Фінанси: курс для фінансистів - Оспіщева В.І. - 14.6. Кредитний ринок і ринок цінних паперів як основні складові фінансового ринку

За інституціональною ознакою та організацією торгівлі фінансовими ресурсами фінансовий ринок поділяється на кредитний і ринок цінних паперів.

Кредитний ринок охоплює ту частину фінансового ринку, яка функціонує на основі укладення кредитних угод; він має договірний характер.

Такий ринок є основною складовою фінансового ринку. По-перше, він забезпечує найшвидший доступ до фінансових ресурсів. По-друге, переваги кредитного ринку випливають із функціонального потенціалу основних суб'єктів цього ринку — комерційних банків, що не тільки опосередковують рух фінансових ресурсів, а й певною мірою продукують їх. Кредитний ринок дає змогу здійснити нагромадження, розподіл, перерозподіл та рух позикового капіталу між сферами економіки, суб'єктами фінансового ринку.

Позиковий капітал — це кошти, віддані в позику за визначений відсоток на засадах зворотності, строковості, забезпеченості, платності та добровільності. Формою руху позикового капіталу є кредит.

Кредит — суспільні економічні відносини, що виникають між економічними суб'єктами у зв'язку з передачею один одному в тимчасове користування вільних коштів (вартості) на засадах зворотності, платності та добровільності.

Об'єктом кредиту є та вартість, яка передається в позику одним суб'єктом іншому. Позичена вартість може бути в грошовій формі, у формі товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Форми та види кредиту класифікуються за різними критеріями (рис. 14.6).

Рис. 14.6. Класифікація форм і видів кредиту

Ринок цінних паперів — особлива форма торгівлі фінансовими ресурсами, що опосередковується випуском та обігом цінних паперів. Він є найактивнішою частиною сучасного фінансового ринку і дає змогу реалізовувати різноманітні інтереси емітентів, інвесторів та посередників. До основних функцій ринку цінних паперів належать: облікова, функція контролю, збалансування попиту і пропозиції, стимулювальна, перероз-подільна, регулювальна.

Механізм функціонування ринку цінних паперів залежить від складових цього ринку, тобто його структури (рис. 14.7).

Первинний ринок — ринок перших і повторних випусків (емісій) цінних паперів, на якому відбувається їх первинне розміщення (андерайтинг). Первинне розміщення здійснюється шляхом безпосереднього звернення емітента до покупця, або передачі всієї емісії чи її частки посередникові (інституційному інвестору), який бере на себе функції поширення цінних паперів.

На вторинному ринку відбувається обіг раніше емітованих на первинному ринку цінних паперів, тобто їх перерозподіл. Цей ринок характеризується операціями перепродажу раніше випущених цінних паперів.

Рис. 14.7. Структура ринку цінних паперів за основними ознаками

Без розвиненого вторинного фондового ринку, який забезпечує постійну ліквідність і розподіл фінансових ризиків, не може ефективно існувати первинний ринок цінних паперів. Однією з основних функцій вторинного ринку є встановлення реальної ринкової ціни або курсу окремих цінних паперів, що відображає всю інформацію про фінансовий стан їх емітентів та умови емісії. З погляду організації або місця торгівлі цінними паперами він поділяється на біржовий і позабіржовий.

Біржовий ринок цінних паперів пов'язують із поняттям фондової біржі як особливо організованого вторинного ринку, що сприяє підвищенню мобільності капіталу і виявленню реальних ринкових цін активів.

Фондова біржа — особливий посередник на ринку цінних паперів, будучи центром торгівлі ними. Вона виконує посередницьку, індикативну та регулятивну функції. Сутність посередницької функції полягає в тому, що фондова біржа створює достатні й усебічні умови для торгівлі цінними паперами емітентам, інвесторам та фінансовим посередникам. Індикативна функція фондової біржі передбачає оцінювання вартості й привабливості цінних паперів. Саме на біржі здійснюється котирування цінних паперів за допомогою, якого інвестори отримують інформацію про вартісну та якісну оцінку цінних паперів і динаміку їх розвитку. Регулятивна функція фондової біржі виражається в організації торгівлі цінними паперами. З її допомогою встановлюються вимоги до емітентів, котрі виставляють свої цінні папери на біржові торги, правила укладання і виконання угод, механізм контролю за діяльністю суб'єктів біржової торгівлі.

