Фінансова система України - Карлін M.I. - 7.2. Державний фонд загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття

Державний фонд загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття (далі — Фонд) створений для фінан­сування програм зайнятості населення, управління страхуванням на випадок тимчасової незайнятості, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів для надання соціальної допомоги. Основою системи соціального захисту на випадок безробіття є внески від підприємств до Державного фонду сприяння зайнятості населення.

Страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на контрактній основі, включаючи тих, хто працює неповний робочий день чи тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю.

Основні завдання Фонду:

- професійна орієнтація населення;

- навчання звільнених та безробітних;

- сприяння працевлаштуванню, надання безвідсоткової по­зики безробітним для здійснення підприємницької діяльності;

- створення центрів профорієнтації, навчально-матеріаль­ної бази для підготовки і навчання працівників;

- організація додаткових робочих місць;

- відшкодування витрат Пенсійному фонду, пов'язаних Із достроковим виходом на пенсію.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 2 березня 2001 р. Фонд із 2001 р. формувався за рахунок страхових внесків роботодавців, найманих працівників та осіб, які добровільно беруть участь у цьому виді страхування, надходжень від застосування штрафних санкцій тощо. Крім того, передбачено асигнування з Державного бюджету на соціальні виплати незастрахованим особам.

Розмір внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття був встановлений у 2005 р. у розмірі 1,6 % суми фактичних витрат на оплату праці найма­них працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами та підлягають обкладанню податком із доходів фізичних осіб; для найманих працівників — 0,5 % суми оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню прибутковим податком із громадян; для осіб, які беруть участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах, — 2,5 % із суми оподатковуваного доходу. З виплат, що не оподатковуються цим податком, збір не утри­мується.

Застраховані особи, які сплачують фіксований сільськогосподарський податок, єдиний податок з фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності або прибутковий податок за фіксованим розміром шляхом придбання патенту чи які придбали спеціальний торговий патент, подають робочим органам виконавчої дирекції Фонду довідку про сплату встановленого розміру податку, що видається органом державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку. В такому разі середній дохід зазначених осіб розраховують робочі органи ви­конавчої дирекції Фонду.

Страхові внески сплачуються роботодавцями один раз на місяць — того дня, коли вони одержують кошти на оплату праці в банківських установах.

Кошти Фонду використовуються для сприяння зайнятості на державному та місцевому рівнях. На державному рівні основними об'єктами фінансування є:

- створення та розвиток центрів підготовки і навчання ви­вільнених працівників;

- проведення наукових досліджень та розробок із проблем зайнятості населення;

- утримання інформаційних та обчислювальних центрів, підприємств служби зайнятості;

- здійснення міжнародної діяльності та співробітництва у галузі працевлаштування та ін.

На місцевому рівні фінансуються заходи:

- щодо професійної орієнтації, перепідготовки та переорі­єнтації вивільнених працівників та безробітних;

- забезпечення компенсаційних виплат безробітним, які перебувають на обліку в центрах зайнятості;

- виплати допомоги у зв'язку з безробіттям та надання матеріальної допомоги членам сім'ї безробітного, які перебувають на його утриманні, та ін.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове дер­жавне соціальне страхування на випадок безробіття" від 1 січня 2001 р. усі види виплат поділені на групи:

§ допомога у зв'язку з безробіттям: цей вид допомоги залежить від страхового стажу; її розмір залежить від прожитко­вого мінімуму, але мінімальний розмір виплати визначається Фондом і встановлений Верховною Радою в розмірі не нижче 11 % прожиткового мінімуму для працездатної особи, встанов­леного на відповідний період;

§ допомога у зв'язку з частковим безробіттям: виплачується після реєстрації громадянина у державній службі зайнятості, починаючи з восьмого дня після реєстрації; розмір допомоги становить 100 % середньої зарплати за останнім місцем роботи протягом 60 календарних днів, 75 % — протягом 90 днів і 50 % протягом 210 днів, але не більше середньої зарплати у галузі й не нижче від мінімальної зарплати, встановленої законодавством;

§ матеріальна допомога у зв'язку з безробіттям: надається в період підвищення кваліфікації, перепідготовки чи професійної переорієнтації, а також після закінчення строку виплати допомоги у зв'язку з безробіттям; виплати матеріальної допомоги у зв'язку з безробіттям припиняються у разі:

- працевлаштування безробітного;

- призову на військову службу;

- смерті безробітного тощо;

§ дотація роботодавцю на створення робочих місць: розмір дотації визначається на індивідуальних умовах Фондом відповідно до кількості створених робочих місць і працевлаш­тованих громадян.