Екологічне управління - Шевчук В.Я. - Розширення діяльності, пов'язаної з відходами

Загальна мета полягає в тому, щоб діяльність у галузі санітарно-про­філактичного та екологічно безпечного збирання і вилучення відходів охоп­лювала все населення.

Щоб досягти мети, потрібно:

• створити механізми фінансування розвитку служб з обробки й вилу­чення відходів у районах, де такі служби відсутні, у тому числі відпо­відні методи щодо створення можливостей для отримання прибутків;

• застосовувати принцип "забруднювач платить" шляхом введення зборів за обробку і вилучення відходів у розмірах, що відображають витрати на надання таких послуг і забезпечують повну вартість їх еко­логічно безпечного вилучення;

• заохочувати залучення в офіційному порядку громад до процесу пла­нування і впровадження діяльності з вилучення твердих відходів.

ВИСНОВКИ

1. В Україні досить розвинена законодавча база впровадження сучасних спеціальних механізмів гармонізації системи "природа—суспільство": система басейнового управління, управління формуванням еко­логічних мереж, екологічною безпекою. Тепер справа за центральни­ми і місцевими органами влади щодо реалізації напрацьованих спеціальних механізмів гармонізації життєдіяльності згідно з чинним законодавством і відповідно до рішень Всесвітніх самітів у Ріо-де-Жа­нейро (1992) та Йоганнесбурзі (2002).

2. Найрозвиненішим механізмом гармонізації співіснування суспільства і природи є система басейнового управління. Відповідна інфраструк­тура створена в басейні Дніпра (Дніпровське басейнове управління). За міжнародною допомогою відпрацьовано практичні методи збалан­сованого функціонування системи басейнового управління. Але повільне впровадження басейнового економічного механізму збалан­сованого водокористування стримує розвиток цієї системи.

4. У контексті збалансованого розвитку, гармонізації життєдіяльності екологічна безпека набуває значення комплексної складової, яка системно поєднує національну безпеку і національну стратегію розвитку. Відповідно треба визначити принципи управління еко­логічною безпекою, виходячи з того, що будь-яка система управління має бути екологічно безпечною і містити функції управління екологічною безпекою адекватно до впливів на навколишнє сере­довище.

Контрольні запитання та завдання

1. У чому полягає особливість спеці­альних механізмів гармонізації сис­теми "природа—суспільство"?

2. На яких принципах формується сис­тема басейнового управління?

3. На яких принципах формується і функціонує система управління на­ціональною екологічною мережею?

4. На яких принципах функціонує сис­тема управління екологічною безпе­кою?

5. Наведіть приклади узгодженості й розбіжності національних систем басейнового управління та управлін­ня екологічною мережею з відповід­ними європейськими системами.

6. Назвіть міжнародні пріоритети еко­логічно безпечного управління.

7. Чи відповідають національні пріори­тети екологічної безпеки міжнарод­ним?

8. Яка законодавча база функціонуван­ня національної системи екологічної безпеки?

9. Як розподілені функції системи уп­равління екологічною безпекою?

Список рекомендованої літератури

1. Закон України від 26 червня 1991 р. № 1268-ХІІ "Про охорону навко­лишнього природного середовища".

2. Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення еко­логічної безпеки, затверджені постановою Верховної Ради України від 5 березня 1998 р. N8 188/98-ВР.

3. водний кодекс України, введений в дію постановою Верховної Ра­ди України від 6 червня 1995 р. № 214/95-ВР.

4. Програма дій "Порядок денний на XXI століття" ("А6Є№А-21"). — К.: інтелсфера, 2000.

5. Закон України від 17 січня 2002 р. № 2988-Ш "Про загальнодержав­ну програму розвитку водного господарства".

6. Економіка і екологія водних ресурсів Дніпра / За ред. В. Я. Шевчу­ка. — к.: Вища шк., 1996.

7. Екологічне оздоровлення Дніпра (досвід українсько-канадської співпраці) / В. Я. Шевчук, О. О. Мазуркевич, В. М. Навроцький та ін. — К.: Геопринт, 2001.

8. Гармонія життєвих сил Дніпра (еколого-духовні нариси) / В. Я. Шев­чук, Ю. М. Саталкін, Г. О. Білявський та ін. — К.: Геопринт, 2002.

9. Рудько Г. Техногенно-екологічна безпека геологічного середови­ща. — Л.: Вид. центр ЛНУ, 2001.

10. Закон України від 21 вересня 2000 р. № 1989-111 "Про формування національної екологічної мережі".

11. Андрейцев В. і. Екологічне право. — К.: Вентурі, 1996.