На біржу можуть потрапити не всі емітовані цінні папери, а тільки гарантовані, що відповідають вимогам лістингу. Лістинг — це допуск цінних паперів до обігу і котирування на фондовій біржі на підставі їх економічної експертизи.

Позабіржовий ринок історично передує біржовому. Звідси походить термін "вуличний ринок" або "торгівля з прилавка", коли лондонські брокери укладали між собою угоди стосовно цінних паперів на вулиці або в кафе.

Позабіржовий ринок охоплює угоди з купівлі-продажу цінних паперів, що укладаються і здійснюються за межами біржі (в Україні — Позабіржова фондова торговельна система (ПФТС). Цей ринок характеризується високим рівнем фінансового ризику, низьким рівнем юридичної захищеності покупців, їх поточної інформованості та ін. Разом із тим, він забезпечує обіг ширшої номенклатури цінних паперів; задовольняє потребу окремих інвесторів у фінансових інструментах з високим рівнем ризику і, відповідно, приносить вищий дохід; більшою мірою забезпечує таємницю здійснення окремих угод. У режимі позабіржового фондового ринку здійснюється більша частина операцій з цінними паперами. Наприклад, в Україні це співвідношення становить майже 90 % до 10 на користь ПФТС.

Об'єктом ринку цінних паперів є специфічні фінансові інструменти — цінні папери різних видів. У Законі України "Про цінні папери та фондовий ринок", прийнятому Верховною Радою України 23 лютого 2006 p., подано визначення поняття цінні папери, їх класифікацію, зазначено, як регулюються відносини, що виникають під час розміщення й обігу цінних паперів.

Цінні папери документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Згідно із Законом України "Про цінні папери та фондовий ринок" від 23 лютого 2006 р. в Україні у цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів які відображені на рис. 14.8.

Для цінних паперів характерні такі властивості як ринко-вість, ліквідність, дохідність, спекулятивність, ризикованість і стандартність.

Ринковість — здатність цінних паперів купуватися та продаватися на ринку, бути самостійним платіжним засобом, а також об'єктом інших цивільних відносин (позики, спадщини, дарування, гарантії тощо).

Дохідність — властивість цінних паперів бути засобом збереження і нагромадження багатства. Цінні папери мають вартість:

— номінальну, що встановлюється емітентом довільно за емісії;

— балансову, яка є бухгалтерським відображенням забезпеченості цінних паперів капіталом емітента;

— ринкову — вартість цінних паперів на фондовому ринку;

— розрахункову, що визначається за допомогою фінансових розрахунків.

Ризикованість — властивість цінних паперів завдати власникам грошових втрат зменшення дохідності під впливом різних факторів.

Ліквідність — здатність цінних паперів швидко перетворюватися на гроші без великих втрат для власника.

Рис. 14.8. Класифікація цінних паперів, що перебувають в обігу в Україні

Спекулятивність — можливість цінних паперів бути об'єктом спекуляцій.

Стандартність — 1) відповідність зовнішнього оформлення цінних паперів до єдиних законодавчо визначених вимог (вони можуть існувати як у документарній, так і бездокументарній формах як записи на рахунках); 2) однакові правові наслідки для суб'єктів ринку щодо операцій з цінними паперами окремих груп і видів.

ПРАКТИКУМ

План семінарського заняття

1. Сутність і функції фінансового ринку.

2. Суб'єкти й інструменти фінансового ринку.

3. Структура фінансового ринку. Характеристика ринку грошей та ринку капіталів.

4. Кредитний ринок і ринок цінних паперів, їх структура, суб'єкти й інструменти.

