Екологія - Юрченко Л.І. - 8.3. Проведення первинного екологічного аналізу

Основною метою створення і впровадження системи управління навколишнім середовищем на підприємствах є встановлення, регламентація та нагляд за дотриманням вимог щодо екологічних характеристик виконуваних видів діяльності, продукції та послуг.

Така система повинна підтримуватись чинним законодавством, державними стандартами, нормативами та нормами щодо вмісту шкідливих речовин-забруднювачів і екологічних показників якості продукції та послуг.

Одним з базових принципів управління навколишнім середовищем є визначення та задоволення потреб зацікавлених сторін, на які організація впливає своєю основною діяльністю та чинить екологічний вплив. Це можуть бути споживачі, жителі населеного пункту, в якому розміщена організація, місцеві органи влади. Система управління навколишнім середовищем є інтегрованою частиною загальної системи управління організацією. Вона повинна бути тісно пов'язана з іншими системами, зокрема з системою управління якістю, системою управління фінансовими показниками, тощо.

Основним принципом функціонування системи управління навколишнім середовищем, згідно з міжнародним стандартом серії ISO є принцип постійного вдосконалення. Це передбачає сама структура моделі системи управління навколишнім середовищем (рис. 8.1):

o організація повинна визначити свою екологічну політику;

o для її реалізації розробляються екологічні цілі, завдання та програми;

o організація забезпечує їх впровадження та функціонування;

o досягнуті результати контролюються та коригуються (при необхідності);

o за підсумками контролю проводиться аналіз з боку керівництва, під час якого приймається рішення про перегляд політики та визначення шляхів подальшого вдосконалення.

Рис. 8.1.

Загальна схема системи управління навколишнім середовищем

Такий цикл повторюється на протязі усього часу функціонування системи.

Створення системи управління навколишнім середовищем на державному рівні, а також на рівні суб'єктів економічної діяльності є особливо важливим питанням для України, де у багатьох регіонах склалася напружена екологічна ситуація, яка може мати суттєвий негативний вплив і на інші країни.

8.3. Проведення первинного екологічного аналізу

Для того, щоб узгодити економічні те екологічні інтереси будь-якої малої чи великої фірми, перш за все, потрібно навчитися управляти, розумно керувати своїм впливом на довкілля і, як результат, навчитися управляти самим навколишнім середовищем, його станом. З цією метою кожне підприємство, кожна організація (будь-то металургійний комбінат чи фірма, що надає тільки послуги) повинні мати в своїй структурі так звану систему управління навколишнім середовищем.

Відправним положенням в побудові системи управління навколишнім середовищем організацією є усвідомлення того факту, що своєю діяльністю вона впливає на навколишнє середовище через безліч різних шляхів, як наприклад:

o використання природних ресурсів (води, електроенергії, матеріалів і ін.);

o забруднення води, повітря, ґрунту;

o вплив на природні ландшафти, тощо.

Цей вплив здійснюється як на всіх стадіях діяльності самої організації, так і під час використання її продукції та послуг.

Ті види діяльності, продукції чи послуг організації, що можуть впливати на навколишнє середовище, називаються її екологічними аспектами (рис. 8.2).

Перелік екологічних аспектів впливу може включати велику кількість показників, таких як використання сировини, матеріалів, комплектуючих, транспортних засобів, природних ресурсів, викиди у повітря та воду, утворення відходів, забруднення територій, виникнення аварійних ситуацій та ін.

Рис. 8.2.

Визначення екологічних аспектів

З метою оптимізації свого впливу на навколишнє середовище, організація повинна аналізувати можливі екологічні аспекти та впливи, визначати їх прийнятний рівень, планувати його досягнення та забезпечувати дотримання. Організація може вільно і гнучко визначати ті сфери своєї діяльності, де доцільно здійснювати впровадження системи, а саме: стосовно всієї організації, конкретного функціонального підрозділу, конкретного виду діяльності.

Конкретні вимоги до показників своєї діяльності організація повинна встановлювати самостійно, базуючись на принципі постійного вдосконалення, відповідно до законодавчих норм щодо впливу на оточуюче середовище.

Також організація самостійно визначає, на які саме її екологічні аспекти та впливи буде розповсюджуватися розроблювана система (зрозуміло, що охопити одночасно усі аспекти неможливо). Але при цьому обов'язково повинні включатися найбільш суттєві аспекти, за якими вплив на навколишнє середовище може бути значним.

Першим кроком організації (підприємства) після прийняття рішення щодо розробки системи управління навколишнім середовищем повинно бути проведення первинного екологічного аналізу. Метою такого аналізу є:

o визначення екологічних аспектів діяльностів організації;

o визначення законодавчих та нормативних вимог до впливу організації на навколишнє середовище;

o аналіз відповідності діяльності організації встановленим законодавчим та нормативним вимогам;

o виділення найбільш суттєвих екологічних аспектів, що будуть включені в розроблювану систему управління навколишнім середовищем.