Екологічне управління - Шевчук В.Я. - 6.3. Законодавчі засади громадського екологічного управління

Поняття "громадське управління в галузі охорони навколишнього природ­ного середовища" має своє законодавче визначення. Таке управління здій­снюється громадськими об'єднаннями та організаціями (якщо така діяльність передбачена їх статутами), зареєстрованими відповідно до законодавства України. Згідно із законом України "Про охорону навколишнього природно­го середовища" визначено такі повноваження громадських об'єднань:

• розробляти і пропагувати свої природоохоронні програми;

• утворювати громадські фонди охорони природи; за погодженням із місцевими радами народних депутатів за рахунок власних коштів і до­бровільної трудової участі членів громадських об'єднань виконувати роботи з охорони та відновлення природних ресурсів, збереження та поліпшення стану навколишнього природного середовища;

• брати участь у проведенні спеціально уповноваженими державними органами екологічного управління перевірок виконання підприєм­ствами, установами та організаціями природоохоронних планів і заходів;

• проводити громадську екологічну експертизу, обнародувати її резуль­тати і передавати їх органам, уповноваженим приймати рішення;

• одержувати в установленому порядку інформацію про стан навколиш­нього природного середовища, джерела його забруднення, програми і заходи щодо охорони навколишнього природного середовища;

• виступати з ініціативою проведення референдумів із питань, пов'я­заних з охороною навколишнього природного середовища, вико­ристанням природних ресурсів та забезпеченням екологічної без­пеки;

• вносити до відповідних органів пропозиції про організацію територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

• подавати до суду позови про відшкодування шкоди, завданої вна­слідок порушення законодавства про охорону навколишнього при­родного середовища, у тому числі здоров'ю громадян і майну гро­мадських об'єднань;

• брати участь у заходах міжнародних неурядових організацій із питань охорони навколишнього природного середовища.

6.4 Функції громадського екологічного управління

Законом України "Про охорону навколишнього природного середови­ща" визначені спеціальні функції громадського екологічного управління (ГЕУ). Це організація і проведення громадської екологічної експертизи і громадського контролю в галузі охорони навколишнього природного сере­довища.

Громадська екологічна експертиза здійснюється незалежними групами спеціалістів з ініціативи громадських об'єднань, а також місцевих органів влади за рахунок їх коштів або на громадських засадах. Ця експертиза про­водиться незалежно від державної екологічної експертизи. Висновки гро­мадської екологічної експертизи можуть враховуватись органами, які здійснюють державну екологічну експертизу, а також органами, що зацікав­лені в реалізації проектних рішень або експлуатують відповідний об'єкт ек­спертизи.

Громадський контроль у галузі охорони навколишнього природного се­редовища здійснюється громадськими інспекторами охорони навколишньо­го природного середовища згідно з положенням, яке затверджується Міні­стерством екології та природних ресурсів України.

Громадські інспектори охорони навколишнього природного середовища:

• беруть участь у проведенні спільно з працівниками органів державно­го контролю рейдів та перевірок додержання підприємствами, уста­новами, організаціями та громадянами законодавства про охорону навколишнього природного середовища, норм екологічної безпеки та використання природних ресурсів;

• складають протоколи стосовно порушення законодавства про охоро­ну навколишньою природного середовища і подають їх органам дер­жавного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища та правоохоронним органам для притягнення винних до відповідальності;

• налають допомогу органам державного контролю в галузі охорони навколишньою природного середовища для запобігання екологічним правопорушенням.

Ще однією важливою функцією ГЕУ є підтримка громадських екологіч­них ініціатив. Ця функція законодавчо не визначена, хоча й спрямована перш за все на підтримку законодавчих прав і здійснення обов'язків гро­мадян. Кожен громадянин України згідно з чинним законодавством мас право на:

• безпечне для його житія й здоров'я навколишнє природне середо­вище;

• участь в обговоренні проектів законодавчих актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об'єктів, які можуть нега­тивно виливати на стан навколишнього природного середовища, та внесення пропозицій до державних і господарських органів, установ та організацій із них питань:

• участь у розробці та здійсненні заходів щодо охорони навколишньо­го природного середовища, раціонального й комплексного викорис­тання природних ресурсів;

• здійснення загального й спеціального використання природних ре­сурсів;

• об'єднання в громадські екологічні формування;

• одержання в установленому порядку повної га достовірної інформації про стан навколишньою природного середовища і його вплив на здо­ров'я населення;

• участь у проведенні громадської екологічної експертизи;

• одержання екологічної освіти;

• подання в суд позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян про відшкодування шкоди, завданої їхньому здоров'ю і майну внаслідок негативного впливу на навколишнє при­родне середовище.