5. Види цінних паперів, їх класифікація та характеристика.

Теми рефератів

1. Фінансові інструменти фінансового ринку, їх економічна та правова природа.

2. Міжнародні стандарти розвитку фінансового ринку.

Контрольні запитання та завдання

1. Дайте визначення терміна "фінансовий ринок". Яку роль він відіграє?

2. Які функції виконує фінансовий ринок?

3. Охарактеризуйте структуру фінансового ринку.

4. З'ясуйте хто є суб'єктами й об'єктами фінансового ринку. Дайте їх класифікацію.

5. У чому полягає сутність поняття "ринок грошей"?

6. Що належить до ринку капіталів?

7. У чому полягає значення фінансових посередників на фінансовому ринку? Класифікуйте їх.

8. Визначте, яку роль відіграє держава та державне регулювання на фінансовому ринку.

9. Охарактеризуйте та дайте класифікацію основних інструментів фінансового ринку.

10. Яке основне значення емітентів та інвесторів на фінансовому ринку?

11. Як функціонує кредитний ринок?

12. Як функціонує ринок цінних паперів?

13. У чому полягає структуризація фінансового ринку? За якими критеріями це відбувається?

14. Які інститути входять до складу інфраструктури фінансового ринку? Охарактеризуйте їх діяльність.

15. Які цінні папери обертаються на фондовому ринку? Дайте їх класифікацію та характеристику.

Тести

1. У чому полягає сутність поняття фінансовий ринок:

1) специфічній сфері грошових відносин, яка функціонує за умов наявності в економіці реальних власників;

2) ринку, що складається з ринку цінних паперів та ринку позикових капіталів;

3) сукупності економічних відносин у сфері трансформації тимчасово вільних коштів у позиковий капітал через фінансово-кредитні інститути та ринок цінних паперів на основі попиту й пропозиції?

2. Фінансовий ринок — це механізмі

1) утворення капіталу;

2) використання капіталу;

3) перерозподілу капіталу;

4) акумуляції капіталу.

3. Як поділяється фінансовий ринок за інституційною ознакою:

1) ринок грошей і ринок капіталів;

2) фінансово-кредитні інститути та ринок цінних паперів;

3) обліковий та міжбанківський ринки;

4) ринок позикових зобов'язань і валютний ринок;

5) ринок банківських кредитів та депозитів?

4. Фінансовий ринок за часовою ознакою поділяється на:

1) ринок грошей і ринок капіталів;

2) обліковий та міжбанківський ринки;

3) кредитний і фондовий ринки;

4) ринок позикових зобов'язань та валютний ринок.

5. Що належить до ринку капіталів:

1) фондовий та валютний ринки;

2) ринок грошей і довгострокових банківських кредитів та депозитів;

3) обліковий, міжбанківський і валютний ринки;

4) ринок цінних паперів, середньо- та довгострокових банківських кредитів?

6. Грошовий ринок включає:

1) фондовий і валютний ринок;

2) ринок капіталів, довгострокових банківських кредитів та депозитів;

3) обліковий, міжбанківський і валютний ринки;

4) ринок грошових сурогатів та середньострокових фінансових інструментів.

7. Що входить до складу ринку цінних паперів:

1) ринок грошей та ринок капіталів;

2) первинний і вторинний ринки цінних паперів;

3) біржовий та "вуличний" ринки;

4) обліковий, міжбанківський та валютний ринки?

8. Хто є суб'єктами фінансового ринку, які вкладають грошові кошти в цінні папери виключно в цілях отримання доходу:

1) фінансові посередники;

2) емітенти;

3) індивідуальні інвестори;

4) портфельні інвестори; б) стратегічні інвестори;

6) інституціональні інвестори?

9. Кредитори та позичальники — це суб'єкти ринку:

1) страхового;

2) позикових капіталів;

3) цінних паперів;

4) нерухомості.

