Фінансова система України - Карлін M.I. - 12.4. Функції державної контрольно-ревізійної служби

Реалізація економічної стратегії держави потребує підвищен­ня контрольного потенціалу органів виконавчої влади, яким належить ключова роль у здійсненні державного фінансового контролю. У зв'язку з розгалуженістю виконавчої влади зрос­тає важливість тих її органів, на які покладаються обов'язки, що безпосередньо стосуються фінансового контролю.

Найважливішу роль серед них відіграють контролюючі орга­ни, створювані у складі Міністерства фінансів України.

Пріоритетне місце серед них належить Державній контрольно-ревізійній службі України, яка створена згідно із Законом Украї­ни від 26 січня 1993 р. "Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні". Головним завданням Державної контрольно-ревізійної служби (ДКРС) є здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в мі­ністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фон­дах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організа­ціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів, розроблення пропозицій щодо усунення вияв­лених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

У зв'язку з конституційним розмежуванням державної вла­ди та місцевого самоврядування повноваження Державної кон­трольно-ревізійної служби поширюються насамперед на суб'єк­ти господарювання, бюджетні установи, які перебувають у дер­жавній власності. Щодо органів місцевого самоврядування, то контрольні дії ДКРС торкаються їхньої фінансової діяльності лише тоді, коли це пов'язано з участю держави у формуванні доходів бюджетів органів місцевого самоврядування та їх фінан­совою підтримкою.

Державна контрольно-ревізійна служба — фактично єдина служба, яка проводить документальні ревізії і перевірки за до­рученням Президента України і його Секретаріату, Кабінету Міністрів, Генеральної прокуратури та інших правоохоронних органів, глав державних адміністрацій регіонів. Хоча тут вини­кають певні проблеми, оскільки участь у таких перевірках зай­має значну частку робочого часу працівників КРУ. У деяких регіонах України це забирає до 50 % їх робочого часу.

Зміна контролюючої системи під впливом сучасних соціаль­но-економічних трансформацій безпосередньо стосувалась об'єктів державного фінансового контролю в області їх суттєво­го ускладнення. Становлення ринкових відносин в Україні су­проводжується появою підприємств різних форм власності, зміною джерел фінансових ресурсів, їх складу та структури, принципів їх використання, а також принципів кредитування, ціноутворення, грошових розрахунків. У цих умовах виникло багато нових об'єктів державного фінансового контролю, які потребують належної уваги з боку держави.

Разом із тим запровадження принципово нових економічних відносин суттєво обмежує вплив державного фінансового кон­тролю на соціально-економічні процеси, а також на підкон­трольні об'єкти порівняно з тим, яким він був за умов адмініст­ративно-командної економіки. Так, розвиток ринкових відно­син істотно обмежує охоплення державним фінансовим контро­лем таких підконтрольних об'єктів, як процеси формування і використання фінансових ресурсів підприємств, організацій недержавної форми власності. Держава не втручається у фор­мування доходів і їх розподіл та витрачання на приватизованих підприємствах чи інших нових економічних утвореннях.

Важливе значення для підвищення ефективності контролю­ючої системи має встановлення предметної області державного фінансового контролю, адекватної сучасним вимогам. Предме­том державного фінансового контролю має бути:

- забезпечення стабілізації економіки і досягнення еконо­мічного зростання;

- забезпечення сталості економічного розвитку державного сектору економіки;

- досягнення збалансованості державного і місцевих бю­джетів;

- захист фінансових інтересів громадян України.

Для подальшого розвитку й удосконалення системи держав­ного фінансового контролю слід передбачити:

- прийняття низки законодавчих і нормативно-правових актів, що регулюватимуть організаційну побудову системи державного фінансового контролю, її функціонування і розви­ток;

- забезпечення ефективного формування і використання фінансових ресурсів державного сектору економіки і досягнен­ня на цій основі економічного зростання;

- формування координаційних інститутів у складі системи державного фінансового контролю для встановлення ефективної взаємодії між суб'єктами контролю, що запобігатиме виникненню неконтрольованих частин фінансової сфери, а також паралелізму і дублювання в процесі здійснення контролю;

- чітке окреслення підконтрольних об'єктів та забезпечен­ня повного їх охоплення контролем;

- розроблення і затвердження державних стандартів, що врегульовують здійснення фінансового контролю в різних секторах економіки;

- урізноманітнення форм, видів фінансового контролю, впро­вадження новітніх методик здійснення фінансового контролю.

