Це первинний еколого-господарський механізм обліку природної біоти, біотичного регулювання, визначення господарської ємності біосфери.
Облікові функції екологічного управління реалізуються через державні природні кадастри: земельний, водний, лісний, надровий. Ці кадастри вводяться для обліку кількісних характеристик природного потенціалу. У табл. І.З наведено види кадастрів природних ресурсів.
Зазначимо, що базовим державним кадастром є земельний. У поняття землі як об'єкта земельного кадастру входить увесь природний комплекс, у тому числі фунт, рельєф, поверхневі й підземні води, літогенна основа, рослинний і тваринний світ. Це зумовлює необхідність розробки науково обґрунтованих рекомендацій щодо внесення до складу кадастру блоку даних, які характеризують стан і зміни природних територіальних комплексів (ландшафтів) під впливом антропогенних чинників, а також достовірну господарську екологічну інформацію, зокрема про стан біотичного механізму регулювання. Виділення природних територіальних комплексів повинно мати еколого-господарську оцінку, містити визначення видів і ступенів антропогенних навантажень, здатності природних комплексів (біоти) витримувати ці навантаження (несуча ємність).
Таблиця 1.3
Система кадастрів природних ресурсів
| Природне середовище | Природні ресурси | Основне призначення | Кадастри природнихресурсів |
| Літосфера | Земельні | Господарське: головний засіб виробництва в сільському господарстві, базис розміщення виробничих сил. Екологічне: виявлення проблем і забезпечення необхідної екологічної рівноваги в природі | Земельний |
| Надра | Господарське: мінеральні та паливно-енергетичні ресурси. Екологічне: виявлення проблем і забезпечення необхідної екологічної рівноваги в природі | Корисних копалин | |
| Біосфера | Природна рослинність і тваринний світ | Господарське: лісове господарство, деревообробна і хімічна промисловості, харчова сировина, мисливсько промислове господарство. Екологічне: виявлення проблем і забезпечення необхідної екологічної рівноваги, безпеки для здоров'я людини | Лісовий, спеціалізовані види мисливсько-промислового, рекреаційного та іншого призначення |
| Гідросфера | Водні | Господарське: виробниче,сільськогосподарське і комунальне
| Водний |
| Атмосфера | Кліматичні | Екологічне: забезпечення агрокліматичними даними, даними про кліматичні умови існування суспільства, життя людини, умови роботи | Спеціальні видикліматичнихкадастрів |
Моніторинговий механізм. Це механізм спостережень за станом навколишнього природного середовища, що функціонує на підставі закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
За результатами систематичних спостережень відбувається збирання, обробка, передавання, збереження та аналіз відповідної інформації, прогнозування змін стану навколишнього середовища та розробка науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень. Одним із головних завдань моніторингу є спостереження за біотичною компонентою навколишнього природного середовища і джерелами антропогенного впливу. Практично йдеться про спостереження за біотичним механізмом регулювання навколишнього природного середовища (моніторинг заповідних зон, лісів, землі тощо).
Механізм державного моніторингу функціонує на трьох рівнях:
локальному — на територіях окремих об'єктів (підприємств, міст, ділянок, ландшафтів, басейнів річок тощо);
регіональному — у межах адміністративно-територіальних одиниць, на територіях економічних і природних регіонів;
національному — на території країни в цілому.
Залежно від призначення здійснюється загальний (стандартний), оперативний (кризовий) та фоновий (науковий) моніторинг навколишнього природного середовища. Для підтримки функціонування біотичного механізму регулювання навколишнього природного середовища особливе значення має фоновий моніторинг. Це спеціальні високоточні спостереження за всіма компонентами навколишнього природного середовища, а також за характером, складом, кругообігом та міграцією забруднювальних речовин, за
реакцією біоти на забруднення на рівні окремих популяцій, екосистем і біосфери в цілому.
Система економічних важелів і стимулів.
Система обов'язкової відповідальності.
Адміністративний механізм.
Інформаційно-контрольний механізм.
Науково-освітній механізм.
Громадський механізм.
1.10 Екологічна політика, програми, стратегічні плани дій
1.11 Міжнародні організаційні і правові механізми
Консультативний орган високого рівня.