10. Об'єктами фінансового ринку є:

1) фінансово-кредитні інститути;

2) інститути інфраструктури фінансового ринку;

3) держава, суб'єкти господарювання та домашні господарства;

4) інструменти фінансового ринку;

5) продавці та покупці фінансових активів.

11. Емітенти — це:

1) суб'єкти, що залучають фінансові ресурси;

2) суб'єкти, які вкладають грошові кошти у фінансові інструменти;

3) суб'єкти, які перерозподіляють фінансові ресурси;

4) суб'єкти, що реалізують різні види страхових послуг.

12. Суб'єкти фінансового ринку, що купують контрольний пакет акцій для здійснення управління підприємством — це:

1) фінансові посередники;

2) емітенти;

3) індивідуальні інвестори;

4) портфельні інвестори;

5) стратегічні інвестори;

6) інституціональні інвестори.

13. До боргових фінансових інструментів належать:

1) акції, облігації" чеки, векселі, депозитні сертифікати;

2) акції, інвестиційні сертифікати, опціони, свопи, облігації;

3) державні та корпоративні облігації, казначейські й комерційні векселі, чеки;

4) первинні фінансові інструменти та деривативи.

14. На які види поділяються фінансові інструменти за характером фінансових зобов'язань:

1) інструменти грошового ринку, інструменти валютного ринку, інструменти страхового ринку, інструменти ринку цінних паперів, інструменти ринку золота та нерухомості;

2) коротко- та довгострокові фінансові інструменти;

3) боргові та дольові;

4) первинні та вторинні;

5) з фіксованим і невизначеним доходами?

15. З якою метою в основному використовуються деривативи:

1) отримання дивідендів;

2) одержання відсотків;

3) засвідчення права власності на депозит у банку;

4) хеджування цінового ризику;

6) обслуговування операцій на ринку позикових капіталів?

16. Фінансові інститути на фінансовому ринку — це:

1) емітенти;

2) інвестори;

3) посередники;

4) споживачі;

5) зберігачі.

17. Обліковий та міжбанківський ринки — це частини:

1) ринку грошей;

2) ринку капіталів;

3) валютного ринку;

4) фондового ринку.

18. До дольових фінансових інструментів належать:

1) акції, облігації, чеки, векселі, депозитні сертифікати;

2) акції, інвестиційні сертифікати, опціони, свопи, облігації;

3) державні та корпоративні облігації, казначейські та комерційні векселі, чеки;

4) первинні фінансові інструменти та деривативи; б) акції, паї, інвестиційні сертифікати.

19. Частиною якого ринку є ринок цінних паперів:

1) грошей;

2) капіталів;

3) валютного;

4) банківських кредитів?

20. Спеціалізовані небанківські установи — це:

1) НБУ, спеціалізовані комерційні банки, пенсійні фонди;

2) інвестиційні, ощадні, іпотечні банки, кредитні спілки;

3) страхові компанії, пенсійні фонди, кредитні спілки, іпотечні й ощадні банки;

4) кредитні спілки, фінансові фонди, інвестиційні та страхові компанії, пенсійні фонди.

21. Валютний ринок — це частина:

1) ринку грошей;

2) ринку капіталів;

3) ринку банківських кредитів;

4) фондового ринку;

5) облікового та міжбанківського ринків.

22. Що належить до вторинних фінансових інструментів:

1) акції, облігації, чеки, векселі, депозитні сертифікати;

2) акції, інвестиційні сертифікати, опціони, свопи, облігації;

3) державні та корпоративні облігації, казначейські та комерційні векселі, чеки, деривативи;

4) ф'ючерсні та форвардні угоди, опціони, свопи, варанти;

5) акції, паї, інвестиційні сертифікати, ф'ючерсні та форвардні угоди?

23. Яка з організаційних структур є головною на фінансовому ринку:

1) лізингові компанії;

2) пенсійні фонди;

3) страхові компанії;

4) фондові біржі?

24. У чому полягає сутність поняття "вторинний ринок цінних паперів":

1) продажу і купівлі цінних паперів, які щойно випущені;

2) купівлі і продажу раніше випущених цінних паперів;

3) мобілізації цінних паперів;

4) варіанти відповіді 1), 2) і 3) неправильні.

