Законодавчий економічний механізм охорони природи вимагає: обов'язковість обліку і соціально-економічної оцінки природних ресурсів державними органами статистики й природокористування; планування, фінансування і матеріально-технічне забезпечення державних екологічних програм та заходів для збереження природи; фінансування екологічних програм і заходів з охорони природного середовища всіх видів бюджету, засобів підприємств і установ, організацій. Видача договорів і ліцензій на комплексне природокористування, які передбачають умови і порядок використання природних ресурсів, права й обов'язки користувача, розміри платежів за користування природними ресурсами, а також відповідальність сторін за відшкодування шкоди.
Ліцензія - дозвіл на комплексне природокористування визначає види, обсяги і ліміти господарської діяльності, екологічні вимоги і наслідки їхнього недотримання.
Важливою є система обмежень, яка встановлює об'єктам - природокористувачам граничні обсяги використання ресурсів та їх вилучення, обсягів викидів, скидів забруднюючих речовин у природне середовище, розміщення відходів виробництва.
Платність користування природними ресурсами в межах установлених лімітів, понадлімітне і нераціональне використання природних ресурсів (забруднення природного середовища, розміщення відходів) необхідно суспільству для відтворення й охорони природних ресурсів. Для цього існує також система позабюджетних державних екологічних фондів - добровільні внески населення, громадських організацій, іноземних юридичних осіб і громадян, інших джерел. Актуальним в цьому є екологічне страхування, яке передбачає відповідальність підприємств, установ і організацій за збиток, заподіяний державі, громадянам в результаті раптового, ненавмисного чи несподіваного забруднення навколишнього природного середовища на території країни.
Об'єкт екологічного страхування - ризик відповідальності, що виражається в пред'явленні підприємству майнових претензій постраждалими організаціями, громадянами про відшкодування збитку за забруднення природного середовища на території дії конкретного договору страхування. За висновком такого договору обумовлюється перелік забруднюючих речовин і причин, що їх викликають, розміри збитків, які підлягають відшкодуванню. Важливою є система стимулювання діяльності з охорони природного середовища. Вона повинна забезпечити звільнення від податків екологічних фондів; встановлення менших розмірів податків, збільшення пільг, наданих державному та підприємствам інших форм власності, установам, організаціям.
Важливою є оцінка впливу на навколишнє середовище - врахування екологічних вимог законодавства при підготовці і прийнятті рішень про соціально-економічний розвиток суспільства. Її мета - виявлення негативних для суспільства екологічних і зв'язаних з ними соціальних, економічних та інших наслідків, а також застосування необхідних і достатніх заходів для попередження можливих порушень.
Питання
1. Які об'єкти природи підлягають охороні?
2. Чого вимагає економічний механізм охорони природи?
3. В чому зміст законодавчого механізму охорони природи?
4. Що таке екологічна ліцензія, яке її значення?
5. Які явища виникли через недотримання вимог експлуатації природних ресурсів?
6. Що таке екологічне страхування, які його об'єкти?
7. Яка мета оцінки впливу на природне середовище?
8. В чому зміст стимулювання діяльності з охорони природного середовища?
3.1. Сучасний стан навколишнього природного середовища в Україні, її регіонах
3.2. Загальний огляд екологічних проблем регіонів України
3.3. Соціально-екологічні проблеми - результат відносин людини з природою
3.4. Екологічні проблеми Чорного моря
3.5. Екологічні проблеми Азовського моря, його узбережжя
3.6. Шляхи подолання екологічної кризи Азово-Чорноморського басейну
3.7. Екологічний рух в Україні. Роль громадських організацій в збереженні природи
3.8. Органи охорони природи в Україні
3.9. Міжнародні природоохоронні організації