Екологічне управління - Шевчук В.Я. - 6.7. Роль громадських організацій у формуванні нового ставлення суспільства до природи

Нині суспільство, громадськість більше усвідомлюють, що екологічні проблеми надзвичайно великі та дуже складні і вирішити їх досить складно. Дійсність вимагає нового ставлення до природи. Потрібно припинити ма­теріальне накопичення й розширене споживання природних ресурсів, вико­ристовувати необхідну частку створюваного національного продукту на відновлення довкілля. Суспільство повинне свідомо обрати шлях обмежень; роль громадськості в цьому важко переоцінити.

Зауважимо, що частина громадськості, усвідомлюючи основну пробле­му сучасної цивілізації, веде активний пошук шляху формування нового ставлення до природи. Значна роль у такому пошуку належить громадським екологічним організаціям (ГЕО), які сьогодні є найчутливішими структура­ми суспільства щодо проблем природокористування, проблем довкілля. Чи­мало з них вже усвідомлюють — суспільство, яке й далі житиме за прин­ципом "нестриманого природоспоживання, не має майбутнього.

В Україні суспільство перебуває на роздоріжжі свого розвитку і продов­жує формувати засади свого життя в майбутньому. Тут одним із найго­ловніших завдань є формування нової парадигми існування суспільства за принципами гармонійних взаємовідносин із природою. Для цього перш за все має бути підготовлена консолідована стратегія переходу до нових засад взаємовідносин із природою, до гармонійного співіснування суспільства і природи. Це коли суспільство забезпечує свої потреби і не порушує ме­ханізми біотичного саморегулювання природи. У майбутньому, це коли "людина живе в природі, разом із природою, як елемент природи", тобто всі енергетичні й речовинні потоки суспільства максимально наближені до природних і збалансовані з ними.

На жаль, нині існує груба, хаотична, необгрунтована реальними потре­бами експлуатація природних ресурсів із постійно зростаючою дисгар­монією цих потреб суспільства і можливостей природи їх задовольнити. І все це, зрештою, для збагачення окремих членів суспільства, для існування окремих держав, а не для добробуту всіх людей, не для розвитку кожної осо­би. Громадськість ці суперечності співіснування, дисгармонію сприймає гостріше, ніж ті, хто відповідає за прийняття рішень (урядовці, політичні діячі, органи влади тощо).

Стратегічним завданням ГЕО має стати активізація всіх рушійних сил переходу суспільства, держави до гармонійного співіснування з природою.

Цей принцип повинен стати головним критерієм під час визначення мети та оцінки результатів діяльності ГЕО. Врешті-решт він мас стати основним критерієм оцінки розвитку країни.

Громадський екологічний рух в Україні в процесі свого розвитку посту­пово стає професійним. Але різні ГЕО перебувають на різних етапах цього розвитку. Є такі, що недавно виникли і проходять початкові стадії свого розвитку, але є і такі, що вже професійно працюють у своїй специфічній галузі. Зокрема, є ГЕО, які професійно працюють на захист прав громадян (наприклад, екологічних), на формування екологічної політики держави, на консультування громадян та допомогу їм під час створення екологічних гро­мадських організацій. Останнє особливо актуальне для держави, яка актив­но формує основи громадянського суспільства.

Нині значна частина населення готова об'єднатись у громадські ор­ганізації. Першочергове завдання професійних ГЕО допомагати таким громадянам. За значно більшої кількості ГЕО, їхньої активної діяльності мобілізуватиметься громадська думка, формуватиметься нова екологічна свідомість, а стан довкілля в державі та її політиці ставатиме найвищим пріоритетом.

У ГЕО нерідко є можливість на простих прикладах показати, що для збереження й відновлення природи потрібні не такі вже й великі зусилля чи кошти. Головне — національна воля спрямовувати ці зусилля на збережен­ня й відновлення довкілля, а не на його грубу експлуатацію. Тому громадськості потрібно об'єднуватись, щоб на основі наявного позитивного досвіду у своїй діяльності створити засади нового розуміння себе, природи і суспільства в природі, щоб запровадити нову практику взаємовідносин суспільства з природою, щоб урешті-решт сформувати цю "національну во­лю" переходу до нових стосунків у глобальному й космічному просторі.

Відновлення довкілля, життєдіяльність у злагоді з природним середови­щем, творення добробуту для всіх і духовний розвиток кожного громадяни­на стануть основою національної ідеї на майбутнє.

Для переходу до гармонійного співіснування людини і суспільства з природою вже тепер в Україні достатньо засобів. Тому на рівні урядового, адміністративного й представницького керівництва держави цьому слід приділяти достатньо уваги.

Для сучасної України особливо важлива активність громадського еко­логічного руху. Тому громадські екологічні організації найближчим часом повинні виробити засади і впровадити нову систему, в основі якої має бути принцип "забруднювач платить". Цей принцип реально започаткує саме си­стему збалансованості екологічних платежів і витрат на збереження й відновлення природного потенціалу гармонійного суспільства.

На схемах рис. 6.1, 6.2 більш детально наведено системний підхід до розширення участі громадськості в екологічній діяльності суспільства. Це може сприяти вирішенню державними органами влади завдання щодо залу­чення громадського екологічного руху, громадських екологічних організацій до вирішення національних та міжнародних екологічних проблем.

Висновки

1. Громадське екологічне управління набуло суспільного значення, коли прийшло усвідомлення ролі громадськості як однієї з важливих рушійних сил у подоланні як глобальних, так і локальних екологічних криз, розбудові збалансованих суспільних відносин і досягненні гар­монійного співіснування суспільства і природи.

2. Мета громадського екологічного управління полягає в досягненні узгодженості й гармонізації дій державних і громадських органів у га­лузі охорони та відновлення навколишнього природного середовища; підвищенні ефективності державного, корпоративного й місцевого екологічного управління; досягненні екологічних цілей.

3. Громадське екологічне управління має свою законодавчу базу і зако­нодавчо визначені функції, які на сьогодні неадекватно розвинені для забезпечення його ролі і дієздатності в суспільстві. Тому нагальною є потреба прийняти спеціальний закон про громадське екологічне управління і неурядові організації.

4. Всесвітньо визнана значна роль неурядових організацій у гармоні­зації розвитку суспільства, досягненні його сталості. Уряд має розро­бити спеціальні механізми, за допомогою яких неурядові організації могли б відповідно і ефективно відігравати відведену роль партнерів у процесі екологічно безпечного гармонійного розвитку.

Контрольні запитання та завдання

1. Яке призначення громадських еко­логічних організацій в Україні, у світі?

2. Яку роль відіграв саміт у Ріо-де-Жанейро (1992) у залученні громад­ськості до природоохоронної діяль­ності?

3. У чому полягає право громадськості на інформацію в галузі охорони дов­кілля та безпеки життєдіяльності?

4. Назвіть форми участі громадськості в охороні навколишнього природно­го середовища.

5. Яка роль громадськості у форму­ванні екологічної свідомості та побу­дові гармонійного суспільства?

6. Які функції громадського екологіч­ного управління Ви знаєте?

7. Яким чином громадськість може здійснювати свої функції?

Список рекомендованої літератури

1. Закон України від 26 червня 1991 р. № 1268-ХІІ "Про охорону навко­лишнього природного середовища".

2. Екологія і закон. Екологічне законодавство України: У 2 кн. / Відп. ред. В. і. Андрейцев. — К.: Юрінком Інтер, 1997.

3. Програма дій "Порядок денний на XXI століття" ("АСЕМОА-21"). — К.: "інтелсфера", 2000.