
Однією з найважливіших причин низької віддачі регіонального фондового ринку є відсутність інформації про місцевих емітентів та фактори інвестиційної привабливості їх цінних паперів. Обов'язковою підсистемою економіко-математичної моделі управління регіональним фондовим ринком повинна бути підсистема оцінки рейтингу, рівня інвестиційної привабливості акцій, облігацій.
Критеріями такої оцінки можуть бути, наприклад:
- капіталізована вартість акцій;
- співвідношення ринкової і балансової вартості акцій;
- прибуток на акцію;
- коефіцієнт ліквідності акцій;
- коефіцієнт "пропозиції - попиту".
Визначити регіональний рейтинг цінних паперів можливо з застосуванням бальної системи оцінки цих та інших показників.
Система з наведених та інших балансових співвідношень регіонального фондового ринку повинна враховувати найважливіші суб'єкти ринку. Доопрацьована повна система балансових співвідношень дасть можливість побудувати імпульсний процес на графі, що і буде служити динамічною моделлю регіонального фондового ринку. Введення в неї алгоритмів вивчення такої системи дозволить використовувати цю систему як імміграційну модель для відпрацювання ситуацій в управлінні регіональним фондовим ринком.
4.1. Доходи органів місцевого самоврядування
4.2. Бюджетна політика та її інструменти
5. Фінансова безпека регіону
5.1. Оцінювання результативності управління фінансовими ресурсами
5.2. Поняття фінансової безпеки
5.3. Принципи регіональної політики забезпечення фінансової безпеки
5.4. Методи оцінювання та моніторингу фінансової безпеки регіону
6. Організаційно-правові засади забезпечення фінансового розвитку регіону
6.1. Заходи регіональної політики фінансового розвитку