25. Емітентом називається юридична особа, яка:

1) купує цінні папери;

2) випускає цінні папери;

3) продає цінні папери;

4) немає правильної відповіді.

26. Зі скількох рівнів складається банківська система відповідно до чинного законодавства України:

1) одного;

2) двох;

3) трьох;

4) чотирьох?

27. Який із цінних паперів не є борговим зобов'язанням:

1) облігація;

2) казначейське зобов'язання держави;

3) акція;

4) вексель?

28. Які акції гарантують виплату дивідендів у попередньо зазначеному розмірі, незалежно від суми отриманого прибутку:

1) іменні;

2) прості;

3) привілейовані;

4) на пред'явника?

29. Кого вважають співвласником компанії:

1) власників простих акцій;

2) власників привілейованих акцій;

3) власників облігацій?

30. Основною установою, що регулює функціонування ринку цінних паперів, є:

1) Міністерство фінансів України;

2) Національний банк України;

3) Фонд державного майна;

4) Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку.

Завдання

1. До кожного терміна доберіть єдиний правильний варіант визначення.

Терміни

1. Первинний ринок цінних паперів.

2. Вторинний ринок цінних паперів.

3. Інвестиційний фонд.

4. Акція.

5. Дивіденд.

6. Портфель цінних паперів.

7. Котирування.

8. Опціон.

9. Фондова біржа. 10. Біржовий індекс.

Визначення

а) Організаційна форма ринку, на якому здійснюється торгівля цінними паперами;

б) середній показник біржової активності, що узагальнює динаміку цін на цінні папери і свідчить про зміни в рівні цін за визначений період;

в) ринок, де виконуються операції з випущеними в обіг цінними паперами;

г) ринок, на якому корпорації залучають капітал шляхом розміщення цінних паперів;

д) юридична особа, заснована у формі закритого акціонерного товариства з урахуванням вимог "Положення про інвестиційні фонди й інвестиційні компанії";

є) цінні папери, згруповані для обліку за їх типом і призначенням;

ж) право купівлі або продажу цінних паперів за фіксованою ціною протягом встановленого терміну;

з) частина прибутку акціонерного товариства, що розподіляється щороку між акціонерами після сплати податків, відрахувань на розширення виробництва, поповнення резервного фонду та інших невідкладних відрахувань;

і) визначення ринкового курсу цінного папера; к) цінний папір, що засвідчує участь у статутному капіталі акціонерного товариства.

2. Знайдіть хибні твердження серед запропонованих.

1. Спрямування коштів безпосередньо від власників заощаджень до позичальників здійснюється за допомогою операцій з цінними паперами.

2. Грошові ринки обслуговують процес розширеного відтворення.

3. Ринки капіталів мають обслуговувати сфери обігу.

4. Одна з відмінностей між грошовими ринками та ринками капіталів полягає в видах фінансових інструментів, що використовуються з метою проведення покладених на них операцій.

5. Первинне розміщення цінних паперів здійснюється переважно через фондову біржу.

6. Привілейована акція не дає права голосу, її власник не бере участі в керуванні компанією.

7. Акціонерне товариство може випускати акції для покриття збитків, пов'язаних із його господарською діяльністю.

8. Фондова біржа сприяє придбанню на визначених умовах і на певний термін вільних коштів.

9. Емітент має право в односторонньому порядку, без згоди інвестора відкликати цінний папір.

10. Облігації на пред'явника дають їх власнику право на участь у керуванні підприємством.

Задачі

1. Визначте номінальну ціну акцій, випущених акціонерним товариством "Промінь", якщо статутний капітал становить 200 млн грн, а кількість випущених акцій — 1 млн одиниць.

2. Акцію номіналом 1500 грн придбали за курсом 150, і за нею виплачують дивіденд ЗО % річних. Розрахуйте поточну прибутковість інвестованих коштів.

