Економіка розвитку - Царенко О.М. - § 3. Через мале підприємництво до середнього, а від них - до благополуччя і процвітання

Вирішення проблем економічного і соціального розвитку держави неможливе без формування конкурентоспроможного підприємницького середовища та посилення його впливу на розв'язання державних проблем. Формування цього середовища унеможливлюється відсутністю або недостатнім створенням необхідних умов, таких, як активізація інвестиційної діяльності, пільги по податках, пільгове кредитування та інших чинників.

Адже основною рушійною силою у розвитку економіки стало підприємництво - підприємець, через якого людина може реалізувати свої здібності, ініціативу, проявити можливості саморозвитку і, головне, самовираження.

Відповідно до Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва" головні риси малого підприємництва можна виразити через надання:

економічної самостійності та господарської незалежності;

особистої зацікавленості в досягненні економічних результатів;

особистої відповідальності за господарський ризик та економічні …

Активізація структурної перебудови економіки, надання державних пріоритетів у розвитку підприємницької діяльності надасть можливість запровадити дійсно демократичні засади та свободу вибору цієї діяльності і, відповідно, швидку окупність витрат та оперативне реагування на зміни споживчого ринку.

Ні для кого не є секретом те, що мале підприємництво у наш час завоювало вільну нішу в переробці сільськогосподарської продукції та торгівлі. Розвиток його у різних галузях промисловості стримується значною мірою через втрату ринків збуту великими і середніми акціонерними товариствами - підприємствами, відповідно, через скорочення випуску продукції і чисельності працюючих. Таке положення призвело до відмови великих і середніх підприємницьких структур від багатьох виконуваних раніше функцій.

Виникає питання: чому цю нішу не заповнюють малі підприємницькі структури? Відповідь однозначна: відсутні відповідні умови. Адже втрата ринків та невизначеність з перебудовою великих акціонерних товариств щодо виробництва продукції, яку потребує ринок, призводить до все більшого погіршення їх фінансового становища, банкрутства та знедолення широких верств населення. Натомість малий і середній бізнес через відсутність необхідних умов, насамперед фінансових, не має змоги викупити такі підприємства. Парадоксом є й те, що третина підприємств на сьогодні є збитковими.

Не слід забувати, що розвиток малого і середнього підприємництва є ключовим у реформуванні економіки, адже світова економіка визначає його як "простір масового виживання". До речі, в економічно розвинених країнах дальнього зарубіжжя на частку малого бізнесу припадає до 40%, а з урахуванням середнього - до 70% ВВП.

Виникає питання, які чинники впливають, або точніше, заважають розвитку підприємництва? На нашу думку, до таких чинників слід віднести відсутність:

відповідної інфраструктури для розвитку підприємництва та дієвої державної підтримки;

виваженої податкової політики - сьогодні податкова система не надає змоги не те що розвиватись підприємництву, а навпаки, заганяє в глухий кут і до банкрутства;

інвестицій, пільгового кредитування та відповідної застави, що зводить бажання зайнятись підприємництвом нанівець;

4) зацікавленості великих банків у кредитуванні підприємництва, а тим

більше малого, як ризикового.

Великі банки мають інтерес до відповідних клієнтів, що надає змогу підвищувати їх капіталізацію, адже кредитний портфель банків України становить 70 млрд. грн., наразі у 1990 році він становив 200 млрд. руб., що, до речі, ще раз підтверджує: розвиток економіки України і банківської системи взаємопов'язані.

У наш час ще не відновлена довіра населення до банків і банківської системи України взагалі, адже підтвердженням цієї тези є те, що більше 10 млрд. грн., які знаходяться на руках у населення, проходять поза банками і як такі вилучені з обігу та не беруть участі в грошовому обігу. Відновлення довіри населення до банків - головне завдання банківської системи України.

До речі, висока ризикованість кредитних операцій обумовлена існуванням таких ризиків, як нездатність позичальника виконати свої зобов'язання через неплатоспроможність, втрату або руйнацію застави, або ж низькі моральні та етичні характеристики позичальника. Наведені чинники починають домінувати і призводять до переходу підприємництва в тіньову економіку.

Останнім часом окреслились позитивні тенденції щодо розвитку малого і середнього підприємництва. Наприклад, до позитивних чинників сприяння розвитку підприємництва слід віднести впровадження комерційними банками:

зниження процентних ставок за отриманими кредитами;

здійснення кредитування за програмою мікрокредитування;

сприяння розвитку лізингового ринку та реалізацію інноваційних проектів;

фінансово-інвестиційного механізму кредитування з метою розвитку аграрного сектора економіки.

Слід відзначити, що вирішенню проблеми розширеного кредитування підприємництва сприятиме:

чітка програма структурного реформування економіки та її швидке впровадження;

активізація повноцінних відтворювальних процесів у виробництві та поліпшення фінансового стану підприємств за рахунок інвестицій та інновацій;

зменшення ризиків кредитної діяльності завдяки удосконаленню законодавчої бази;

запровадження пільгового оподаткування для стимулювання довгострокових вкладень у розвиток реального сектору економіки.