Із початку 2006 р. набрав чинності Закон України "Про вне­сення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобі­гання фінансовим правопорушенням, забезпечення ефективно­го використання бюджетних коштів, державного і комунально­го майна", яким унесено зміни і до Закону України "Про дер­жавну контрольно-ревізійну службу в Україні".

Згідно із законодавчими змінами органи ДКРС отримали до­даткові повноваження щодо здійснення контролю над державним і комунальним майном, навіть якщо підприємства не є отримувачами бюджетних коштів. Йдеться передусім про викорис­тання коштів і розпорядження майном. Раніше таке було мож­ливе лише за рішенням судів. Звісно, був відомчий контроль, але практика довела його неефективність. Тож віднині повну контрольну функцію за діяльністю підприємств, державна част­ка у статутному фонді яких перевищує 50 %. покладено на Державну контрольно-ревізійну службу. Також КРУ надали повно­важення щодо здійснення державного фінансового аудиту суб'єктів господарювання державного сектору економіки й у діяльності бюджетних установ. Державний фінансовий аудит дослідження роботи державного підприємства, метою якого є не покарання, а попередження можливих порушень, — це нововведення, яке наближує КРУ до європейських стандартів, і нині служба КРУ впроваджує його на деяких підприємствах як пілотний проект. Отже, вдосконалено систему фінансового кон­тролю, зокрема шляхом переходу від фіскальних заходів до за­побіжних.

КРУ відтепер має право самостійно реагувати на депутатські запити і звернення громадян. Крім того, позапланова виїзна ре­візія може проводитися і за ініціативи органів ДКРС, і за ініціа­тиви інших уповноважених державних органів. Щоправда, пра­во на позачергову ревізію має бути підтверджено рішенням суду.

Нововведення можна назвати маленькою революцією в роботі контрольно-ревізійних органів. Після ухвалення закону 2006 р. з'явилася постанова Кабінету Міністрів № 550, у якій за ініціа­тивою центрального апарату служби ДКРС чітко відпрацьова­но порядок проведення інспектування, тривалість, методику. Працівникам КРУ залишається тільки вчитися і працювати.

На підставі постанови Кабінету Міністрів від 2 березня 2006 р. № 239 служба брала участь у дослідженні полів і перевірці до­кументів сільгосппідприємств, які претендували на дотацію з державного бюджету на посіви озимих. Тільки в Кіровоградсь­кій області виявлено порушень майже на 800 тис. грн., на рівні держави — на 28 млн. грн..

Найчастіше доводиться мати справу з приписками обсягів виконання робіт під час виконання капітальних, поточних ре­монтів; порушенням законодавства при закупівельних операці­ях за рахунок бюджетних коштів, проведенні тендерів. Стосов­но останнього — спостерігається тенденція до поліпшення си­туації, значна частина порушень пов'язана не стільки зі свідо­мими зловживаннями, скільки з незнанням посадовцями за­конів. Традиційними залишаються порушення ведення бухгал­терської документації, неналежне ставлення до майна. На жаль, експертам КРУ нерідко доводиться мати справу з порушенням бюджетного законодавства, зокрема нецільовим використанням коштів.

У КРУ є право вилучати в судовому порядку до бюджету ви­явлені ревізіями, приховані та занижені валютні та інші пла­тежі, порушувати перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування. КРУ також має право в судовому порядку стягувати до доходу дер­жави кошти, одержані підконтрольними установами за незакон­ними угодами та з іншими порушеннями чинного законодавства. Крім того КРУ має право застосовувати адміністративні стяг­нення щодо керівників та інших посадовців підконтрольних установ.