Фінансовий менеджмент - Крамаренко Г.О. - 14.2. Оцінка вартості власного капіталу

Процес формування капіталу підприємства нерозривно пов'язаний з оцінкою його вартості. А оскільки фінансова діяльність суб'єктів господарювання потребує постійного підвищення ефективності формування і використання сукупною капіталу що включає власний, позиковий і залучений капітал, у цьому зв'язку особливо важлива оцінка вартості власного капіталу. Проведення зазначеної оцінки має ряд таких особливостей, пов'язаних із сутністю функціонування власною капіталу:

- потреба постійною коригування використовуваної частини капіталу, пов'язана з необхідністю приведення його до порівнянної і фінансової еквівалентної вартості;

- імовірнісна оцінка вартості знову залучуваного власного капіталу;

- можливе збільшення вартості власного капіталу за рахунок перерозподілу суми виплат власникам капіталу. Це пов'язано з розподілом чистого прибутку підприємства, частина якого йде на виплати власникам відсотків і дивідендів;

- збільшення вартості власного капіталу порівняно з позиковим за рахунок включення суми виплат власникам капіталу до складу оподатковуваного прибутку. Це визначає більш високий рівень вартості знову залучуваною власного капіталу порівняно з позиковим;

- більш високий рівень ризику інвесторів при залученні власного капіталу, що збільшує його вартість на розмір премії за ризик, тому що претензії власників основної частини цього капіталу при банкрутстві підприємства підлягають задоволенню в останню чергу;

- відсутність зворотного грошового потоку з основної суми коштів при залученні підприємством додаткового власного капіталу;

- зростання безпеки підприємства, забезпечення необхідного рівня платоспроможності і фінансової стійкості за рахунок залучення власного капіталу в господарську діяльність.

В економічній літературі існують досить однотипні підходи до вартісної оцінки власного капіталу. При цьому, на наш погляд, найбільшою мірою враховується закордонний досвід. Частіше розглядається оцінка вартості власного капіталу, отриманого від привілейованих і звичайних акцій, а також нерозподіленого прибутку. Наприклад, Ван Хорн визначає вартість власного капіталу як "необхідну власникам звичайних акцій компанії ставку доходності за їхніми інвестиціями в акції компанії".

Запропонований І.А. Бланком підхід до оцінки вартості капіталу помітно відрізняється від даної точки зору. Він розглядає вартість власною капіталу як оцінку сукупних елементів, що включають оцінку функціонуючого капіталу, нерозподіленого прибутку, додатково залучуваного акціонерного (пайового) капіталу.

Виходячи з вітчизняного досвіду та особливостей фінансово-господарської діяльності підприємств України, можна зазначити, що вартість власного капіталу підприємства - це грошовий доход, який прагнуть одержати власники підприємства.

Залежно від обсягу, джерела і виду використовуваної інформації вирізняють декілька моделей визначення вартості власного капіталу.

1. Модель оцінки доходності фінансових активів.

2. Модель дисконтованого грошового потоку.

3. Цінова модель ринку капіталу.

Для того, щоб визначити складові вартості власного капіталу, необхідно сконструювати модель - побудувати теорію. А це потребує спрощень, що дозволять абстрагуватися від усієї складності ситуації і розглядати тільки найбільш важливі її елементи. Для цього формулюються певні припущення про об'єкт дослідження, при цьому обґрунтованість цих припущень не має особливого значення, тому що важливість моделі полягає в тому, щоб допомогти в розумінні і передбаченні модельованого процесу. Мілтон Фрідмен, Нобелівський лауреат 1976 р. у галузі економіки, писав:"... Що стосується "припущень" будь-якої теорії, то доречним є не питання про їхню "реалістичність", якою вони ніколи не володіють, а проте, наскільки гарної апроксимації аналізованого явища вони дозволяють добитися. І відповіддю на це питання є демонстрація того, як працює теорія, чи дає вона досить точні передбачення"1. Базуючись на тому, що всі теорії мають ряд припущень, не характерних для будь-якої економіки (досконалі ринки, асиметричність інформації тощо), можна зробити висновок про придатність будь-якої теорії в сучасних умовах господарювання України.