Таким чином, розвиток малого підприємництва має ґрунтуватись на забезпеченні виробничої активності, що породжує ринок. Цьому секторові повинні служити всі форми, методи та інструменти, за допомогою яких держава впливає на його розвиток з метою створення необхідних умов функціонування.

Було б несправедливим, висвітлюючи розвиток малого і середнього підприємництва та ставлячи питання, які мають бути вирішені на державному рівні, не навести конкретні позитивні приклади його розвитку.

Розвиток такого підприємництва проілюструємо на прикладі Сумської області, економіка якої подібна до більшості областей України, таких, як Волинська, Кіровоградська, Черкаська, Чернігівська та інші, тобто є середньою у розвитку промисловості і сільського господарства. Розкрити цей процес найбільш яскраво можна на конкретних прикладах становлення і розвитку підприємництва.

Не забуваймо, що суб'єктами підприємництва є юридичні особи будь-якої організаційно-правової форми господарювання та власності, у яких обсяг річного валового доходу не перевищує 500 000 євро. Такими є, наприклад, сумські акціонерні товариства "Корудаліт", "Аграрій", "Восток" та "Іскра".

Фірма "Корудаліт" за сім років пройшла нелегкий шлях становлення і розвитку, що притаманне всім малим підприємствам України. Основна діяльність фірми - виробнича, тобто розробка і виготовлення запасних частин для компресорного, насосного, теплообмінного обладнання, газобурильних установок, запорної шарової арматури для нафтогазової, хімічної, газовидобувної промисловості.

Спеціалісти фірми виконують відновлювальні роботи окремих великогабаритних деталей, машин, ремонт редукторів, насосів, циліндрів. Основним замовником продукції фірми є підприємства нафто- і газовидобувної, хімічної, харчової промисловості.

Не зупиняючись на досягнутому, керівництво фірми докладає багато зусиль для втілення в життя нових важливих проектів. Нині фірма спроможна вийти на ринок України з новим продуктом харчування, в основу виробництва якого покладено безвідходний і енергозберігаючий метод переробки сировини з використанням передових технологій.

Виробничо-комерційна фірма "Корудаліт" успішно співпрацює з обласним медичним центром "Екобінф" з питань виготовлення і реалізації нового ефективного медичного препарату "Амніоцен", біогенного стимулятора "ПДЕ", ефективних біостимуляторів широкого спектра дії "Умбіліцен", "Харіоцен", "Гівінлайф" та інших препаратів.

До речі, розуміючи необхідність наукового підходу до розробки нових технологій та їх впровадження, фірма створює товариство "Науково-дослідний інститут технології машинобудування", предметом діяльності якого є розробка та впровадження нових технологій у галузях:

машинобудування;

переробки сільгосппродуктів;

медичній (виробництво біологічно активних речовин, лікувальних та лі-кувально-профілактичних препаратів).

Виробничо-торговельне товариство "Аграрій* відновило діяльність багатьох об'єктів торгівлі в м. Суми. Створена мережа з 17 магазинів

продовольчих товарів і побутової хімії, підприємств з переробки сільськогосподарської продукції, здійснюється поставка матеріально-технічних ресурсів для сільського виробництва.

Для забезпечення успішної діяльності товариства створені автогосподарство, пункт технічного обслуговування автотранспорту, столярний і ремонтний цехи, млиний комплекс, цех із виробництва круп, цех з переробки соняшнику.

З моменту організації товариства не було випадку затримки виплати заробітної плати. Своєчасно ведуться розрахунки з бюджетом, до якого у 2002 році було перераховано більше 1 млн. 800 тис. грн., а в першому півріччі поточного року - більше 0,5 млн. грн. Місячний товарообіг перевищив 8,0 млн. грн., у тому числі по магазинах - 3,0 млн. грн.

Акціонерне товариство "Аграрій" співпрацює з 43 господарствами області, яким видається на початку року кредит запчастинами, матеріалами, ресурсами на суму близько 700 тис. грн., розрахунок з урожаю в III і IV кварталах.

Оптова торгівля продовольчою крупою ведеться безпосередньо з районами, у тому числі з північною частиною області (Глухівський, Путивльський, Шосткинський райони).

Статутний фонд підприємства виріс зі 100 тис. грн. (з часу створення) до 1 млн. 500 тис. грн., тобто в 15 разів.

Досягнута стабільність у роботі акціонерного товариства, щорічно зростає обсяг товарообігу, розширюється і зміцнюється виробнича база і напрями діяльності.

За останні три роки введено в дію другий комплекс по виробництву борошна і цех по виробництву хлібобулочних виробів потужністю до 10 тонн на добу. Ведеться реконструкція і ремонт магазинів. За останні два роки реконструйовано, з добудовою торгового залу, два магазини.

