США вважають Китай серйозним конкурентом на світовій арені. На самміті в Сінгапурі з питань безпеки в Азії міністр оборони США проголосив, що підвищення Китаєм витрат на оборону, за розміром яких він вийшов на перше місце в Азії і третє у світі після США і Росії, є фактором занепокоєння, звернувши увагу на те, що збільшення військових витрат Китаю відбувається у той час, коли у військовому плані йому ніхто не загрожує.
В американському журналі "Атлантик" було надруковано статтю "Як ми будемо воювати з Китаєм", у якій стверджувалося, що континентальний Китай і Сполучені Штати уже ввійшли в перші стадії нової "холодної війни", яка у будь-який момент може перетворитися на "гарячу". Подібні заяви поширювали серед американського населення концепцію майбутньої "китайської погрози", за якої континентальний Китай є загрозою не тільки Тайваню і його сусідам, а й усьому світу.
Офіційні особи, засоби масової інформації США критикують політику Китаю в різних сферах - від валютного курсу до нарощування військової сили.
Китай уже зараз створює США проблеми, насамперед в економічній і енергетичній сферах. США домагаються від Китаю звільнення національної валюти від "прив'язки" до долара. Штучно підтримувана слабкість, юаня, вважають американці, знижує шанси їхніх фірм у конкурентній боротьбі. Через низьку собівартість китайські товари, від іграшок до телевізорів, не бояться жодної конкуренції. Як наслідок, на думку експертів США, Китай дестабілізує всі ринки, на які проникає. Однак особливу стурбованість американців викликає поводження Китаю на нафтовому ринку. За прогнозами Міністерства енергетики США, до 2025 р. китайська економіка буде споживати 12,8 млн барелів нафти щодобово, 9,4 млн з яких будуть імпортувати. Ця тенденція провокує конкуренцію між двома державами за російську і середньо азійську нафту.
Китай почав створювати стратегічний запас нафти за американським зразком. Передбачається, що спочатку цей запас становитиме 100 млн барелів нафти, а з часом буде збільшений. Зберігатися нафта буде на східному узбережжі Китаю. За розрахунками, її вистачить для забезпечення нормального функціонування китайської економіки впродовж двох тижнів.
Китай також вбачає в діях США ворожість. Так, Китай не розв'язав проблеми остаточного об'єднання країни, Тайвань прагне незалежності, а всі анти китайські виступи відбуваються за підтримки США. Китай ще не має відповідних можливостей вести справжні нафтові війни на Близькому Сході, але він швидко розвивається. Очевидно, що нафти на всіх не вистачить, зокрема за нинішніх темпів зростання китайських та американських потреб. Американці використовують ідеологічне прикриття у вигляді захисту демократії і прав людини, а Китай змушений обмежуватися тезами про своє миролюбство. Він поки що не має жодної іноземної військової бази і жодного солдата на чужій території.
Китайські нафтові компанії все частіше намагаються придбати іноземні активи, тому що збільшення нафтовидобутку на внутрішньому ринку значно відстає від зростання попиту. Пропозиція китайської державної компанії CNOOC (третьої за розміром на китайському ринку) щодо придбання за 18,6 млрд доларів США американської фірми Unocal викликала неприховану паніку в американських політичних колах. Придбання Unocal подвоїло б видобуток нафти і газу CNOOC і збільшило б її запаси на 79%. Для запобігання продажу Unocal американські чиновники внесли в закон про енергію зміни, за якими будь-яке поглинання китайською компанією американської нафтової корпорації вимагає розгляду протягом мінімум 120 днів, і обвинуватили CNOOC в одержанні безвідсоткових і низько відсоткових кредитів від уряду Китаю, що надає їй перевагу при купівлі.
Такі дії американських лідерів продемонстрували, що принципи вільного ринку, про які вони згадують, відходять на задній план, коли з'являється перспектива посилення конкурента.
Невдачі змушують китайських бізнесменів діяти ще активніше. За повідомленнями преси, вони планують придбати активи нафтових компаній у Європі. Крім того, у Китаї розпочато будівництво нафтових і газових терміналів на східному узбережжі, де зосереджено більшість промислових підприємств, що почнуть працювати вже через кілька років. Щоб завантажити їх на повну потужність, CNOOC, яка займається цим будівництвом, до 2015 р. необхідно буде укласти контракти на постачання газу в обсязі 80-100 млн т на рік. Китайські компанії намагаються не тільки купувати зарубіжні активи, а й самостійно добувати нафту в інших країнах. Так, наприклад, річні обсяги нафтовидобутку тільки однієї компанії CNPC за межами Китаю становлять приблизно 40 млн т.
За прогнозами аналітиків, США нарешті зіштовхнуться з реальним протистоянням з великою світовою державою, модель розвитку якої не подібна до тієї моделі світу, яку виробили англосакси.
Чинники, які гальмують економічний розвиток Китаю
3.4. Економічний потенціал Японії
Передумови формування сучасної економіки Японії
Державно-корпоративна структура господарства Японії
Перспективи розвитку господарства Японії
3.5. Трансформаційні зрушення в економіці Росії
3.6. Інтеграційні перспективи асеан
4. Україна в сучасному геоекономічному просторі
4.1. Україна в контексті перспектив нового співвідношення сил на світовій арені