3. Обчисліть курс акції, реалізованої за ціною 1250 грн із номінальною вартістю 750 грн.

4. Акціонерним товариством зареєстровано 10 тис. звичайних акцій, з яких 9 тис. продали акціонерам. Через декілька місяців товариство викупило в інвесторів 1500 акцій. Після закінчення звітного періоду на зборах акціонерів прийняли рішення про розподіл як дивідендів 1700 тис. грн прибутку. Визначте дивіденд на одну акцію.

5. Статутний капітал акціонерного товариства "Вимпел" у розмірі 20 млн грн розподілений на 900 звичайних і 100 привілейованих акцій. Фіксована ставка дивіденду за привілейованими акціями становить 20 %, обсяг прибутку до розподілу між акціонерами дорівнює 1,5 млн грн. Розрахуйте суму дивідендів, яку одержали власники звичайних і привілейованих акцій.

6. Курсова ціна акції, розміщеної за номіналом 12 тис. грн у перший рік після емісії становила 24 тис. грн. Обчисліть додаткову прибутковість цінного папера.

7. Акцію придбали за номіналом, що дорівнює 1000 грн при 40 % річних, курсова ціна через рік після емісії становила 3000 грн. Визначте сукупну прибутковість цінного папера.

8. Прибуток акціонерного товариства, який направляється на виплату дивідендів, становить 7200 тис. грн. Загальна сума акцій — 6200 тис. грн, у тому числі привілейованих акцій — 1400 з фіксованим розміром дивіденду 25 % до їх номінальної вартості. Розрахуйте розмір дивіденду за звичайними акціями.

9. Номінальна ціна привілейованої акції — 350 грн, що дає щорічно дивіденд 20 %, а рівень позикового відсотка дорівнює 18 %. Визначте середній курс акції.

10. Інвестор придбав за номіналом нову 10-відсоткову облігацію вартістю 5500 грн за рівня позикового відсотка 10 %. На момент перепродажу облігації рівень позикового відсотка збільшився до 13 %. Обчисліть курс облігації на момент перепродажу за умови, що до її погашення залишилося два роки. Розрахуйте загальний дохід другого покупця, коли настане термін погашення облігації.

11. Інвестор придбав за номіналом нову 5-відсоткову облігацію вартістю 1000 грн за рівня позикового відсотка 5 %. На момент перепродажу облігації рівень позикового відсотка піднявся до 10 %. Визначте курс облігації на момент перепродажу за умови, що до її погашення залишилося три роки. Вирахуйте загальний дохід другого покупця, коли буде термін погашення облігації.

12. Інвестор придбав за номіналом нову 10-відсоткову облігацію вартістю 5000 грн за рівня позикового відсотка 10 %. На період перепродажу облігації рівень цього відсотка зменшення до 7 %. Обчисліть курс облігації на момент перепродажу за умови, що до її погашення залишилося два роки. Визначте загальний дохід другого покупця, коли настане термін погашення облігації.

13. Вклад у 35 тис. грн покладений на депозитний рахунок у банку на чотири роки під 25% річних (за умови нарахування складних відсотків). Банк нараховує відсотки щоквартально. Визначте: 1) майбутню вартість вкладу; 2) річну ефективну ставку складних відсотків; 3) вартість вкладу в кінці кожного року.

14. Вклад у 85 тис. грн покладений на депозитний рахунок у банку на два роки під 20 % річних (за умови нарахування складних відсотків). Банк нараховує відсотки щомісячно. Розрахуйте: 1) майбутню вартість вкладу; 2) річну ефективну ставку складних відсотків; 3) вартість вкладу в кінці кожного року.

15. Вклад у 150 тис. грн покладений на депозитний рахунок у банку на п'ять років під 22% річних (за умови нарахування складних відсотків). Банк нараховує відсотки один раз на півроку.

Обчисліть: 1) майбутню вартість вкладу; 2) річну ефективну ставку складних відсотків; 3) вартість вкладу наприкінці кожного року.