Усе це надало можливість значно збільшити кількість робочих місць. З 1999 р. кількість працюючих збільшилася з 329 чол. до 588 чол., або в 1,8 раза.

Показники, досягнуті за 2002 p., склали:

доходи від основної діяльності - більше 70,0 млн. грн.;

обсяг виробництва продукції - 1 млн. грн.

Товариство "Восток" - виробник спортивного одягу, на початку діяльності виробляло рюкзаки і спортивні куртки.

За роки діяльності асортимент продукції значно розширився: спортивний одяг, форма для різних видів спорту, робочий одяг, спортивні сумки та рюкзаки. Були освоєні нові види виробництва: шовкотрафаретний друк на тканині, вироблення прапорів, емблем, вимпелів, виготовлення автомобільних тентів, банерів, торговельних наметів тощо, оздоблення виробів вишивкою.

Зросли також і обсяги виробництва, для порівняння: у 1999 році - 200 тис. грн., у 2000 році - 1600 тис. грн.

Діяльність товариства тісно пов'язана зі спортом. У 2001 році товариство забезпечило спортивним одягом команду спортсменів спортивного клубу "Гарт", яка брала участь у зимовій та літній світових універсіадах. Постійними замовниками продукції товариства "Восток" є Національний університет фізичного виховання та спорту, Держкомспорт України, спортивні організації міста та області, навчальні заклади.

Створене на базі туристично-спортивного союзу Сумської області товариство "Восток" сприяє розвитку самодіяльного туризму: фінансує проведення міських та обласних зльотів та змагань з туризму серед трудових колективів та навчальних закладів, виділяє призи для нагороди переможців змагань, надає спонсорську допомогу для проведення щорічного "Меморіалу загиблих друзів".

Особливої уваги заслуговує розвиток сільськогосподарського виробництва, яке, незважаючи на постійні реформування, все ж виживає і, незважаючи на практичну відсутність державної підтримки, продовжує забезпечувати населення України продукцією.

Було б великою неповагою до сільгоспвиробників не навести прикладів позитивних зрушень у їх підприємствах.

Позитивні аспекти розвитку сільського господарства буде доцільно висвітлити на прикладі товариства ЗАТ "Іскра", яке розташоване в с. Басівка Сумського району, за 50 км від райцентру. Тобто земля, умови праці і реалізації продукції такі ж, як і в більшості сільгосппідприємств області.

Товариство має 3295 га сільгоспугідь, з яких рілля становить 3295 га, для обробітку яких воно має 29 тракторів, 28 вантажних автомобілів та комбайнів, тільки в 2001 році за рахунок доходів та короткострокових кредитів у сумі 660 тис. грн. куплено два комбайни і два трактори.

Порівняно з 1996 роком у 2002 році виробництво зерна зросло з 3,0 тис. т до 5,0 тис. т, цукрового буряку 6,0 тис. т. При цьому урожайність зерна зросла з 16,3 ц/га до 33,6 ц/га. Виробництво молока збільшилося за цей період з 1030 т до 2216 т, тобто більше ніж у два рази, відповідно і надої молока на одну фуражну корову - з 2452 кг до 5036 кг, або також більше ніж удвічі. За ці ж п'ять років реалізація молока збільшилась з 7928 ц до 18 580 ц, відповідно зросла і реалізація м'яса - з 747 ц до 1176 ц.

До речі, ферми великої рогатої худоби повністю забезпечені на зиму кормом: сіном, і сінажем, і силосом, а це й приплід молодняка, і надої. Адже кожна тварина - жива істота і потребує доброго корму та ласкавого ставлення.

Можна навести багато позитивних прикладів розвитку малого і середнього підприємництва, але не можна забувати і про негативи, адже до 40% підприємств малого і середнього бізнесу на сьогодні збиткові. До причин збитковості слід віднести:

відсутність у більшості таких підприємств власних обігових коштів;

труднощі в збуті виготовленої продукції і її накопичення на складі, що свідчить про випуск неконкурентоспроможної продукції, або про цінові негаразди;

тенденцію до зростання обсягів взаємних неплатежів суб'єктів господарської діяльності.

Збільшенню негативних явищ у розвитку підприємництва служать і рішення місцевих органів влади, наприклад, видача окремим підприємцям пільгових рішень, дозволів та різних погоджень. У цьому аспекті необхідно максимально спростити і зробити прозорою процедуру прийняття рішень органами влади і управління.

Слід підкреслити, що навіть у цих умовах зростає нова генерація підприємців, які зайняті не тільки розвитком виробництва, але й надають спонсорську допомогу громадським організаціям, інвалідам, освітнім закладам і закладам охорони здоров'я та спорту, тобто меценатів, до яких належать товариства "Корудаліт", "Аграрій", "Восток", "Іскра" та інші, справжні послідовники відомих в Україні підприємців-меценатів Терещенко і Харитоненко - мудрих і духовних людей.