Екологічне управління - Шевчук В.Я. - 6.6. Міжнародні аспекти зміцнення потенціалу місцевих громад

Зміцнення потенціалу місцевих громад потрібно здійснювати через і ос­воєння традиційних знань, уявлень, методів гармонізації життєдіяльності. Крім того, щоб забезпечити збалансований розвиток них громад, слід:

• створювати, за необхідності, механізми для зміцнення активної учас­ті місцевих громад у розробці на національному рівні політики, законів і програм, пов'язаних із раціональним використанням природ­них ресурсів, іншими процесами в галузі збалансованого розвитку;

• залучати місцеві громади на національному іі місцевому рівнях у про­цес впровадження стратегії в галузі гармонійній життєдіяльності, раціонального використання і збереження природних ресурсів та інших відповідних програм, які реалізуються сприяння впровад­женню стратегій забезпечення збалансованою розвитку:

Необхідною передумовою нарощення потенціалу миневих громад і міжнародна співпраця, посилення контролю над власними землями . згідно з національним законодавством, забезпечення більш самостійною використання своїх ресурсів, розширення участі в прийнятті рішень, то їх стосу­ються, у галузі розвитку, а гаком участі у створенні охоронних територій або управлінні ними.

Уряд має вжити такі заходи для посилення потенціалу місцевих громад:

• розглянути питання про ратифікацію і застосування на практиці існу­ючих міжнародних конвенцій, що стосуються корінних паролів і місцевих громад;

• прийняти або змінній н відповідну політику і (або) правові докумен­ти, що забезпечували б захист інтелектуальної и культурної власності місцевих громад та їхнє право на збереження екосистем і традицій на основі місцевих звичаїв, що складися історично.

Спираючись на активну участь місцевих гро­мад, уряду слід вживаю и ходи щодо забезпечення поширення їхніх цінностей, поглядів і знань, у то­му числі унікального внеску жіночої частини місцевих гро­мад. У процесі впровадження принципів збалансованою розвитку, зокрема місцевих гро­мад, уряд також має забезпечити:

• надання інформації і залучення місцевих громад до консультації участь у підготовці рішень на національному рівні, особливо в тому, що стосується спільних зусиль у регіональному і міжнарод­ному масштабах, підготовку стратегій, що базуються на місцевих ініціативах;

• надання місцевим громадам технічної й фінансової допомоги на впровадження програм зміцнення потенціалу їх самостійного збалан­сованого розвитку;

• посилення програм у науково-дослідній сфері й у галузі освіти, що спрямовані на: а) забезпечення глибшого розуміння знань і досвіду місцевих громад у галузі охорони і раціонального використання місцевого природного потенціалу, їх застосування для розв'язання сучасних завдань розвитку; б) підвищення ефективності використан­ня природних ресурсів шляхом впровадження і поширення прийнят­них нових технологій;

• співробітництво під час впровадження стратегій у галузі раціонально­го використання і збереження природних ресурсів, досягнення етно-ландшафтної рівноваги, гармонізації життєдіяльності.

Місцевим громадам притаманний історичний зв'язок зі своїми земля­ми. Поняття "земля" охоплює і навколишнє середовище територій, на яких традиційно проживають відповідні народи. Корінні народи і місцеві грома­ди становлять вагомий відсоток загального населення. Протягом століть формувались і передавались від покоління до покоління цілісні традиційні уявлення про землі, природні ресурси, навколишнє середовище.

Корінні народи і місцеві громади мають повною мірою користуватися правами людини та основними свободами, не стикаючись при цьому з перешкодами чи дискримінацією. На жаль, під впливом економічних, соціальних та історичних чинників складається тенденція до обмеження можливостей повноцінної участі місцевих громад у діяльності із забезпечен­ня збалансованого розвитку на власних землях. Враховуючи взаємозв'язок між станом природного середовища, розвитком і культурою, соціальним, економічним і фізичним благополуччям корінних народів, у межах на­ціональних і міжнародних дій із забезпечення екологічно безпечного і зба­лансованого розвитку слід сприяти підвищенню ролі в цих діях корінних народів і місцевих громад, а також визнавати і посилювати цю роль.

За всебічного співробітництва з місцевими громадами зусилля слід спрямовувати на досягнення таких цілей:

• покладення початку процесу підвищення ролі місцевих громад шля­хом вдосконалення і гармонізації національного законодавства;

• визнання необхідності захисту земель місцевих громад від видів діяльності, що є екологічно небезпечними або (на думку корінних народів, яких це стосується) неприйнятними в соціальному й куль­турному плані;

• визнання значущості місцевих цінностей, традиційних знань і методів заощадливого використання природних ресурсів для забезпечення екологічно безпечного і збалансованого розвитку;

• визнання того, що традиційна й пряма залежність від відновлюваних ресурсів, у тому числі отримання сталих урожаїв, як і раніше, зберігає свою істотну значущість для забезпечення культурного, економічного і фізичного благополуччя місцевих громад (гармонійної життєдіяль­ності);

• створення і зміцнення національних механізмів врегулювання супе­речок у зв'язку з реформуванням земельних відносин і питаннями, що стосуються заощадливого використання ресурсів;

• підтримка альтернативних екологічно обгрунтованих методів вироб­ництва для забезпечення багато варіантності вибору засобів поліпшен­ня якості життя, з тим щоб місцеві громади отримали можливість ефективно брати участь у забезпеченні гармонізації життєдіяльності.