Фінансова система України - Карлін M.I. - 3.6. Фінансування соціального захисту населення

Соціальний захист населення — це складова соціальних гарантій населенню, які повинні забезпечуватися державою відповідно до засад соціальної політики. Серед них: гарантування кожному працівнику мінімального рівня заробітної плати та її індексації; вирівнювання рівнів життя малозабезпечених верств населення; захист купівельної спроможності малозабезпечених громадян тощо.

За рахунок бюджетних коштів, які виділяються на соціальний захист і соціальне забезпечення, також фінансується ціла низка установ, зокрема: будинки-інтернати для старих та інвалідів, притулки для неповнолітніх, центри соціальних служб для молоді, територіальні центри і відділення соціальної допомоги та інші. Ці заклади фінансуються в межах сум, затверджених у кошторисах. Витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу (код 1111) визначаються за штатними розписами, типовими штатами та ставками заробітної плати згідно з тарифікаційними списками. Витрати на медикаменти та перев'язувальні матеріали (код 1132), продукти харчування (код 1133) тощо визначаються в багатьох соціальних закладах так само, як і в закладах охорони здоров'я (наприклад, у будинках-інтернатах для старих та інвалідів, у дитячих закладах-інтернатах для малолітніх інвалідів тощо).

3.7. Фінансове забезпечення розвитку фізкультури, спорту, рекреації та туризму

Переважна більшість закладів і установ фізкультури, спорту, рекреації та туризму сьогодні фінансують свою діяльність самостійно, за рахунок надання відповідних платних послуг, коштів спонсорів та меценатів. Тільки невелика частка витрат названих організацій фінансується за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, державних цільових фондів.

Відповідно до бюджетної класифікації виділяють такі види видатків, які стосуються фізкультури та спорту: на утримання національних збірних команд України; підготовку та участь національних збірних команд в Олімпійських та Параол імпійсь-ких іграх; проведення навчально-тренувальних зборів і спортивних змагань, у тому числі з нетрадиційних видів спорту; навчально-тренувальну роботу спортивних шкіл; утримання апарату управління спортивних організацій тощо, а також видатки на державну підтримку громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості.

Під час розрахунків витрат на оплату праці (код 1111) до уваги насамперед беруться посадові оклади працівників бюджетних установ та організацій фізичної культури та спорту. Спортсменам-інструкторам штатних збірних команд у межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і витрат на утримання національних збірних команд, установлюються надбавки за професійну майстерність у розмірі до 50 % посадового окладу з урахуванням підвищень (за почесні, спортивні звання, науковий ступінь). Ця надбавка може скасовуватися або зменшуватися внаслідок погіршення якості роботи. Спортсмени — кандидати в олімпійську збірну команду України, які посіли 1-ше — б-те місця на Олімпійських іграх, чемпіонатах світу та Європи, можуть отримувати щомісячну премію в розмірі посадового окладу в межах фонду заробітної плати.

Тренерам-викладачам, які проводять заняття в критих плавальних басейнах, установлюється доплата до мінімальної заробітної плати, визначеної при тарифікації, за шкідливі умови праці в розмірі до 12 % ставки заробітної плати, з урахуванням підвищень за результатами атестації робочих місць за умовами праці відповідно до чинного законодавства.

Підчас проведення спортивних змагань та навчально-тренувальних зборів застосовуються певні норми витрат (на харчування, медикаменти, нагородження). Так, норми забезпечення медико-відновлювальними засобами (код 1132) у розрахунку на одну особу на добу на початку XXI ст. становили: для забезпечення спортсменів — учасників спортивних змагань міжна­родного рівня у видах спорту з великими фізичними наванта­женнями — до 5—6 грн., в інших видах спорту — до 3,5—4 грн. на добу.

Під час розрахунку витрат за кодом 1133 (харчування) норми харчування в розрахунку на одну особу на добу при прове­денні спортивних змагань обласного та державного рівня на по­чатку XXI ст. становили: для спортсменів — до 26 грн., а для тренерів, суддів та інших учасників—до 18 грн.; при проведенні навчального тренування зборів членів збірних команд України, пов'язаних із безпосередньою підготовкою до участі в чемпіонатах Світу та Європи: для спортсменів — до 42 грн., а для тренерів та інших учасників — до 30 грн..

Учасникам спортивних заходів за наявності підтверджувальних документів відшкодовуються витрати на проживання, ви­плату добових, проїзду (код 1140) та інші витрати згідно з чинним законодавством.

Переможці та призери змагань можуть нагороджуватися призами чи нагородами, причому придбання призів для нагороджен­ня здійснюється у безготівковому порядку та за готівку.

Видатки на навчально-тренувальну роботу спортивних шкіл визначаються, як і в інших школах, на основі середньорічної кількості учнів спортивних шкіл усіх типів і середнього розміру витрат на одного учня. Інші витрати визначаються так само, як і в інших бюджетних установах.

Запитання і завдання для самоперевірки

1. У чому полягають загальні основи фінансування соціальної сфери в України?

2. Який механізм фінансування охорони здоров'я в Україні? Що тут можна, на вашу думку, змінити?

3. Які особливості та проблеми фінансування освіти та науки в Україні ви можете назвати?

4. У чому полягають особливості та проблеми фінансування закладів культури і мистецтва?

5. Які особливості фінансування соціального захисту насе­лення в Україні ви можете назвати? Що тут, на вашу думку, можна змінити?

6. Що треба зробити, на вашу думку, для поліпшення фінансування закладів фізкультури, спорту, рекреації та туризму в Україні? Як ви ставитесь до пропозиції щодо передачі профспілкових санаторіїв у державну чи приватну власність?