Екологічні права громадян забезпечуються:

• проведенням широкомасштабних державних заходів щодо підтриман­ня, відновлення і поліпшення стану навколишньою природного се­редовища;

• обов'язком міністерств, відомств, підприємств, установ, організацій здійснювати технічні та інші заходи щодо запобігання шкідливому впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, виконувати екологічні вимоги під час планування та розміщення продуктивних сил, піл час будівництва тa експлуатації народногосподарських об'єктів:

• участю громадських об'єднань та громадян у діяльності щодо охоро­ни навколишнього природною середовища:

• здійсненням державного и громадського контролю за додержанням законодавства про охорону навколишньою природного середовища;

• компенсаціїю в установленому порядку шкоди, завданої здоров'ю і майну громадин унаслідок порушення законодавства про охорону навколишньою природного середовища;

• невідворотністю відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишньою природною середовища.

Будь-яка діяльність, що перешкоджає здійсненню права громадян на безпечне навколишнє природне середовище м інших екологічних прав, підлягає припиненню в порядку, встановленому законодавством України.

Держава гарантує своїм громадянам реалізацію екологічних прав, нада­них їм законодавством. Ради народних депутатів, спеціально уповноважені державні органи управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів зобов'язані надавати все­бічну допомогу громадянам у здійсненні природоохоронної діяльності, вра­ховувати їхні пропозиції щодо поліпшення стану щодо навколишньою природно­го середовища та раціонального використання природних ресурсів, залуча­ти громадян до участі у вирішенні питань про охорону навколишньою при­родного середовища та раціонального використання природних ресурсів. Порушені права громадян у галузі охорони навколишньою природною середовища мають бути поновлені, а їх захист – здійснений у судовому порядку відповідно до законодавства України.

Громадяни України зобов'язані:

• берегти природу, охороняти, раціонально використовувані її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища:

• здійснювати діяльність із додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних норма і шив та лімітів використання природних ресурсів;

• не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб'єктів:

• вносити плату за спеціальне використання природних ресурсів та штрафи та екологічні правопорушення:

• компенсувати школу, зав мну забрудненням та іншим неї а пінним впливом на навколишнє природне середовища.

Громадське екологічне управління повинне забезпечити участь громад­ськості в процесах надання дозволів і в процесі оцінки випливу на навко­лишнє середовище з розповсюдженням інформації про діяльність, що може призвести до шкідливого впливу на навколишні, середовище. Слід розробити й прийняти механізми комплексною узгодження позицій між суб'єкта­ми господарської діяльності, органами відповідальними за надання дозволів, і громадськістю територіальних громад. Прикладом можуть слугувати відповідні положення Конвенції щодо оцінки виливу на навколишнє сере­довище в трансграничному контексті (Еспо, 1991) і Конвенції щодо охоро­ни і використання трансграничних водотоків і міжнародних озер (Гельсінки, 1992).

Громадське екологічне управління має сприяти здійсненню програм, метою яких є надання населенню екологічної інформації щодо споживчої продукції, наприклад шляхом здійснення програм підвищення екологічної поінформованості, перевірки декларацій і заяв про виробництво екологічно безпечної продукції, розробки проектів інформаційно - просвітницької робо­ти зі споживачами і публікації результатів порівняльної перевірки продукції з екологічними критеріями.

Для створення навколо суб'єктів господарської та підприємницької діяльності сильної громадської думки, що примушує їх впроваджувати екологічно безпечні методи виробництва і виробляти екологічно чисту про­дукцію, потрібно підтримувати акції з підвищення поінформованості насе­лення, які проводяться екологічними рухами та асоціаціями споживачів.

Щоб підтримати дієвість громадського екологічного управління, необ­хідно закріпити в законодавстві всі його повноваження та функції, а за неурядовими організаціями — чітко визначені юридичні права, надавши їм, зокрема, право на доступ до інформації і право на судовий розгляд.

В Україні склалася досить розвинута інфраструктура системи неурядо­вих і громадських організацій, які за надання їм відповідного юридичного статусу можуть сформувати національну систему громадського екологічного управління. Це такі найвпливовіші організації:

• Всеукраїнська екологічна ліга;

• Українське товариство сталого розвитку;

• Українська екологічна асоціація "Зелений світ";

• Українське відділення міжнародної спілки "Екологія людини";

• Міжнародний фонд Дніпра;

• Міжнародна організація "Громадська ініціатива";

• Українське товариство охорони природи;

• Всеукраїнський комітет підтримки програм ООН щодо навколишньо­го середовища;

• Неурядова екологічна організація "МАМА-86";

• Коаліція українських екологічних неурядових організацій "АЛЬТЕ Р-ЕКО";

• Еколого-просвітній клуб "Гармонія";

• Екологічне дитяче об'єднання "Зелений гомін".