Інформаційні системи і технології в банках - Страхарчук А.Я. - 4.4.2. Основні функціональні модулі САБО БАРС Millennium

САБО БАРС Millennium розроблена за модульним принципом, в основі комплексу - ядро системи, навколо якого будуються всі інші функціональні модулі.

Функціональний модуль - автономний програмний модуль, що забезпечує автоматизацію певного технологічного процесу, має свій набір бібліотек програм та об'єктів бази даних, прав доступу до них і реалізується у формі одного або кількох автоматизованих робочих місць - АРМів.

Назва модуля відображає його функціональне призначення і використовується при формуванні меню конкретного АРМу.

Під час експлуатації САБО доступ до функціональних модулів (функцій) і ядра здійснюється шляхом виклику певних пунктів меню АРМ користувача. Один або кілька АРМів автоматизують певний напрям діяльності банку і становлять банківський модуль.

У САБО реалізовані такі модулі: Головна книга; Клієнт - Банк; Безпека; Управління ресурсами банку; Валютні операції; Розрахункова палата; Кредитно-депозитні операції; Податковий облік; Операції з фізичними особами; Операції з цінними паперами; Звітність НБУ. Набір модулів кожний банк може формувати самостійно, відповідно до потреб. Модулі Головна книга, Клієнт - Банк, Безпека є обов'язковими компонентами, що доповнюють ядро.

Кожний з окремо взятих модулів цієї системи є самодостатньою підсистемою, яка, здійснюючи інформаційний обмін з іншими програмними модулями через ядро САБО, є складовою цілісної автоматизованої банківської системи. Модуль Головна книга доповнює ядро системи і призначений для виконання функцій з адміністрування САБО на етапі початкового впровадження і протягом експлуатації (редагування бази метаданих; адміністрування користувачів; конструктор АРМів; конструктор операцій; конструктор схем перекриття; конструктор каталогізованих запитів; активні користувачі; перегляд активних користувачів), а також функцій, що дозволяють автоматизувати роботу банку в межах проведення Операційного дня банку (відкриття/закриття банківського дня; реєстрація клієнтів і рахунків; автоматичне обчислення контрольного розряду рахунку; введення та перегляд документів; візування документів, уведення документів; прийом документів із локальних задач тощо, у тому числі взаємодію із зовнішніми платіжними системами тощо.

До складу ядра САБО БАРС Millennium входять: набір таблиць бази даних (довідники, перелік користувачів і рівні доступу їх до бази даних, процентні ставки, курси валют, клієнти банку та їхні рахунки тощо); набір процедур і тригерів (під тригером розуміємо процедуру, яка аналізує можливість виконання дії, наприклад, право користувача на вставку/вилучення/модифікацію записів таблиці. Виявивши будь-які некоректні дії, тригер викликає повернення трансакції).

За своїм змістом, принципами наповнення та модифікації всі таблиці Бази даних поділяють на групи: нормативно-довідкова інформація (класифікатори та довідники); статистична інформація про параметри самого банку, режими його роботи, рівні доступу, типи операцій та способи їх відображення в балансі тощо; змінна інформація про деякі параметри, що діють у поточний час (базові процентні ставки, курси валют тощо); умовно-постійна інформація про контрагентів, про аналітичні рахунки; змінна інформація про залишки та рух на аналітичних рахунках; архіви; звітність автономних філій банку.

Для зручності роботи довідники класифікуються за типами (розділами). Розробником рекомендований перелік типів довідників (рис. 4.45). Назва кожної групи довідників відображає її сутність. Передбачено введення нових типів довідників і перегрупування відповідно до вимог банку. Відповідно до функціональної наповненості кожного АРМу визначається перелік довідників і тип доступу до них (читання/редагування, тільки читання). Конкретна група довідників може бути призначена для роботи кільком користувачам із заданого АРМу.

Типи довідників САБО

Рис. 4.45. Типи довідників САБО

Перелік і склад АРМів установлюється під початкового впровадження на етапі побудови технологічної моделі банку, з урахуванням потреб конкретного банку і може змінюватись у процесі експлуатації системи. Під час експлуатації САБО доступ до функціональних компонентів і ядра користувач здійснює через виклик певних пунктів меню АРМів. Рекомендований розробником системи перелік АРМів такий: АРМ Адміністратора САБД; АРМ Технолога банку; АРМ Безпеки; АРМ Реєстрації клієнтів і рахунків; АРМ Операціоніста; АРМ Керівника; АРМ Головного бухгалтера; АРМ Технолога системи електронних платежів; АРМ Казначея; АРМ Валютні операції; АРМ Звітність; АРМ Вклади населення; АРМ Кредити-Депозити; АРМ Податковий та управлінський облік; АРМ Управління коррахунком.

У подальшому ми розглянемо кілька АРМів системи БАРС Millennium з обмеженою кількістю функцій для того, щоб зрозуміти принципи побудови АРМів і технологію їх використання.

Після запуску системи здійснюється завантаження всіх драйверів, потрібних для роботи системи, і на екрані з'явиться діалогове вікно з вимогою па введення імені користувача і його пароля. Після успішного проходження етапу персоналізації система визначить доступні користувачеві ресурси і відповідно до них зробить настройку оболонки Робочий стіл, на екрані з'являється початкове робоче вікно системи БАРС Millennium (рис. 4.46).

Початкове робоче вікно системи БАРС Millennium

Рис. 4.46. Початкове робоче вікно системи БАРС Millennium

Початкове робоче вікно системи у своєму заголовку фіксує ім'я користувача і його тип, банківську робочу дату і початкові пункти меню, що надаються користувачеві. Робота користувача, як правило, починається з розкриття Головного меню системи, а саме - з виконання команди Режими/Меню застосувань - тепер на екрані з'являється вікно Головне меню САБО з переліком АРМів (рис. 4.47).

Головне меню САБО БАРС Millennium

Рис. 4.47. Головне меню САБО БАРС Millennium

Для деталізації пункту будь-якого АРМу треба активувати знак плюс (+), що стоїть перед іменем АРМу, після чого на екрані з'являється повний перелік функцій АРМ.

4.4.3. АРМ Адміністратора
4.4.4. АРМ Технолога
4.4.5. Робоче місце Операціоніста
4.5. СИСТЕМА БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ (CБОН)
4.5.1. Загальна характеристика системи
4.5.2. Конфігурації технічних засобів системи СБОН+
4.5.3. Периферійні пристрої системи
4.5.4. Основні особливості технології системи
РОЗДІЛ 5 СУЧАСНІ БАНКІВСЬКІ КАРТКОВІ ТЕХНОЛОГІЇ
5.1. ПЛАТІЖНА КАРТКА - ОСНОВА БАНКІВСЬКОЇ КАРТКОВОЇ ТЕХНОЛОГІЇ
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru